Вміст пластику в людях дедалі зростає. Його мікрочастинки забруднюють геть усе, і за рік ми встигаємо з’їсти десь 50 тисяч таких частинок, які потім накопичуються у нас в нирках, печінці та легенях. Але що як наші тіла були б здатні дійсно розщеплювати пластик, не даючи йому осідати на звалищах та в океанах? Саме це питання й задає австралійський дизайнер Метью Харкнесс своїм проєктом Biorecycling Machine. Він зробив чорнило з фізіологічного розчину та подрібненого пластику і заправив ним тату-машинку. Ідея полягає в тому, що, отримавши татуювання з пластику, тіло людини включається у процес вторинної переробки, за шість місяців розщеплюючи пластик до безпечних сполук, які й так постійно продукуються тілом: вуглекислий газ, вода та молочна кислота.
Але все не так просто. Цей підхід працює лише з певними видом біопластику, який вважається безпечним для людини. Пластик на основі нафти (ті пакети, що заполонили океани, наприклад) для татуювання не підійде.
Цей проєкт є, скоріше, запрошенням до діалогу, щоб спонукати людей переосмислити свої пріоритети. Перетворювати пластикові чорнила на комерційний продукт Харкнесс не збирається. Як він пояснив виданню Fast Company, метою його було переглянути кампанію Reduce, Reuse, Recycle, яка виникла в 1970-х роках. Ця кампанія покладала відповідальність за переробку пластику на споживачів, а проєкт Biorecycling Machine викручує цю ідею на максимум.
Ця відповідальність покладається на споживачів і зараз. Але хоча численні вироби з пластику маркуються як придатні для переробки, вони навіть зі спеціальних контейнерів часто все одно потрапляють на звалище, оскільки центри з переробки не мають ані технологій, ані фінансової мотивації, щоб відправляти у переробку все, що туди можна відправити. Тому-то дизайнер і створив машинку, яка робить татуювання з пластику, і запропонував уявити майбутнє, де люди мусять переробляти пластик всередині власних тіл.
Лише біопластик
Проєкт Метью Харкнесса розрахований лише на біопластик з полілактидної кислоти, яка робиться, зокрема, з кукурудзяного крохмалю. Цей матеріал вважається безпечним для людини. З нього навіть роблять медичні імпланти, а тіло людини здатне його розщепити у природний спосіб. (Втім, науковці стверджують, що, імовірно, й це теж не минається людині безслідно.)
Та й сам дизайнер поки що не поспішає робити всім татуювання з пластику, оскільки він не впевнений, що пластик для чорнила точно не має жодних незадокументованих хімічних забрудників. Але навіть якщо його проєкт колись набуде розмаху, Харкнесс пропонує альтернативу «піддослідним» людям: свиней, корів, кіз тощо. Зрештою, фермери їм все одно з року в рік татуювання набивають…
