Створено натільний пристрій, що дозволяє взаємодіяти з комп’ютером за допомогою язика

В рамках свої дисертації з інтегрованого дизайну німецька дослідниця Дороті Клазен (Dorothee Clasen) створила натільний пристрій [In]Brace, який вставляється до рота та дозволяє взаємодіяти з комп’ютером за допомогою язика. Коли така силіконова пластинка (язиковий інтерфейс) вставляється до рота, користувач може рухати язиком маленький магнітний елемент вперед та назад, подаючи команди комп’ютеру. За вухом у користувача прикріплюється Wi-Fi модуль, який передає сигнал на під’єднані пристрої: комп’ютер, ігрову консоль, чи пристрої Інтернету речей.

Розпочинаючи свій проєкт, Дороті Клазен звернула увагу на нинішні напрями розвитку гаптичних інтерфейсів та на те, як люди взаємодіють з об’єктами за допомогою дотику. Більшість інтерфейсів вимагають використання рук чи принаймні кінчиків пальців. Тому вона вирішила зосередитися на цілком іншій частині людського тіла – на язиці.

Робочий прототип використовує електромагнітний принцип дії. Вбудовані в нього сенсори відстежують положення магнітної кульки, яку користувач рухає язиком. Щоправда, відстань між сенсорами наразі потребує індивідуального налаштування для кожного користувача.

Щоб випробувати прототип [In]Brace, дослідниця створила ігрову ситуацію, скориставшись для цього грою Tong. Гравці мали подавати команди язиком, а не руками, для чого їм довелося для початку трохи повправлятися у координації між очима та язиком. Але, хоча перша ігрова сесія пройшла дещо незграбно, потрібні навички виробляються швидко, тож надалі гравці спокійно могли насолоджуватися грою.

Не лише ігри

Дороті Клазен вважає, що у майбутньому технологію [In]Brace можна було б використовувати у фізіотерапії, щоб у ігровій формі мотивувати пацієнтів відновлювати здатність рухати язиком. Також язиковий інтерфейс міг би стати в пригоді в тих ситуаціях, коли очі, руки та ноги користувача зайняті. Наприклад, піаніст під час гри міг би гортати ноти на екрані, а лижник на трасі міг би перемикати язиком музичні треки на смартфоні.

Але найбільш перспективним застосуванням видається інклюзивність та загальнодоступність дизайну різноманітних продуктів. Адже, коли мова заходить про найтиповіші інтерфейси комерційних продуктів, виявляється, що більшість з них розрахована на взаємодію з руками чи пальцями користувача. А це робить їх малодоступними для тих користувачів, у яких, наприклад, проблеми з дрібною моторикою рук. Натомість язиковий інтерфейс [In]Brace, у якості альтернативи, міг би дозволити користувачам взаємодіяти з комп’ютером за допомогою язика.

Джерело

Зрештою, не кожен користувач погодиться на імплант в мозок, щоб вивільнити руки…

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

Arriba! придумали «пазлтеллінг» для DoDo

Стартувала рекламна кампанія українського виробника пазлів DoDo Toys. Задачу комунікаційної стратегії для закріплення на західному ринку, зокрема, на Amazon, вирішувала ...

Golem_SEfilm_production_stills

The New York Times визнав фільм українського продакшну одним із найстрашніших

Напередодні Хелловіну The New York Times включив фільм «Голем» українського продакшну SE film production до своєї добірки 13-ти найстрашніших фільмів, ...

Creative_Digest_2020_fin_TEMPLATE_Halloween_creativity_ua_mainpageCreative_Digest_2020_fin_TEMPLATE_Halloween_creativity_ua_post&banner

Creative Digest CIAU. Випуск #013

А чи знали ви, що майже 99% гарбузів, що продаються перед Хелловіном, використовуються для створення ірландських «ліхтарів Джека»? Коли світ ...

У жовтні Rozetka запускає власну марку техніки RZTK візуальний стиль якої розробили Fedoriv Agency

Техніку RZTK розробляє європейська компанія спільно з корейськими інженерами на заводах Китаю. Уже зараз у виробництво запущені дрібна побутова техніка, ...

SHOTS и No Stars остановили мир в ролике для «Киевстара»

Креативное агентство SHOTS стало партнером национального мобильного оператора «Киевстар» и уже запустило первую рекламную кампанию. Стас Качановский, креативный директор SHOTS: ...

Якими були б Google Карти 200 років тому: проєкт відтворення історичного вигляду міст

Онлайн-карта з відкритим кодом дозволяє побачити з висоти пташиного польоту та у режимі перегляду вулиць, як з часом змінювалися американські міста.