Українські ілюстраторки Альона Шостко та Анна Іваненко перемогли на європейському конкурсі iJungle 2020 Illustration Awards. Альона Шостко отримала золото в номінації «Книжкова ілюстрація» за видавничий проєкт «Ці дивовижні українці». Анна Іваненко отримала золоту медаль у категорії Commercial за віжуали для онлайн-школи Projector.
Ми звернулися до переможниць з низкою запитань про умови конкурсу, про їхні враження від участі та про висновки, які вони зробили для себе за підсумками конкурсу.
Альона Шостко, володарка золотої нагороди в номінації «Книжкова ілюстрація»:
Конкурси ілюстрацій — це дуже дивна штука. Тут немає жодних балів, очок чи бонусів. Мистецтво буває дуже різним, і його оцінка — дуже суб’єктивна річ. Може перемогти велика, складна, майстерно виконана робота. А може, навпаки, щось маленьке і, на перший погляд, просте. І це — абсолютно нормально.
Більше того — навіть кожен із нас може спробувати себе у якості журі цього ж самого конкурсу. Просто заходимо до iJungle 2020 Illustration Awards в Instagram — і бачимо там півтори тисячі робіт, які були подані на конкурс у 2020-му році. Якщо ви дійсно спробуєте обрати серед них переможця, гадаю, ви будете вражені тим, які критерії стали для вас вирішальними. А ці критерії насправді у всіх людей абсолютно різні.
Журі таких конкурсів — це професійні, визнані та дуже затребувані ілюстратори. Тобто вони і багато бачили, і малювали, і багато самі перемагали у конкурсах. У них є свої десятки чи навіть сотні критеріїв, як оцінювати роботи. Я впевнена, що це так само дуже важка праця.
Трохи про натхнення. Цей проєкт був незвичайним — через свою складність та обмаль часу. Це був виклик за багатьма напрямками одразу.
Перше — сам факт того, що його малювала саме я. Це був конкурс (тендер), ми розробили власну концепцію і захистили її перед замовником. Бо в сучасному світі просто вміти малювати — цього замало. Треба ще вміти «продати» свої ідеї і свою роботу.
Друге — це час. Цей проєкт фінансувався Українським культурним фондом (фактично на гроші українських платників податків), і він робився дуже швидко. На створення одного чистового розвороту у нас було лише 2-3 дні. Важко пояснити, наскільки це мало.
Трете — це професіоналізм і відповідальність, бо, не дивлячись на все, ми це зробили! І ми дуже радіємо позитивній реакції, як у професійній спільноті, так і від читачів.
Детально розглянути проєкт можна за посиланням.
Які перспективи та нові обрії розкриває ця перемога для мене особисто? Як не дивно, найбільш чесна відповідь на це питання — жодних. Так, звичайно, більше людей дізналося і про проєкт, і про мене як ілюстраторку. Але це не означає автоматичний успіх, завал дорогих проєктів чи ще там щось.
Думати треба в першу чергу не про далекі обрії чи перспективи, а про локальне, про те, що відбувається прямо зараз. Малюєш зараз маленький проєкт — намалюй його найкращим чином, дай клієнту найкращій досвід співпраці. Є нова вхідна заявка на роботу чи тендер — подумай про свого клієнта, зрозумій його задачу та запропонуй найкращу реалізацію, найкращий робочий процес.
І так, потрошку, крок за кроком, ти сам відкриваєш для себе нові обрії. І ці речі не залежать від жодних нагород.
Що я можу порадити тим, хто братиме участь у таких конкурсах у майбутньому? Я подаю свої професійні та комерційні роботи (мається на увазі не студенські) вже майже чотири роки. І вони далеко не завжди отримували нагороди і взагалі ніколи на мали такого медійного ефекту, як цього разу.
Порада одна і, як не дивно, проста — робіть круті роботи і подавайте їх на конкурси! Так, звичайно, з першого разу навряд чи вийде зібрати купу нагород. Але в тих, хто працює над цим, шанс буде значно більший, ніж у тих, хто не робить нічого для зростання свого рівня.
Анна Іваненко, володарка золотої медалі конкурсу у категорії Commercial
Я не знаю, що першочергово впливає на рішення журі. Серед учасників дуже багато прекрасних робіт, професійних, цікавих. Чому вибір падає саме на ці роботи, а не інші, часто важко прослідкувати. В таких речах, як ілюстрація, завжди є фактор суб’єктивного сприйняття. Хоча в будь-якому разі роботи фіналістів — завжди завершені міцні картинки, зроблені з розумінням композиції, кольору, тону і т.д.. Впевнена, в членів журі є конкретніші критерії, інакше вибір би був неможливий. Наприклад, свіжість рішення, графічна знахідка в зображенні. Але які роботи більше цим критеріям підходять, залишається на їхній особистий розсуд.
Щодо вимог, звісно, що дискримінаційні, ксенофобські зображення точно матимуть штрафні бали чи дискваліфікацію. Інше — залежить від склада журі та поглядів кожного з його членів.
Мої роботи були створені на замовлення школи Projector як ілюстрації, що будуть використовуватись в брендингу їхніх онлайн- курсів. Я зосередила увагу на тому, що студенти можуть бути абсолютно різними: за мотивацією, досвідом, навичками і т.д. Звідси виріс підхід з поєднанням стилістик і формотворення персонажів, що разом щось роблять: читають у бібліотеці, слухають лекцію, тобто вчаться.
Участь у iJungle 2020 Illustration Awards — для мене певний експеримент. Він дає можливість показати роботи ширшій аудиторії і отримати хороші контакти, в тому числі замовницькі, в якомусь сенсі підняти рівень. Але чи це вплинуло на мій професійний розвиток суттєво, я зможу сказати напевно десь через рік.
Такі змагання мають свої плюси і мінуси. Вони можуть виконувати функції поширення класних робіт, впливу на розвиток індустрії і ком’юніті. Водночас конкурси, особливо з умовою сплати певної суми за участь — це теж учасники ринку, а отже мають свої комерційні інтереси. Не кажу за всі, але частина таких заходів — це просто холодний бізнес.
У будь-якому разі участь у платних конкурсах має сенс тільки тоді, коли ви впевнені щодо рівня своїх робіт. Ну, і якщо сума плати за участь не є занадто некомфортною для вас. Якщо в вас є картинки, які ви вважаєте справді хорошими, а також час та ресурс — можна подаватися.
Читайте також: Засновниця Cittart — маркетплейсу сучасного мистецтва — Дарина Момот розповіла про історію створення, функціонал та особливості мобільного додатку.
