Прийоми проти ЛОМу: що таке кенселінг і як інфлюенсеру не потрапити під публічне засудження

ХХІ століття відзначилося силою-силенною нових професій. Блогер — одна з перших. Соціальні мережі — давно один із найпотужніших публічних рупорів, а лідери думок — нові зірки.

У базі агенції Sasquatch Digital зібрано близько 2 000 українських інфлюенсерів з кількістю підписників від 20 000 осіб. Платформа для роботи з лідерами думок Publicfast нараховує приблизно 40 000 блогерів з України. Легіон фоловерів, перспективна ніша розвитку: тут, здавалося б, і боятися нічого. Але це колос на глиняних ногах. CEO Sasquatch Digital Роман Геращенко розповідає про те, чого варто боятися інфлюенсерові, — реакції своїх підписників. «Буратіно, ти сам собі ворог!» — казала Мальвіна.

Отже, що таке кенселінг (cancel culture), які є приклади гучних (і не дуже) прикладів бойкоту селебріті і як інфлюенсеру не потрапити під праведний гнів громадськості?

CEO Sasquatch Digital Роман Геращенко
CEO Sasquatch Digital Роман Геращенко

Соціальна відповідальність перед аудиторією

Кожен із лідерів думок — людина з великою довірою користувачів. І неважливо, скільки у тебе підписників: 5 тис. чи 1 млн. Пост в Instagram бачить близько 50%, що при 5 000 фоловерів становить 2 500 осіб. Саме такий тираж, наприклад, у книги «Технiка продажу SPIN» Ніла Рекгема видавництва «Наш формат».

Інфлюенсери побільше — за охопленням цілком собі ЗМІ, а зміст, спрощений до рівня користувача «середній і нижче», значно знижує поріг входу. Блогер — це відповідальність, адже крім дорослих і морально сформованих підписників, яких безнадійна меншість, блогерів читають незміцнілі уми. Ті, кому книжка, — це важкувато.

Наприклад, мати трьох дітей Софія Стужук на блакитному оці мовить п’яти мільйонам підписників про теорії змови і пропагує корисність поїдання плаценти та домашні пологи. Таким впливом потрібно користуватися розумно або принаймні обережно, адже ті читачі, хто здобув інтелектуальну рівновагу зі своїм лідером думок, можуть дійти до краю пласкої Землі і впасти. Коли розуму й обережності не вистачає — включається небайдужа громадськість.

Що таке cancel culture?

Cancel culture, або кенселінг — публічне засудження зірок за будь-який некоректний, на думку соціуму, вчинок. Це може бути як фраза зі свіжого інтерв’ю, так і ролик на YouTube п’ятирічної давнини. Під роздачу потрапляють усі — актори, журналісти, співаки, письменники, селебріті. Наслідки можуть бути найрізноманітнішими — від тотальної відписки і відмови від донейшенів до повного кар’єрного й соціального вакууму, втрати контрактів і навіть кримінальної відповідальності. «Дєті, сєйчас ми всє хором плюнєм на цього Фiлiна: раз-два-ТРІ».

Ось як пояснює кенселінг, або «культуру скасування» Анна Чаріті (в перекладі «благодійність», до речі) Хадлі, професорка Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі: «Це колективний спосіб сказати “Ми самі підвищили твій соціальний статус і зробили тебе багатшим. Тепер нехай у нас немає прямого впливу на тебе, але ми можемо тебе ігнорувати”». Викину тебе зі Своїх уст.

Хронологія кенселінгу: від #MeToo до наших днів

Найпершою великою мішенню кенселінгу селебріті став у 2017 році продюсер Харві Вайнштейн. Спочатку гучні звинувачення («Він вночі назвав мене Лєна»), потім тотальний бойкот, розривання всіх контрактів і відмова від будь-якої співпраці. Хвиля руху проти сексуального насильства #MeToo буквально «змила» Вайнштейна за борт. Хоч продюсер і заперечував факти насильства — все завершилося судом і 23-річним терміном.

У тому ж році Кевіна Спейсі звинуватили у сексуальному насильстві, а співака R. Kelly у педофілії. Перший позбувся свого мегапопулярного «Карткового будиночка», другий був заарештований, залишився без контракту, а Леді Гага і Селін Діон публічно зреклися його, видаливши загальні сингли зі стримінгових сервісів. Обидва так і не визнали себе винними і всіляко заперечували будь-які факти. Втім, в 2019 році справа проти Спейсі розвалилася і звинувачення були зняті, але, як то кажуть, «осад лишився». Ні «Карткового будиночка», ні зламаної кар’єри не повернути.

У 2018 році сподобився Вуді Аллен — прийомна донька повторно звинуватила його у зґвалтуванні. Але, на відміну від 2014 року, в 2018-му реакція була вибуховою — бойкот фільмів. Його останню роботу «Дощовий день в Нью-Йорку» Amazon не схотів навіть випускати у прокат, а сьогодні фільм заборонений до показу в кінотеатрах США. Ось така лебедина пісня Вуді, який став нерукопожатним.

У 2019 році вийшов документальний фільм про Майкла Джексона «Залишаючи Неверленд», де двоє чоловіків розповідають про домагання співака, коли вони були ще дітьми. І вже неважливо, як було насправді, — маховик почав робити свою справу. Слухати музику Джексона стало поганим тоном, продаж упав, відреклися найвідданіші фанати, а бренд Louis Vuitton відмовився від випуску речей з чоловічої колекції, присвячених співакові.

У тому ж році Джоан Роулінг саркастично пожартувала щодо біологічних особливостей жіночої статі. В результаті на неї налетів шквал критики і образ від трансгендерної спільноти. Дійшло до того, що видавництво припинило роботу над однією з її книг, а Денієл Редкліфф, виконавець ролі Гаррі Поттера, публічно засудив письменницю.

Громадськість відчула міць, і критика посилилася — інфлюенсерам почали нагадувати старі «гріхи», гомофобні або расистські жарти, публікації й висловлювання:

  • Розанні Барр пригадали давній твіт, після якого «скасували» не тільки її особисто, а й серіал «Розанна», що виходив з 1988 року. Вибачення не допомогли.
  • Джеймса Ганна, режисера «Вартових Галактики», Disney звільнив за твіти 2008—2011 років. Правда, за рік його поновили, але довелося принижуватися публічно.
  • Каньє Уеста за останні років п’ять «скасовували» десятки разів, жоден його реліз не обійшовся без скандалів.
  • Дженна Марблз, одна з найперших відеоблогерок, на невизначений час припинила свою діяльність на Youtube.

Кевін Харт і Луї Сі Кей, Джонні Депп і Армі Хаммер, Тревіс Скотт і Кім Кардашьян — усі вони в різний час відчули кенселінг на своїй шкурі.

У 2020-му кенселінг стався в Росії. Регіна Тодоренко, висловивши думку (не найобдуманішу) щодо жертв домашнього насильства, буквально потрапила під каток: тонни хейту і відписок, рекламодавці розірвали контракти, а журнал Glamour відкликав титул «Жінка року». Телеведуча відреагувала швидко: публічно вибачилася, випустила фільм про домашнє насильство «А що я зробила, щоб допомогти?» і пожертвувала круглу суму на благодійність. І треба ж, не спрацювало — її додатково звинуватили в нещирості і «перевзуванні в стрибку».

Кенселінг по-українськи

Нещодавні події показали, що явище дісталося й нас. Нещодавно київська тіктокерша Таїсія Маламан виклала ролик, де між двома країнами вибирала кращу, і за всіма критеріями перемагала Росія. Відео отримало два з половиною мільйони переглядів, і Анатолій Штефан, офіцер Збройних Сил України, засудив ролик у себе в Facebook.

Реакція була швидкою й нищівною: дівчину знесло хвилею хейту, її внесли в базу «Миротворця», вона отримала погрози особистої розправи, тисячі відписок, розрив контрактів з рекламодавцями Алло, Borjomi, Nestle, HARD і видалення сторінки в Facebook.

У відповідь вона опублікувала серію роликів на захист своєї позиції і пригрозила скаргою на дії А. Штефана в Міноборони. У наступному ж ролику блогерша сказала: «Я українка, і я пишаюсь цим». Відповідь на контрольне запитання від Міністерства оборони України. Але це ж як хвороба — простіше попередити, ніж лікувати.

Висновки

Висновки досить прості: якщо ви інфлюенсер і бажаєте побудувати успішну кар’єру — перегляньте погляди на свій контент і способи «залетіти на хайп»:

  1. Антисемітизм, расизм, сексизм, гомофобія й питання політики — це ті теми, які потрібно обходити стороною. Just don’t.
  2. Будьте відповідальними. Саме цього вчив Юрій Дудь Антона Птушкіна, відмовляючись їсти гранат з чужого городу.
  3. Будьте уважні до деталей: пишіть без помилок, уникайте двозначностей, все сказане вами буде використане проти вас. І взагалі підіймайте свій інтелектуальний рівень — вас читають і на вас рівняються.

Зауважу, що в період пандемії культура кенселінгу набула значного розмаху. Люди, занудьгувавши вдома, шукають, кого б їм «наздогнати» і за що. Основна проблема cancel culture — безкомпромісний остракізм без права на виправдання або пояснення. Втікши від справді гострих проблем, «мережеві хом’ячки» шукають тих, з чиєю думкою вони не згодні. Крок у сторону — і «вас тут не стояло». Вас не існує, Уінстоне. Оруеллові привіт.

Фото в заголовку: Possessed Photography / Unsplash


Читайте також: Ідеї є всюди, або 5 речей, необхідних для народження інновацій.

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

Business Culture HubBusiness Culture Hub

Український культурний фонд запрошує до участі в Business Culture Hub

Український культурний фонд об’єднує круті культурні проєкти та бізнес, який розвиває КСВ! Саме тому УКФ запрошує усіх на другу онлайн-зустріч Business ...

З 1 до 5 березня 2021 року на LIONS Live розпочнеться чергова онлайн-сесія креативного розвитку

З 1 до 5 березня 2021 року на черговій онлайн-сесії LIONS Live організатори Міжнародного фестивалю креативності Cannes Lions представлять новий ...

Media Maker – нове спеціалізоване агентство в складі dentsu Ukraine

Агентство Media Press, яке існує на ринку з 2003 року, стає Media Maker. Серед сервісів агентства: PR, інтегровані рекламні кампанії ...

Бренд морозива Magnum зняв короткометражні аніме про природу насолоди

Два короткометражних аніме для бренда Magnum поєднує та ідея, що пошуки насолоди – дуже людська риса, а розуміння насолоди у кожного своє.

Зрозуміло та просто про мікрофлору: CF.Digital розробили сайт для «Лактіалє» від АТ «Фармак»

Як відомо, пробіотики —  живі мікроорганізми, які необхідні людині для підтримки здорової мікрофлори та міцного імунітету. «Лактіалє» — лінійка пробіотиків, яка ...

Владислава Денис — нова президентка клубу ADC*UA

Новою президенткою клубу Арт-директорів України (ADC*UA) стала Владислава Денис, креативна директорка Cheil Ukraine. Владислава є членкинею клубу ADC*UA з 2013 ...