Креативні індустрії мовою цифр, або Чому культурі важливо заявляти про себе не лише емоційно

Луіза Мороз, менеджерка міжнародного форуму «Креативна Україна», про те, чому креативні індустрії України повинні підкріплювати інтелектуальну інтуїцію, моральне почуття та історичні уроки економічним словником.

Луіза Мороз фото

Українська культура має опанувати нову мову

Навесні 2020 року українську культуру спіткало два лиха: зменшення бюджету й криза, викликана карантином. Культурна спільнота взялася відстоювати бюджетне фінансування та пропонувати антикризові заходи підтримки митців. Серед аргументів переважали думки про важливість гуманітарної політики для розвитку людського капіталу, зростання інновацій та соціального благополуччя. Аргументи виглядали метафорами, цитуванням істориків і міркуваннями за аналогією.

Українській культурі не варто переконувати у своїй доречності та важливості саму себе — вона й так це розуміє. За обмежених ресурсів і перерозподілу пріоритетів головний адресат її бажань і пропозицій — це Кабінет Міністрів, ще точніше — Міністерство фінансів. А lingua franca Уряду — це докази та обґрунтування, що здебільшого виглядають фінансово-економічними розрахунками з поясненнями.

«Книга Природи написана мовою математики», — казав Галілей.

У книгу сучасного управління у сфері культури теж було б непогано додати кілька цифр. Їй слід навчитися підкріплювати інтелектуальну інтуїцію, моральне почуття та історичні уроки економічним словником.

Доказовість — це єдиний шлях культури впливати на тих, хто приймає рішення

Розробляючи статистичну й економічну аргументаційну базу, культура тим часом може використовувати потенціал креативних індустрій — саме вони здатні стати її щитом і відстояти доведеними даними. Йдеться про економічно активний офіційно зареєстрований бізнес, що використовує уяву, творче вираження і культурні сенси з метою отримання прибутку. Це компанії-юрособи та фізичні особи-підприємці: дизайнери, режисери, архітектори, музиканти, ІТ-фахівці, книговидавці, ілюстратори, рекламники та медійники тощо.

  • Креативні індустрії у 2018-му згенерували 3,86% доданої вартості України.
  • Креативні індустрії дали роботу 3,57% офіційно зайнятих осіб в Україні.  

Що ми знаємо, оперуючи цими показниками перед Мінфіном? 3,86% — це багато чи мало? У Великобританії, піонера світової креативної економіки, креативні індустрії у 2018-му згенерували 5,8% валової доданої вартості Сполученого Королівства (£111,7 млрд), а Німеччині принесли 3,1% ВВП (€102,4 млрд) у 2017-му. Але міжнародного бенчмаркінгу недостатньо, щоб оцінити власні сили й перспективи, тому порівняємо креативні індустрії з іншими секторами української економіки.

У структурі економіки України переважає аграрно-сировинна сфера

За даними 2018 року, добувна промисловість і розроблення кар’єрів приносить приблизно Україні 9,5% доданої вартості, майже стільки ж дає транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність. Обсяг доданої вартості сільського, лісового та рибного господарства сягає 8,27 %. За секторами найбільше великих платників податків — у добувній (22 підприємства) і транспортній (17 підприємств) галузях.

Хоча креативні індустрії не можуть називатися сферами, які утворюють економіку, на тлі інших, більш традиційних секторів їхній внесок виглядає вагомо. Додана вартість, створена креативними індустріями, більша за аналогічний показник у машинобудуванні, будівництві, фінансовій та страховій діяльності, фармацевтичній індустрії.

Креативні індустрії мовою цифр - додана вартість

Ці показники трансформуємо у важливий індикатор — скільки в середньому доданої вартості створює один зайнятий працівник на рік? У креативних індустрій цифра сягатиме 313,5 тис. грн на рік, їх трохи випереджає сільське господарство, а також добувна промисловість. Позаду себе креативні індустрії знову лишають фармацевтику, будівництво, машинобудування, фінанси і страхування й навіть транспортну сферу. 

Креативні індустрії мовою цифр

Таких позицій креативний бізнес досягає без значної бюджетної підтримки з боку держави. Натомість за урядового та законодавчого сприяння є всі шанси подвоїти наявний потенціал сфери. Серед умов, які може забезпечити центральна й місцева влада для швидкого розвитку креативних індустрій, можна виділити такі:

  • адаптація програм доступних кредитів до специфіки креативних індустрій (такий бізнес часто не має майна для застави, потребує коштів на проєкти, а не обладнання, його активи носять нематеріальний характер);
  • звільнення операцій з культурним та креативних продуктом від оподаткування ПДВ або суттєве зменшення ставки податку;
  • заохочення місцевої влади до запуску креативних хабів у регіонах, які надають молоді засоби для участі в інноваційних культурних практиках і створення сучасного креативного продукту (3D-друк, VR, анімація, дизайн тощо);
  • створення інституцій (офіс розвитку креативних індустрій, інститут дизайну), які адмініструватимуть державні програми підтримки креативних секторів, видаватимуть гранти, проводитимуть тренінги для креативних підприємців, просуватимуть український культурний продукт за кордоном тощо.

Наведені дані демонструють: під час розробки антикризових заходів, секвестру бюджету та визначення пріоритетів варто розглядати економіку комплексно і збалансовано. Зрештою, вся економіка — про стосунки, поведінку та взаємодію людей, про те, як вони споживають, перерозподіляють і створюють блага. За такого підходу креативні індустрії виявляються перспективним сектором, який вартий подальших державних інвестицій. Велике будівництво важливе, але й креативні індустрії приносять не меншу додану вартість.

Розглядаючи креативні індустрії, ми брали до уваги 12 секторів, що охоплені 34-ма видами економічної діяльності (КВЕДами) відповідно до розпорядження Кабміну. Це переважно КВЕДи, що стосуються розробки та створення креативного продукту. Вони дають 3,86% доданої вартості. Але на цьому доля креативного продукту не завершується. Його виготовляють і тиражують: друкують книги, шиють сукні, майструють меблі. Він потрапляє на ринок, де його продають гуртом або вроздріб. Виробляють обладнання для звукозаписів і зйомок кіно. Прокладають зв’язок для доступу до телебачення та цифрового розважального контенту. Налаштовують і лагодять музичні інструменти. Продають квитки на концерти. Возять туристів у музеї та пам’ятки культури. Тоді ми говоримо не лише про прямий, а й про повний внесок креативних індустрій. 

Креативні індустрії розростаються до креативної економіки, коли креативний продукт створюють, а потім споживають, виробляють, рекламують, експонують — залучають до всіх типів економічних взаємодій. Ці процеси можуть потребувати меншої креативної інтенсивності, аніж народження творчої ідеї, однак саме вони уможливлюють повний життєвий цикл продукту.

базові та додаткові креативні індустрії

Якщо базове творче осердя креативних індустрій принесло країні близько 100 млрд грн у 2018 році, то їхній додатковий ефект сягнув понад 200 млрд грн доданої вартості. У такий спосіб можемо порахувати мультиплікатор: вплив, який створюють креативні індустрії в суміжних секторах. 

  • Одна гривня доданої вартості в базових креативних індустріях генерує 2,16 грн доданої вартості в додаткових креативних індустріях. 
  • Один зайнятий працівник у креативних індустріях створює 3,7 робочих місць у додаткових секторах (зайнятих там — більше мільйона осіб).
  • Разом із суміжними секторами — легкою промисловістю, друком, зв’язком, туризмом, ритейлом культурного та креативного продукту — креативні індустрії створюють близько 10% доданої вартості України. Це — повний внесок креативної економіки в нашій державі.

Культурне вимірювати складно

Воно містить багато рівнів і напрямів: культурна спадщина, мистецька освіта, креативні індустрії та арт-ринок, творчі спілки, медіа… Його предмет багатогранний: люди, речі, настрої, смаки, простори, тенденції, рішення, ідеї, освіта, поведінка… Воно різниться в розумінні, підходах, країнах, тому міжнародні порівняння на кшталт Індексу креативності заходять у методологічний глухий кут.

Аналіз передбачає подрібнення, натомість культура схожа на атмосферу, яку неможливо пошматувати. Огортаючи людське буття, культура аналізує нас, а не ми аналізуємо культуру. Це та сфера, де нам ніколи не вдасться стати об’єктивними, бо ми упереджені культурою з першого дотику у світі. 

Представники культури знають, що культура невимірювано більша за свій економічний ефект. Але ніхто, крім нас, про це не дізнається, якщо ми не придумаємо, як це показати й довести. Економічна статистика — базовий крок аналітики культури, за яким слідують соціальне повернення на інвестиції, мапування ресурсів, вимірювання сталості, зрештою, критика метрики ВВП як оцінки благополуччя. Наразі ж бракує навіть бази, яка допоможе кількісно окреслити невидиму постать культури.

Тому під час кризи першочергове завдання культурної спільноти — заявити про себе не лише емоційно, а й доказово. Саме чіткі та перевірені дані стають вирішальним лексиконом культурних інституцій, асоціацій, спілок, креативного бізнесу, які в скрутні часи розраховують на системну підтримку з боку держави.

Фото в заголовку: Markus Spiske / Unsplash


Рекомендуємо вам також прочитати:

  • Робота 3.0: як завдяки кризі ми стаємо свідками народження нової робочої моделі.

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

Карантин: туда и обратно. Опыт креативного продакшн-агентства Looma

Основатель и креативный директор продакшн-агентства Looma Сергей Прокопчук рассказал, как команда приняла и пережила карантин, какие проекты успела реализовать, а ...

Kyiv Art Fair відбудеться з 20 по 23 серпня на новій локації — Parkovy

Протягом чотирьох днів з 20 по 23 серпня у киян і гостей столиці буде можливість відвідати традиційну культурну подію — ...

Міжнародний конкурс урбаністичного фотомистецтва готується обирати переможців

Міжнародний конкурс Urban Photo Awards, який цього року відбудеться вже водинадцяте, назвав тих фотографів, що змагатимуться за першість у 2020 році.

«Онлайн-мероприятия становятся образовательными шоу»: с какими вызовами сталкивается ивент-индустрия

В первые недели карантина онлайн-контент был королем: казалось, все начали проходить курсы, смотреть образовательные ролики и учиться дома на мастер-классах. ...

Lions Live: голова журі Film Lions прогнозує розквіт після кризи та задає три слушних питання

Наступного року журі Film Lions очолить Річард Брім, креативний директор агенції adam&eveDDB, у якого є дуже чітка система оцінювання креативних робіт.

Lions Live: голова журі Outdoor Lions закликав до простоти та гумору в креативі

Креативний директор AlmapBBDO, який наступного року очолить журі Outdoor Lions, сформулював кілька принципів, за якими буде визначено переможця.