Дивлячись у небо, ми споглядаємо маленьку частинку всесвіту. Вчення і уявлення про космічну галузь базується на двох напрямах, що певною мірою суперечать одне одному. На романтиці та науці. Проєктуючи ракету для польоту на Марс, інженер не просто конструює машину, він втілює мрію підкорити космос, здобути нові знання.
Директор з інновацій компанії Noosphere, людина, яка активно займається і впливає на розвиток ракетомоделювання в Україні Михайло Рябоконь та автор проєкту «Філософський Сад» і засновник Відкритого Університету U Дем’ян Ом поговорили про українську інженерію, пошуки істини та завдання людини.
Словом, Михайло Рябоконь та Дем’ян Ом торкнулися високих, немов саме небо, в яке разом зі супутниками людство запускає свої мрії, тем. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
Про знання та ракетні установки
Головне завдання людини — бути корисною. Не тільки для самої себе, а й для суспільства. Серед нас є ті, хто жертвує собою в ім’я людства. Є ті, хто тверезо оцінює ситуацію і віддає себе, не чекаючи нічого взамін.
Багато хто з них навіть не замислюється над причинами. Скажімо, є митці, які не ставлять питання: «Навіщо я це роблю?», а просто пишуть, малюють, створюють.
Цікаве спостереження: людина буде вірити у власну абсолютну правоту, аж поки не обпечеться. До цього її не вийде переконати аргументами. Вона буде переконана, що права, гординя заглушить у ній бажання навчатися, відкритися новому. Не дозволить навіть припустити, що все може бути інакше.
Про навчання всупереч надутим щокам
Ми маємо вчитися протягом усього життя. Черпати знання не тільки з літератури, а зі світу довкола.
У кожному з нас, немов пил на старих книжках, накопичується досвід. Саме його ми повинні передавати іншим. Варто лише докласти зусиль, і здути пил з полиць.
Старше покоління має звичку «надувати щоки» і закриватися від нових знань. Тому ефективніше передавати знання дітям.
Таку думку часто називають утопічною, проте саме діти першими занурюються в гуманітарні науки, а отже можуть зробити їх знову популярними та затребуваними в навчальній системі. Власне, самі діти могли би виступити у ролі держзамовників нових навчальних програм.
Діти дуже відрізняються від дорослих як мінімум одним — вони щирі та відверті.
Дем’ян Ом
Про систему освіти та пошук свого шляху
Система освіти в Україні не змінювалася протягом останніх 400 років. Дуже хочеться, щоб викладач сприймав дитину як особистість зі своїм характером, власною думкою.
Більше немає потреби нав’язувати знання. Ефективніше передавати дитині інформацію, пояснюючи причини явищ. Замість зубріння, учням необхідне спілкування, мотивація та гра.
У сучасному світі, де свобода цінується понад усе, якраз і з’явилася неформальна освіта, що допомагає дітям розкрити потенціал та віднайти свій шлях.
Попри модель викладання, започатковану ще міфічною Маріванною, базова освіта в Україні досить хороша. Вона має сильну математику та інженерні предмети.
Нам бракує розуміння сучасних технологій, які вже застосовуються у світі, але до України ще не дійшли.
Наприклад, українські фахівці досі не можуть працювати з програмними продуктами, що створюють 3D-моделі. Це не означає, що інженери не хочуть вчитися. Навпаки, вони вивчають доступні дані, слідкують за новинками. Але спробувати все це на практиці не можуть. За виключенням тих щасливчиків, які мали стажування у більш розвинених країнах.
Українці мають потенціал, якого вистачить на справжню революцію в інженерії! У країні багато відмінних електронників, системотехніків. Для народження на світ хорошого продукту української інженерії не вистачає лише певної глибини і бізнес-складової.
Про відкритість та космос
Ще одна прекрасна якість українців — відкритість.
Бути собою — найкраща риса. Людина, здатна на це, відкрита не лише людям, але і для нових знань. Ми багатіємо, ділячись знаннями. Адже навчання — це не про втрату, а про обмін.
Михайло Рябоконь
Основний кістяк американського інженерного ринку складають українські команди. Варто віддати належне, в США також дуже хороша космічна інженерія.
Проте, порівнюючи окремі напрямки математики та проєктування, маємо визнати, що український фахівець більш універсальний.
Американці мають вузьку спеціальність і працюють в її межах. Українці, натомість, схильні братися за різні напрями та експериментувати. Це, знову ж таки, про підхід до справи, про життєву філософію, яка є базисом будь-якої науки, у тому числі, математики та фізики.
Але навіть зараз, у такий прогресивний та відкритий до нових течій час, інжинірингові школи не готові до вивчення філософії в обов’язковому порядку. А це необхідно для формування моральних засад та розуміння власної відповідальності, як би голосно це не звучало, перед людством. Пафос цієї фрази перестає різати око, щойно згадаємо, що ракетні установки та зброю також проєктують і створюють інженери.
Про конкуренцію
Спеціалісти, які займаються природничими та гуманітарними науками, часто ненавидять одне одного. Справа у банальній конкуренції: комусь дісталася сучасніша лабораторія, хтось отримав жирніший грант.
Вся ця метушня створюється штучно і на основі дрібниць. А проте, помітно сповільнює загальний науковий розвиток.
Про основу всього та порятунок Землі
Основою всього — математики, фізики, хімії, — є філософія. Саме тому вивчення наук має починатися з неї.
Людина замислюється, а філософія допомагає правильно розставити акценти. Зрештою, щоб навчитися чути себе та інших, спершу варто навчиться слухати тишу. В цьому без філософії не обійтися.
Ажіотаж навколо вивчення та освоєння космосу надихає людей дивитися в небо, мріяти, міркувати, отримувати нові знання. А знання можуть стати силою, яка в певному сенсі врятує Землю.
[с]
Більше про те, як Михайло Рябоконь та Дем’ян Ом обговорювали еволюцію мислення, прогрес та розвиток української науки, слухайте в подкасті «Філософський Сад» — за цим посиланням.
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Познайомитись з людьми, які працюють над проєктом, можна тут. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
