За більше ніж 2 роки свого існування ANGRY Agency створило десятки кампаній, візуальних стилів, брендів і навіть потрапило на сторінки відомого американського медіа про рекламу Adweek зі своїм проєктом «Освіти це» і на виставку кращої соціальної реклами Act Responsible в рамках Cannes Lions. Проте лише зараз, під час карантину, у команди агентства знайшовся час, як-то кажуть, обзавестись власними чоботями. Сергій Малик, співзасновник та креативний директор ANGRY Agency, розповідає про візуальний стиль агентства, скільки часу команді знадобилось на його створення та як цей стиль відображає місію і характер бренду ANGRY.
Чому зараз?
Ще два місяці тому кожен із нашої команди прокидався, робив зарядку, готував сніданок, йшов на роботу, спілкувався в офісі, виходив на прогулянку, зустрічався з клієнтами і сидів у барах. А останні 45 днів усі ми сидимо вдома. Організм до такого не звик, йому потрібно кудись дівати енергію. От ми й подумали, що це хороша можливість знайти трохи часу на агентство. Тим більше уже кілька місяців як з нами працює крутий артдиректор. І тут, як кажуть, сам бог велів.
Розкажи детальніше про проєкт: його складові, ідею, суть
Я не раз чув думку, що агентствам свій візуальний стиль не потрібен. І для когось це цілком може бути правдою, але я не погоджуюся. Це як з одягом: комусь все одно, в якій футболці ходити на роботу, а комусь ні. Хтось одягається для того, щоб вразити інших, а хтось, щоб потішити себе. Від цього все й залежить: ми зробили візуальний стиль не для когось, а для себе. Щоб прибити на вхід фанову табличку, щоб записувати ідеї в приємних блокнотах, щоб ліпити на ноутбуки круті стікери.
На стікерах, власне, наш візуальний стиль і будується. Ми створили велику базу фізичних і електронних графічних елементів, які можна ввесь час носити з собою і клеїти на все, що заманеться: на листи до клієнтів, на сумки, на брендволи, на подарунки, на мерч, на сторіс, на релізи, на сайт. Це такий спосіб висловити свою думку. З допомогою цих стікерів можна лишити свій слід тоді, коли це треба, і там, де це треба, хоч усі міста ними заліплюйте, як той самий BNE.
Як цей візуальний стиль відображає місію ANGRY Agency та його цінності?
Наш підхід до роботи чудово передає фраза, яку разом з Інною Польшиною, співзасновницею агентства, ми написали два роки тому, а зараз усі носимо на футболках: Be good with people. Be angry with ideas. Головна цінність креативної індустрії — люди, тому їх треба берегти. Люди повинні розуміти, що критикують не їх самих, а конкретні результати роздумів. Водночас ідеї — це головний продукт креативного агентства. А щоб виростити найсильнішу, щодня доводиться ламати десятки слабших. Звідси й народилися фірмовий знак і символ ANGRY — серце в шипах і рожева бейсбольна бита.
Скільки часу пішло на цей проєкт?
Ми почали займатися ним на карантині й займалися тоді, коли знаходили вільну хвилину, наприклад, у вихідні. Загалом увесь процес зайняв десь 2 тижні.
Скільки людей над ним працювало?
Сиділи, думали й обговорювали: Інна Алімова, Інна Польшина, Даша Андрющенко і я. Чаклувала над графічним планшетом і втілювала все обговорене наша артдиректор Інна Алімова.
Ви пишете у своєму описі в ФБ: «те, як ваш бренд виглядатиме, повинно бути відображенням його характеру». Тож який характер у ANGRY Agency, виходячи з його візуального стилю?
ANGRY — це маленьке креативне агентство. Хтось хоче працювати з великими клієнтами, які забезпечуватимуть їм великий офіс і зарплати для сотні співробітників. Хтось хоче багато щоденної роботи, яка гарантуватиме їм стабільність. А ми любимо працювати зі сміливими брендами, які хочуть робити сміливі проекти. Навіть, якщо таких і не дуже багато. Тут, звісно, якийсь великий бізнесмен міг би закотити рукава білої сорочки й впевненим гучним голосом запитати «А як ви тоді збираєтеся заробляти? А де ви збираєтеся шукати таких клієнтів? А яка тоді маржинальність?». І, мабуть, мав би рацію, але ми поки й не намагаємося стати великим агентством. Ми намагаємося стати агентством, яке робить великі роботи. Оперативним, гнучким, провокативним, злим.
Чи правда, що найскладніше для агентства — шити чоботи самим собі? Якщо так/ні, то чому?
Якщо психологу потрібна консультація, він записується на прийом до іншого психолога. Якщо стилісту потрібно змінити зачіску, він йде до іншого стиліста. Тут, мабуть, щось схоже. Коли в Ogilvy & Mather задумали реорганізацію, візуальний стиль для них готувало незалежне агентство Collins, а для хуліганів Gut логотип малювали Sagmeister & Walsh. У цьому випадку нам пощастило, що Інна Алімова долучилася до нашої команди кілька місяців тому й могла подивитися на агентство збоку.
Коли агентство розуміє, що йому потрібно змінювати свою візуалку / робити ребрендинг?
Не варто думати, що в комунікаціях існують перевірені формули чи готові сценарії. Усе відносно. Звісно, є історичний досвід і теорії, але що з цими знаннями робити, коли і на які опиратися, тут усім треба думати своєю головою. Кожна окрема ситуація — унікальна. Єдине, можу сказати, що з ребрендингом треба працювати обережно й точно не варто з ним переборщувати. І це стосується не тільки агентств.
Чи правда, що створення власного візуального стилю — це ідейний максимум агентства?
Хочеться вірити, що ні. У цьому ж вся суть креативнго агентства як такого: долати ідейні максимуми. ANGRY — молоде агентство. У нас ще все попереду.
Читайте також: у Києві відкрили офіс грузинського креативного агентства Windfor’s. Ми поговорили зі співзасновниками — Вато Кавтарадзе та Іллею Ануфрієнко — про те, чому вирішили запускатись під час кризи та які висновки з цього лончу можна трансформувати у досвід.
