Американський стартап Zephyr Aerospace розробив для авіаліній дизайн, який передбачає двоповерховий салон літака та комбінацію крісла з ліжком для економ-класу. Та ще й з дотриманням соціального дистанціювання.
Проблема нинішніх салонів літаків, на думку дизайнера Джеффрі О’Ніла (Jeffrey O’Neill), полягає в тому, що дизайн крісел лишається незмінним ще з 1970-х років. А 99% крісел в економ-класі стирчать прямо вгору, змушуючи пасажирів лишатися у неприродних та незручних позах впродовж польоту, і заснути в них практично неможливо. Але дозволити собі летіти першим класом може не кожен, а преміум-економ-клас передбачає хіба що трохи більше місця, щоб випростати ноги. Саме для тих, хто здійснює тривалі перельоти економ-класом, і було розроблено Zephyr Seat.
Дизайн Zephyr Seat є доволі багатофункціональним: в таких кріслах можна сидіти, лежати, напівлежати чи сидіти, закинувши ноги на сидіння. А їх розташування в два поверхи дозволяє таким чином замінити всі крісла на Zephyr Seat, не втративши жодного посадкового місця.
Такий двоповерховий салон літака знаходить застосування для того вільного місця, що зазвичай лишається між стандартним сидінням та полицею для багажу. А простота конструкції дозволяє індивідуальні модифікації для різних авіаліній, залежно від їх реалій, культурних нюансів та брендингу.
Конструкцію Zephyr Seat, за задумом дизайнера, можна буде встановити й на вже існуючі літаки типу Boeing чи Airbus.
Літак vs. автобус
Для Джеффрі О’Ніла початковим поштовхом для розробки такого крісла став безсонний переліт з Нью-Йорку до Сінгапура, який йому довелося пережити пару років тому (на той час це був найдовший у світі комерційний рейс). І десь на півдорозі, сидячи у своєму кріслі преміум-економ класу, О’Ніл усвідомив, що за весь цей час в дорозі заснути йому не судилося.
«Я летів авіалінією з найкращими відгуками, – пригадував він, – обслуговування було чудове, їжа цілком їстівна, але я не міг заснути. Невже це так складно – знайти бюджетний спосіб влаштувати спальні місця для перельоту, що триває 19 годин?»
Натомість, під час роботи над дизайном Zephyr Seat натхненням для нього став не менш тривалий автобусний рейс, яким він перетнув Аргентину. На тому автобусі були передбачені спальні місця, і подорожувати ним було набагато приємніше, ніж начебто престижнішим повітряним рейсом до Сінгапуру. І от тоді дизайнер усвідомив, що він знайшов рішення проблеми.
