Managing Director медійного агентства IQ Media, Partner студії Motion Design NAOS.BAND і колумніст CreativityUA Юрій Дума продовжує серію історій про людей та ідеї, які його надихають.
Хочу розповісти кілька яскравих історій про людей та ідеї, про яскраву харизму і силу духу, яка допомагає їм досягати успіху і перемагати. Мені пощастило не тільки з ними познайомитись, але й дізнатись ближче за чашкою кави. Ви не повірите: вони весь цей час живуть поруч, вони не говорять з екранів телевізора чи з трибун, але часом їх харизму ви відчуваєте фізично, а ідеї та проєкти заворожують. Ця колонка про людей та ідеї, якими я захоплююся і про які ви просто повинні знати.
Продовжує серію історія Діми і Макса, засновників Future Mechanics. R&D Lab.
Переглядаючи стрічки новин, складається враження, що в Україні основною індустрією, яка постачає високоінтелектуальний продукт закордон, — це IT. Але це лише видима нам поверхня, адже компаній, що працюють з України, Києва або Львова, сотні чи навіть тисячі. Звісно, не всі вони є в офіційний статистиці, що зазвичай є швидше виключенням, аніж правилом. Команда інженерів Future Mechanichs є прикладом того, коли хороша ідея та добряча порція таланту просто стирає кордони між країнами, знищує складності перекладу чи ставить під сумнів саме слово «неможливо». Коли починаєш гортати сторінки їхньої історії, тебе переповнює відчуття гордості за наших українських інженерів та програмістів, талановитих людей, та від розуміння того, що десь за межами відомих нам компаній таких команд безліч.
Створили лабораторію два друга. Познайомившись в часи подій на Майдані, вони згодом зустрілися на одному зі стартапів уже як колеги. Слово за слово, вони розказали один одному свої ідеї та, власне, створили спільну Лабораторію. Комбінація інженерної геніальності Діми та підприємницького підходу Макса лягли в основу і стали фундаментом майбутньої Future Mechanics. R&D Lab. Ці двоє доповнюють один одного, і це помітно зі взаємної поваги, повсякденних діалогів та дотепних жартів, якими вони з величезним задоволенням обмінюються.
Зустрілися ми в офісі хлопців. До речі, якщо згадати нескінчені історії про створення «гаражних» бізнесів, то варто сказати, що то історія закордонна. На пострадянських теренах такими «гаражами» стали «гігантські заводи-привиди», що так і не прийшли в норму після дієвих 90-х, і стали прихистком для малих бізнесів. Так от, це був такий самий «гараж», але дуже органічний та лаконічний. Коли геній створює картину, немає різниці, робить він це на даху свого хмарочосу чи на галявині центрального парку. Він геній — і всі це знають. Тут є чітке відчуття фокусу на проєктах, не на інтер’єрі чи величезній плазмі на стіні, а саме на тому, що вони створюють. Немає сумніву в тому, що вони можуть собі дозволити ці речі. Але це лабораторія винахідників, і вона має бути саме такою.
Так от, сидячи на зеленому дивані з філіжанкою кави Макс розповідав про ідеї, продукти, розробки. Простою мовою: лабораторія Future Mechanics перетворює «людей з ідеєю» у «стартаперів з робочим прототипом», а далі в підприємців з унікальними продуктами. До прикладу: є у вас ідея створити людиноподібного робота, який вам зранку буде омлет готувати! Тоді вам сюди: Діма і Макс створять вам проєкт, зроблять естимацію, а потім підготують прототип і всю документацію та креслення для масового виробництва таких роботів, та ще й оселять одного такого на вашій кухні.
Уявіть собі, що «канадська хокейна асоціація» (тут може бути неточність) придумала тренажер для хокеїстів, що тренував би навик не губити шайбу, а шайба була б запрограмована втекти від ключки. Бриф від канадців був буквально відеофайлом з уривком з Гаррі Потеру, де Гаррі ганяє на мітлі за снітчом. Як вам така задачка? Так Діма і Макс створюють речі з фантастичних фільмів. А ще, напевно, всі пам’ятають Арнольда з «Термінатором» та робота Софію, що якось виступала на київській сцені 🙂 В цей момент команда Діми працювала над головою робота, що по дуже упередженим та суб’єктивним оцінкам мала набагато більший спектр емоційних реакцій. Цей реальний прототип уже вирушив у Німеччину. Мені пощастило одним оком побачити прототип: видовище неймовірне та трохи моторошне. На жаль, показати не вийде, бо все під грифом NDA, але я впевнений, скоро ми його (робота) всі побачимо.
Помічаю хитру посмішку Діми, котрий з неабиякою інтригою додає: «Ми навіть пішли далі! Просто уяви, що з першого погляду ти не відрізниш робота від людини, а від першого руху, я тобі обіцяю, в тебе пробіжить табун мурашок по спині. Ми саме на етапі створення такої штуки». Хоча я не впевнений, що це вже «штукою» називати можна.
Хлопці ведуть бізнес через звичайнісінький глобальний агрегатор замовлень, відомий багатьом з креативної індустрії. Кажуть, це, насамперед, питання зручності, бо так закривають чимало адміністративних питань. До речі, той самий агрегатор нещодавно створив нову категорію Top Rated Plus і включив їх до неї автоматично, що свідчить про неабияку крутість їхьої роботи. Розповідаючи про клієнтів, Макс випромінює справжній ентузіазм, говорячи про найдрібніші деталі розробок. Саме так виглядають люди, які закохуються в проєкти.
Перші проєкти були з українським клієнтом, наразі це здебільшого проєкти закордонні. «Справа в корпоративній культурі. На зрілих ринках є певний рівень поваги до твоєї роботи, при якій клієнт вірить, що робота не може коштувати 5 доларів. Українські клієнти проходять певний “болючий” шлях трансформації, та не всім це до снаги», — зауважує Макс. На глобальному ринку R&D існують досить сталі стереотипи, з якими прийшлося воювати і київській лабораторії. Замовники, до прикладу, вважають «пострадянські години» історично дешевими й такими, що значно дешевше аналогічних зі Штатів чи Європи. Руйнувати міфи було непросто, та зараз, здається, і конкуренти та інші компанії з Україні почали почувати себе трохи «дорожчими», є в цьому і певна заслуга Future Mechanics.
Рожеві окуляри — точно не частина культури лабораторії. Так, вони досить прагматично бачать різницю та світовий розклад пропозицій та сервісів, що доступні клієнтам. Штати зазвичай більш заточені на якісну комунікацію та гарну презентацію результату, емоційні та візуальні фішки, показуючи навіть невеличке просування в роботі, як створення космічного корабля, чому нам варто в них повчитися. Нам такого вміння перфомити дійсно бракує, напевно, через особливості культури. В Індії, наприклад, розробники можуть запропонувати нижчий прайс на свої послуги. Але часто клієнт отримує і досить низьку якість цих послуг, відповідно, часто змушений переробляти продукт.
Конкретно Макс та Діма бачать за необхідність аналізувати проєкт клієнта в цілому, навіть якщо їхня робота обмежена лише частиною одного продукту. Так вони дають свої рекомендації щодо доцільності того чи іншого функціоналу продукту, зручності, потреб споживача чи масштабування виробництва. Такий підхід забезпечує робочий і головне — потрібний результат. Така цінність змушує клієнтів, які можуть погнатися за ціною, повертатися до Макса та Діми з новими проєктами та рекомендувати іншим.
Один із проєктів команди пов’язаний з оцінкою поточної ефективності сонячних панелей. Справа в тому, що панелі в пустелях з часом замітає пилом і піском, вони стають менш ефективними, а власник сонячних ферм на тому втрачає реальні гроші. Але очистка ферми — це теж значні витрати. Продукт представляє дві контрольні панелі, одна з автоочисткою, інша — без. Прилад дозволяє розрахувати той момент, коли втрати від забруднення стають вищими за витрати на очистку всієї сонячної ферми
В офісі за імпровізованими дверима знаходиться цех Future Mechanics. Це справжнє «серце проєкту», якщо назвати Діму і Макса його «мізками». Поруч із сучасним високотехнологічним обладнанням стоять явні старожили — потужні громіздкі верстати, що були допиляні для точної роботи. Тут народжуються високотехнологічні винаходи, прототипи ще неіснуючих до цього моменту приладів.
Вони можуть створити нереально реалістичну голову робота, тут, в Києві, на рівні з інженерними творіннями з Голівуду! До речі, це не моя оцінка, а вельмишановного замовника з Німеччини, який після побаченого довго мовчав та курив, перш ніж висловити свій захват.
«Так виглядає людське око, от такий воно має розмір, — казав мені Діма, витягнувши з дерев’яної коробки невеличкий залізний шар, відверто меншого розміру, ніж я сподівався побачити. — Так, я теж думав, що око більше. А це його внутрішня частина і механізми, що змушують око рухатися. В найскладінішій голові, яку ми робили, було 27 моторів, які відповідають за міміку та рухи головою». В невеличкій коробці в руках у Діми був набір з механікою ока справжнього роботу, що лежить прямо тут, на полиці, біля робочого місця. Саме в цей момент розумієш одержимість деталями та точністю інженерного генія, яка тут оселилася.
Як і будь-який заклад високого рівня, команда береться не за кожен проєкт, який, перш за все, має подобатися та бути цікавим, а гроші часто не є основним критерієм. Реалістичність — то справа техніки та, власне, того самого генія та творчої видумки. Здається, що чим більш шалена ідея, тим краще 🙂
Future Mechanics — хороший, потужний та дуже цікавий український проєкт, його засновники і сама ідея. Крута енергія та ритм самих творців, нетиповий (нелокальний) бізнес-підхід Макса та однозначно бунтарська геніальність Діми зовсім не мають кордонів та перепон. Це саме ті хлопці, що руйнують міфи, створюючи не один, не два продукти, а роблячи круті штуки десятками. І ми точно маємо знати про них більше та пишатися сучасними українцями.
Читайте також:
