Наприкінці минулого тижня відбувся фінал конкурсу серед жінок-підприємниць Women’s Pitch Day, створений Центром «Розвиток КСВ» (ініціативою «Дівчата STEM») та платформою з розвитку усвідомленого підприємництва n.cubator. Перше місце в конкурсі стартапів отримала команда iCardy.
iCardy — це апаратний / програмний діагностичний інструмент, який дозволяє лікарям здійснювати віддалений моніторинг пацієнтів щодо доступних засобів для вирішення основних серцево-судинних захворювань. Команда отримала грант у розмірі 30 000 грн на розвиток ідеї та проєкту від генерального партнера UKRSIBBANK BNP Paribas. Представниця команди iCardy Оксана Севрюкова розповіла про ідею стартапу і її реалізацію, а також про участь у Women’s Pitch Day і про упереджене (чи все ж ні?) ставлення до жінок-стартаперок.
Розкажіть як виникла ідея стартапу ICardy. Які проблеми ви «лікуєте» і чому саме їх?
Ідея створення iCardy народилася після тісного та тривалого спілкування з лікарями-кардіологами та аритмологами під час виконання дослідної роботи з розробки нових алгоритмів обробки електрокардіограм з метою виявлення фібріляції передсердь у режимі реального часу. Лікарі стверджували, що більше половини інфарктів та інсультів можна попередити, якщо проводити моніторинг у людей з груп ризику хоча б раз на півроку. Тобто є реальна можливість не допустити цих страшних наслідків.
Ми почали вивчати цю проблему. Ми проводили опитування, в результаті яких виявилось, що для певних груп населення існує життєва потреба проводити регулярну перевірку серцево-судинної системи. Але зараз ця послуга в Україні не відповідає ані потребам клієнтів, ані сучасному ринку медичних послуг.
Окрім цього, ми почали слідкувати за новинами. Виявилось, що багато спортсменів під час змагань помирають від серцевих нападів. Зокрема, під час бігових марафонів, які несуть дуже велике навантаження на серце. Я це знаю, тому що сама бігаю та беру участь у марафонах. І подібні сценарії теж можна попередити.
Саме тому ми створюємо сервіс iCardy, який здатен докорінно змінити серцеву діагностику в Україні.
iCardy — це апаратний / програмний діагностичний інструмент, який дозволяє лікарям здійснювати віддалений моніторинг пацієнтів щодо доступних засобів для лікування основних серцево-судинних захворювань.
Чи не було у вас страху починати щось нове? Хто підтримував чи що підтримувало вас?
До стартапу я приєдналася, коли вже була сформована ідея (як ми тоді вважали). Це був непростий період, коли мені хотілося змін у житті, але яких саме, я ще не знала. Тож я міркувала приблизно півдня і погодилася стати частиною команди.
На той час у мене не було страхів стосовно того, чи вдасться нам задумане, чи маю я достатньо компетенції, чи впораюсь я із навантаженням. Усі ці побоювання прийшли до мене вже у процесі роботи. І це нормально. Я вважаю, що кожна людина час від часу їх відчуває. Для того, щоб подолати свої страхи, треба працювати над ставленням до них. Сприймати ці відчуття як нову зону росту, роздивлятися їх як нові можливості. І тоді вони стають не перепонами, а мотиваторами для власного розвитку.
На той період мене дуже підтримував СЕО нашого стартапу. Він дав мені можливість помилятися у той час, коли я собі це заборонила. Це дуже допомогло мені не зневіритися у собі.
З якими викликами ви зіштовхнулися? Чи типові ці виклики для жінок-стартаперок взагалі?
Найбільший виклик, з яким я зіштовхнулася, — це повна відсутність інформації. Для кожного члена команди це була нова галузь, про яку ми дізнавалися вже у процесі створення продукту. Я читала багато статей, спілкувалась з іншими командами, слухала менторів і намагалась почерпнути якомога більше інформації, щоб зрозуміти, що робити далі. Виявилось, що світ пішов набагато далі, ніж я гадала. Довелось надолужувати. Це був мій особистий «біль».
Я спала по 4 години на добу. На цьому етапі мені допомогла участь у різних інкубаторах, де я могла спілкуватися з іншими командами та переймати їхній досвід. Тоді ми з Романом вперше проговорили ідею створення стартап-ком’юніті та підвищення обізнаності про стартапи. Через півтора року ми стали співзасновниками преінкубаційної програми Innovation & Entrepreneurship Bootcamp на базі стартап-центру «СПАРК» НТУ «ХПІ» за підтримки US Embassy для студентів та молодих вчених. Це яскравий приклад, як через біль народжуються та реалізуються ідеї.
Зараз я вже інколи виступаю у ролі ментора, щоб поділитися набутими знаннями зі стартаперами-початківцями.
Чи зіштовхувалися ви з упередженим ставленням до жінок у технологіях? Якщо так, як боротися з необ’єктивністю оцінки успіху стартапу, створеного жінкою?
У мене такого не траплялося. Але я відчувала власну невпевненість. І це, звісно ж, відчували потенційні партнери, ментори.
Я вважаю, що неважливо, хто створює стартап, жінка чи чоловік. Найважливіше — це ваші впевненість у собі, своїх знаннях та навичках, ваші досягнення та готовність до помилок та адаптації до будь-чого.
Внутрішня сила та навички — це ключ до успіху. І найголовніше те, що і перше, і друге можна розвивати.
Що вас мотивує? Можливо у вас є role model?
Власні цілі та мрії.
Я вважаю, що це найголовніші наші мотиватори. Якщо людина знає, куди вона йде і до чого вона прагне, — на її шляху завжди з’являтимуться нові можливості. Бо її шлях ясний і чіткий.
Якщо казати у розрізі стартапу, то ми знаємо, що найголовніше — це команда. А команду поєднує одна ідея, цінності, прагнення, цілі. Коли цілі стартапу співпадають з цілями команди — це виняткова комбінація, яка значно підвищує відсоток успіху стартапу.
Розкажіть про команду, яка працювала над стартапом ICardy. Чи дотримувались ви гендерного балансу при її формуванні?
За два роки наша команда майже повністю змінила склад. Спочатку це була команда з науковців і я. В той час я не відчувала себе повноцінним гравцем в команді. Потім у членів команди почала пропадати мотивація і ми були вимушені з ними попрощатися. З того часу залишились я та Роман — СЕО. Наразі у нас три співзасновника — я, Роман та Влад. Роман — спеціаліст із біомедичної електроніки, Влад — спеціаліст із HaaS-систем, я — спеціаліст із маркетингу та комунікацій. З нами у команді також працює Дмитро — інтерн-кардіолог.
Ми не обирали членів команди за гендерною приналежністю. Роман звертав увагу на компетенції та знання, а я дивилися на людські якості, на те, чи може кандидат працювати у команді, які у нього мотиви. Зараз ми маємо найкращий склад за всю історію проєкту. Ми плануємо в подальшому масштабуватися, а значить, доведеться розгортати штат. Але про це ще рано говорити. Нам ще потрібно дуже багато чого зробити.
Коли цілі стартапу співпадають з цілями команди — це виняткова комбінація, яка значно підвищує відсоток успіху стартапу.
Що було найскладнішим у процесі роботи над ідеєю та презентацією стартапу?
Вкласти важку медичну розробку у пітч на три хвилини. Ми над цим працюємо постійно. Пітч — це робочий інструмент. Оскільки стартап швидко змінюється — ми змінюємо пітч. Це дуже допомогло розвинути цінну навичку — розказати про свою ідею за дві хвилини.
З ідеєю ще важче — нам потрібно було спілкуватися з нашою ЦА та робити CusDev і це зіштовхнуло нас із реальністю у медичній галузі. Це дуже специфічна галузь, де просте анкетне опитування нічого не розповість. Ми пробували)) Потрібно тісно спілкуватися з лікарями і залучитися їхньою довірою. Тільки після цього відкриваються дійсно корисні інсайти.
Ми побачили цю галузь зсередини і почали звертати увагу на те, на що раніше не звертали.
Що дала иам участь у Women’s Pitch Day на професійному та особистому рівні?
- Комунікація. Наприклад, під час програми я запропонувала дівчатам із Харкова приєднатися до гри Cash Flow, яку ми влаштовували. Так я ближче познайомилась із Ольгою Тітар, СЕО ChiqChaq (це платформа для побутового та бізнесового фрілансу, яка дозволяє фрілансерам залишати 100% заробітку собі й узгоджує інтереси та мотиви всіх стейкхолдерів, включаючи замовників, постачальників послуг, державу та суспільство).
- Новий погляд на стартап. Завжди корисно послухати інші точки зору після пітчу.
- Жіноча атмосфера. Для мене це перший такий досвід у програмі. Мені сподобалось спілкуватися у такій атмосфері.
- І, звичайно, приз у нашу скарбничку на розвиток стартапу.
Що означає для країни та для вас особисто створення спільноти в ході Women’s Pitch Day? Можливо, у вас з’явилися ідеї потенційних колаборацій з учасницями конкурсу?
Я вважаю, що такі заходи дуже важливі для розвитку нашої країни. Такі активності стимулюють жінок здійснювати свої мрії шляхом стартапів та показують, що це реально. Успішні історії та кейси надихають, але ще важливіше бачити приклад поряд із собою. Тоді реалізація ідеї не здається неможливою. Бо можливо все. Варто тільки розширити свої рамки, перетнути штучні кордони. А фінансова підтримка на старті не тільки надихає. Вона дає певний рівень відповідальності не тільки перед собою (хоча це і найважливіше), а й перед тими, хто в тебе повірив.
Які плани на майбутнє?
Грандіозні)))
Зараз ми завершуємо раунд з USF. Подаватимемось на наступний. Наразі ми вже маємо прототипи приладів та мобільного додатку. Наступний крок — це валідація, Medical trial та отримання патенту.
Яку б пораду ви дали жінкам, які хочуть створити та просувати свій стартап?
- Я рекомендую долучитися до навчання в інкубаторі для стартапів. Зараз їх багато і є різні можливості. Є платні програми, є безкоштовні. Спочатку я рекомендую долучатися до безкоштовних. Але для цього треба вміти робити презентацію та короткий опис своєї ідеї. А це не завжди легко.
Також важливо мати менторів, які можуть підказати якісь неочевидні речі або простимулювати.
2. Не боятися помилитися або змінити свою ідею у ході валідації. Це нормальна ситуація. Навчатися адаптуватися до постійних змін та сприймати оцінку свого стартапу не як критику, а як зону росту.
3. Впевнено йти за своєю мрією, досягати цілей та підкоряти нові висоти. Не боятися помилок, а навпаки — робити їх. Чим більше буде помилок, тим кращим ставатиме ваш продукт.
І головне — пам’ятати: падіння — це тимчасове явище, і тільки від вас залежить, як швидко ви підніметесь. Не зупиняйтесь. Ніколи.