У 2005 році такого собі Вейна Вестермана (Wayne Westerman), інженера з Делавера, під час роботи над дисертацією спіткав медичний розлад під назвою синдром зап’ястного каналу. Оскільки через сильний біль йому було складно працювати з клавіатурою і мишкою, він спробував створити альтернативний пристрій вводу інформації. Задум Вестермана полягав у тому, щоб інформацію можна було вводити, не натискаючи ніяких тугих кнопок. Щоб вивести на ринок свою розробку він заснував компанію FingerWorks. І майже одразу продав її. Кому? Компанії Apple. А його мініатюрний пристрій став тачскріном iPhone. І це не просто приємна історія успіху, але й аргумент на користь того, чому люди з інвалідністю – це аж ніяк не примха кадрової політики, а найкращі інноватори, яких тільки можна знайти.
У тому, що стосується дизайну продуктів, компанії, як правило, дивляться на свою базу споживачів, з’ясовують, чого їм не вистачає, і закривають цю прогалину серед своїх пропозицій. Кінцевим результатом стає поступове новаторство. Це непогано, але такий процес є відносно повільним.
Розробка дизайну у провідних компаніях навпаки полягає у пошуку нових користувачів із серйозними потребами, які ще досі ніхто не задовольнив.
Винахідники-інноватори…
Більшість з нас орієнтується у світі не так, як люди з інвалідністю. Але як би ми у ньому не орієнтувалися, їхній досвід може стати нам у пригоді. Багато хто спокійно користується мишкою та клавіатурою. І лише коли винахідник створив тачскрін, ми раптом зрозуміли, яка це зручна штука.
Історія Вейна Вестермана не унікальна. Люди з інвалідністю – від природи інноватори, які часто випереджають сучасний рівень технологій. Таким, наприклад, був винахідник електронної пошти. А друкарську машинку винайшов чоловік, чия наречена була з вадами слуху, і тому він шукав спосіб спілкуватися з нею напряму. Навіть винахідник фотографії Томас Едісон був також з порушенням слуху.
…та цільові користувачі
З таких людей виходять найкращі цільові користувачі. Але щоб це усвідомити, ми повинні перестати ставитися до інвалідності як до медичного обмеження і почати сприймати її як інший набір можливостей. Кожна проблема, з якою стикаються споживачі, є для цих людей на порядок складнішою. І вони це прекрасно розуміють і шукають шляхи вирішення таких проблем.
Однією з таких сфер, де люди з інвалідністю орієнтуються краще за усіх інших, є голосовий інтерфейс та конвертація голосу в текст, які зусиллями Amazon Echo та Google Home стали невіддільною частиною життя багатьох пересічних споживачів. Коли компанії шукають нові ідеї в цьому напрямі, вони часто звертаються до широкого загалу користувачів у пошуках натхнення. І забувають, що є група людей, які все життя цим голосовим інтерфейсом користуватися вимушені і чий досвід тут є, мабуть, найціннішим.
Варто пам’ятати й те, що, коли ви розробляєте щось придатне для таких людей, кінцевий продукт майже завжди виявляється не нішевим, а корисним для всіх. Наприклад, з’їзди з тротуарів свого часу були зроблені насамперед для інвалідних візків, але зараз ними користуються і велосипедисти, і батьки з дитячими колясками, і ще багато хто.
Тому ідеї людей з інвалідністю можуть виявитися просто безцінними, коли ви намагаєтеся створити такі нові продукти та послуги, які здатні перевернути ринок.
Авторка статті – Крістіна Меллон, директор з питань інклюзивного дизайну та безбар’єрності агенції Wunderman Thompson.
