Уявімо звичайну українську вулицю, заховану за капотами погано припаркованих автівок, захаращену рекламними бордами та десятками дорожніх знаків. А тепер уявімо, що з цієї вулиці спершу прибирають автівки і одразу з’являється більше простору для пішоходів. А отже прогулянок вулицею стає більше. Місцеві підприємці бачать перспективу і відкривають кафе та культурні центри. Тепер уже люди приходять прогулятися вулицею цілеспрямовано: хтось — випити кави, хтось на лекцію.
Згодом прибираються реклами і вивіски. Вулиця стає ще привабливішою для тих, хто приїжджає. Гості розвивають туризм усього міста, грошей у бюджеті більшає, власники кафе сплачують податки, добробут зростає.
Подібний вплив на розвиток мистецтва по всій країні справив ГогольFest. Всього 10 років тому це був локальний мистецький фестиваль у Києві, а зараз його творці активно працюють у різних регіонах, виводячи українське мистецтво на міжнародний рівень.
Культурний діяч і менеджер, директор ГогольFest Максим Демський та Дем’ян Ом, автор проєкту «Філософський Сад» і засновник Відкритого Університету U, шукали відповіді на запитання: чи існує взаємодія бізнесу та культури і навіщо взагалі людству мистецтво. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
Про бізнес і мистецтво
Існує думка, що мистецтво та бізнес в Україні розділяє прірва. Така ж прірва нібито розділяє культуру (Прим. Ред. — тут і далі в тексті термін «культура» використовується в контексті культурних індустрій і синонімічно слову «мистецтво») та суспільство. Та й взагалі, вони існують як певні паралелі.
Виходить, що людина мистецтва ніколи не потрапить за один стіл з представником бізнесу, бо їхні колії, нехай і везуть один потяг, між собою ніколи не перетинаються.
Проте бізнес, як і культура, є рівноправною мовою суспільства. Вони мають однакові цілі, хоча і використовують різні методи.
Скажімо, освоєння проєктного менеджменту та роботи з бюджетом, що зазвичай асоціюється виключно з бізнес-сферою, дуже зарадить і розвиткові мистецтва.
Адже широкий загал більше не цікавлять ілюзії. Відповідно, якщо мистецтво не почне активно вивчати проєктний менеджмент і реалізувати ідеї, в країну прийдуть сильні іноземні гравці і швидко заповнять увесь календар івентів.
Існує хибна думка, що бізнес працює заради грошей. Хоча гроші — це в першу чергу засіб і можливість для реалізації масштабніших проектів.
Тільки бізнес, який ставить перед собою великі задачі, здатний існувати десятки, а то і сотні років. Він гнучкіший і сильніший.
Щоб реалізувати великий мистецький проєкт — влада, активісти, артисти та бізнес повинні об’єднатися й зрозуміти, що саме вони хочуть створити.
Максим Демський
Досягнення складних цілей дозволяє успішніше переживати періоди турбулентності. До того ж підбір команди у таких компаніях відбувається за ідейним критерієм. А спільність поглядів об’єднує міцніше.
Погодьтеся, після всього обговореного, бізнес і мистецтво не здаються аж такими далекими одне від одного.
Про культуру в Україні
Українське мистецтво знаходиться на етапі активного розвитку. Воно унікальне, як, скажімо, метрополітен у Дніпрі. Це дуже складний і при цьому дрібний проєкт об’ємної інфраструктури.
Разом з наочним прикладом про метрополітен ми отримали маленьке, але сильне художнє висловлювання. Воно про місто.
Словом, мистецтво розвивається швидко і не лише в культурних межах трьох-чотирьох міст України.
Фестиваль — це своєрідний тренінг. Дуже потужний освітній проект, під час якого людина проходить всі стадії навчання.
Максим Демський
Далекі від столиці населені пункти, як, скажімо, Кривий Ріг чи Рівне, частіше за все просто не знають, як стати магнітом для великого мистецького проєкту. Тому вони навчилися якісно відпрацьовувати дрібні івенти. Завдяки чому з’явилися нові платформи для розвитку.
Про ідеальне майбутнє
Якими би стали українські міста за 50 років, якщо уявити, що люди полюбили вивчати філософію, і стали відповідальними громадянами?
Почнемо з приємної фантазії про те, що більшість барів заведуть собі міні-бібліотеки, а нагріті місця світових суперзірок займуть інтерактивні 3D-моделі античних філософів.
Поза тим, населені пункти перетворюватимуться у потужні спільноти альтруїстів, які не чекають, а пропонують.
Система гіперспоживання відійде у минуле. Зросте попит на активну діяльність. Людство перенасититься непотрібною інформацією і почне її фільтрувати.
Альтруїстів не треба знаходити, вони самі кричать про свої бажання та наміри діяти.
Максим Демський
З’являться незалежні платформи для будь-яких дискусій та обговорень. Зросте кількість укомплектованих технічними та менеджерськими інструментами просторів для роботи. Вони ж будуть відігравати роль майданчиків для розвитку стартапів.
Усе це призведе до появи суперсинергії, в межах якої наука, арт і бізнес більше не існуватимуть, як окремі поняття. Вони перетворяться на абсолютно цілісний процес, в якому знайдеться місце кожному.
Система комунікацій посилиться за рахунок розвитку цифрових технологій. Окремо розвиватиметься горизонтальна взаємодія між людьми, як вагомий елемент комунікації.
Вже сьогодні кожен житель країни може написати міністру за допомогою Facebook. Щоб поспілкуватися з посадовою особою, більше не треба проходити безліч інстанцій, відстоювати черги, складати офіційні листи.
Через півстоліття, в ідеальному майбутньому, такі посадовці їздитимуть громадським транспортом, як будь-хто інший.
Два шляхи
Для досягнення дійсно важливих соціально-культурних цілей потрібна експертиза. Немає нічого поганого в тому, аби запозичити цей досвід у країн, які вже пройшли подібний шлях.
Тут є два шляхи: відправляти українських спеціалістів за досвідом і знаннями за кордон, або ж активно повертати талановитих емігрантів додому. Обидва — ризиковані. Адже є вірогідність, що перші не повернуться додому, знайшовши для себе кращі перспективи.
А другий шлях складний в стратегічному сенсі. Будьмо відверті: на сьогодні нам просто нікуди повертати перспективні розуми.
[с]
Більше про мистецтво, бізнес та український арт-потенціал слухайте в подкасті «Філософський Сад» — за посиланням.
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Познайомитись з людьми, які працюють над проєктом, можна тут. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
