Хліба й видовищ! Євген Уткін про сучасний інфопростір, штучний інтелект і повернення до цінностей

Медіа Сreativity.ua виступило ексклюзивним інфопартнером конференції «Інформоперація Різдво», яку ініціювала Рада інформбезпеки та кіберзахисту, і публікує тези деяких виступів спікерів. Перша публікація була присвячена історії найвідомішої спортивно-благодійної акції, яка щороку збирала в центрі Києва десятки тисяч людей, — «Пробігу під каштанами». Минулого року «Пробіг» відбувся у незвичному для себе (і всіх причетних до події людей) форматі — онлайн. Тож Президентка БО «Благодійний фонд «Пробіг під Каштанами» Ірина Кузнєцова розповіла про цей досвід і ті цінності, які втілює «Пробіг під каштанами» з 1993 року.

Сьогодні редакція Сreativity.ua підготувала найцікавіше з виступу підприємця та культурного діяча Євгена Уткіна, якому він дав назву «Хліба й видовищ!». Чим нас годує сучасний інфопростір та технологічні гіганти? Що вони вкладають в наші мізки? І до чого тут штучний інтелект і соціальні мережі? Нагадуємо: всі висловлені нижче думки відображають позицію їхнього автора. Редакція може не поділяти цих поглядів.

Євген Уткін

Пірамідою донизу

Рік, що минув, — це скочування вниз по піраміді Маслоу. Ще рік тому ми жили і діяли в абсолютно іншій ситуації і уявити не могли таких обмежень, які тиснуть на нас зараз. Сьогодні основною цінністю для багатьох стало просте виживання. А це найнижча ступінь піраміди Маслоу.

Але, крім хліба, є ще і видовища. І ось тут ми стали свідками ще одного глобального процесу. Наш світ розділився на аналоговий і цифровий. Для мене світ культури, світ мистецтва — майже завжди аналоговий. А цифровий світ для мене — це світ монетизації. Майже всі більш менш серйозні розрахунки сьогодні проводяться в електронній, діджитальній формі.

Мені простіше це співставляти і аналізувати, оскільки я вже 40 років займаюся хайтеком і 25 років безпосередньо причетний до сфери культури. Сьогодні технології диктують розвиток усіх видів економіки. Можна згадати кілька проривних етапів: від винаходу першого процесора Intel у 1960-х роках до появи айфона — першого, на мою думку, продукту, який став продаватися сам і зробив таким чином переворот у маркетингу.

На початку 2000-х найголовнішим продуктом стали бізнес-моделі. Ти платиш за ті програмні продукти і технології, які не можна помацати, але які ти використовуєш у своїй роботі. Тут першість була за Microsoft з їхньою ліцензійною політикою. Сьогодні ці моделі працюють у різних сферах — варто згадати Uber або Airbnb. Тепер розробникам таких продуктів не потрібно володіти якими-небудь матеріальними активами, щоб досягти високого рівня капіталізації.

Диктатура штучного інтелекту і мережа для нарцисів

Новою революцією в економіці стала поява соціальних мереж, насамперед Facebook. Уся накопичена людством нереалізованість, увесь людський нарцисизм поринув у соцмережі. А ключову роль у нашому житті вже грає штучний інтелект, про який академік Глушков говорив ще в 1960-і роки. Йому тоді мало хто вірив.

А в тому кризовому 2020-му році ми як ніколи ясно переконалися, що штучний інтелект у нашому житті вже дійсно домінує. Соціальна тварина — людина — отримала відповідний йому світ — соціальну мережу.

Підраховано, що біля екранів комп’ютерів ми проводимо в середньому 9 годин на добу. Тепер, замість законодавчих або моральних обмежень, як у колишньому СРСР, коли для самостійних рішень залишався вузький коридор, ми потрапили в життя, задане алгоритмами, які побудували не ми.

Тобто збудовано ті ж самі коридори, але збудовано так тонко, що ми навіть не розуміємо, що замкнені в цих коридорах. Штучний інтелект править світом. А діджитал-компанії досягають капіталізації в трильйон доларів, що ще зовсім недавно здавалося неймовірним. Але факт є факт — ось ця четвірка: Facebook, Amazon, Microsoft, Google.

Пандемія стрімко піднесла такий продукт, як Zoom: за дуже короткий термін його клієнтська база зросла в 5 разів.

Культура: дикі танці біля Софії

Говорячи про видовища. Для мене 2020 рік — це рік тотальної перемоги популізму. Наголошую на цьому: тотальної! І ця перемога безпосередньо пов’язана з домінуванням соціальних мереж, в яких можна висловити будь-яку нісенітницю і будь-які найбезглуздіші ідеї.

2020 рік поставив величезний жирний знак питання на ефективності держави — практично будь-якої державної машини. Перед пандемією виявилися безсилі держави будь-якої політичної формації. За винятком найтоталітарніших — і лише тому, що вони просто замкнулися і засекретили всю інформацію. Тому їхніх масштабів пандемії ми просто не знаємо.

І знову виникає болюче питання: хто все-таки править світом? І як нам жити в цьому цифровому світі? Як зберегти себе, свою безпеку, своє право на мислення? Наскільки ми беззахисні перед безжальними цифровими технологіями (а вони безжальні, бо штучному інтелекту емоції невідомі).

Хтось вважає: нас врятує культура. Можливо, але за умови, що вона позбудеться від накипу популізму і ширвжитку. Для прикладу: я не можу назвати жодного гідного архітектурного об’єкта, побудованого в Україні за останні 10 років. Або найяскравіша ілюстрація популізму в культурі: святкування Дня незалежності України в 2020 році. Всі пам’ятають, що це було? І народ це з’їв.

У той же час у нас є феноменальні досягнення в класичній музиці, в авангардній музиці, в театральному мистецтві. Чи знають наші співгромадяни, що Україна входить у топ-20 країн за рівнем розвитку цих видів мистецтва? У нас є і прекрасні проєкти, і чудові таланти в цих галузях мистецтва. Але 24 серпня на площі перед Софією Київською ми побачили зовсім інше. Не знаю, хто як, а мене вистачило на 5 хвилин трансляції, не більше.

Такою же попсою і несмаком мені здалися і лазерні написи на дзвіниці Софії. Як на мене, вони нічим не відрізнялися від написів на парканах. Тільки затирати не треба було — згасли і все. Але народу знову ж таки це подобалося. Хіба не круто — передати привіт куму на стіні Софії?

Про що це говорить? Про те, що масова культура націлена на середньостатистичного обивателя, читай — на посередність. І впровадження штучного інтелекту, як не дивно, дуже цьому сприяє. Бо критерієм оцінки стає думка натовпу. Високі зразки, визнані генії і авторитети принижаются, нівелюються.

Повернення до цінностей

Що може нас врятувати? Повернення до цінностей. До цінностей культурних і цінностей етичних. Напевно, дивно це чути від комп’ютерника зі стажем, але я дуже багато чого чекаю від церкви. Хоча поки у неї немає такого авторитету, щоб усерйоз впливати на суспільство.

Загалом, люди розгублені. Вони шукають світло в кінці тунелю (або коридору, про який ми говорили раніше). Якщо культура зможе показати їм це світло — це буде порятунок.

І найголовніший підсумок: ми знаходимося на новому етапі переділу світу. Як це буде здійснено — поговоримо через пару років…

Переглянути відео виступу Євгена Уткіна можете нижче:

Фото в заголовку: Stefan Cosma / Unsplash


Пропонуємо вам також завітати у наш «Філософський Сад». Це спільний проєкт Відкритого Університету U, Культурного Хабу та CreativityUA. У серії подкастів і лонгрідів «Філософський Сад» зібрано унікальний зріз думок експертів з різних креативних індустрій: чи існує культурний код, чи є спільна мова між людьми з різних секторів креативної економіки, що відрізняє людину бізнесу від людини мистецтва, що їх об’єднує.

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

Прийоми проти ЛОМу: що таке кенселінг і як інфлюенсеру не потрапити під публічне засудження

ХХІ століття відзначилося силою-силенною нових професій. Блогер — одна з перших. Соціальні мережі — давно один із найпотужніших публічних рупорів, ...

Mastercard_Love Index 2021_Illustrations_1

Mastercard Love Index: романтична вечеря, прогулянка містом і кіномарафон — тренди Дня святого Валентина

Згідно зі щорічним дослідженням Mastercard Love Index, за останнє десятиліття витрати українців на подарунки та враження до Дня закоханих виросли ...

Соціальне дистанціювання обмежує зростання інвестицій у рекламу в б’юті-категорії — дослідження Zenith

Соціальне дистанціювання обмежує зростання інвестицій у рекламу в б’юті-категорії — дослідження Zenith

Соціальне дистанціювання обмежує зростання інвестицій у рекламу в б’юті-категорії до 1.7% у 2021. Про це свідчать дані дослідження агентства Zenith. ...

Трансформації та можливості: бліц спікерів онлайн-марафону NO LIMITS: transformACTION 2021 (оновлено)

Новий освітній український проєкт LIFTA.SPACE анонсував безкоштовний онлайн-марафон NO LIMITS: transformACTION 2021, який відбудеться 15-21 лютого 2021. Ключова тема івенту — трансформації як ...

Creative Digest CIAU. Випуск #026Creative Digest CIAU. Випуск #026

Creative Digest CIAU. Випуск #026

Історії створення відомих логотипів. Новий онлайн-курс для журналістів. Конкурс стипендій для відеоблогерів. Та добірка цікавих заходів лютого. Чао, креатори! З ...

5 речей, необхідних для народження інновацій

Ідеї є всюди, або 5 речей, необхідних для народження інновацій

Найкращі ідеї народжуються там, де люди найменше сподіваються їх знайти — вважає Емі Стентон, засновниця та керівниця PR-агенції Stanton & ...