Про науку як мистецтво: інтерв’ю з Кирилом Безкоровайним, співзасновником «Куншт»

Відомо, що все нове народжується на стику традиційних дисциплін і напрямків. Проєкт «Куншт» був створений саме за таким принципом: це арт-журнал, який популяризує науку як мистецтво. Про ідею та мету створення ресурсу, роль креативу в популяризації науки та проблеми науково-популярних ресурсів в Україні в ексклюзивному інтерв’ю для порталу Creativity.ua розповідає співзасновник проєкту «Куншт» Кирило Безкоровайний.

kyrylokunsht - Про науку як мистецтво: інтерв'ю з Кирилом Безкоровайним, співзасновником «Куншт»
Співзасновник проєкту «Куншт» Кирило Безкоровайний

Як виникла ідея створити такий проєкт як «Куншт»? У чому ви особисто бачите його головну мету та завдання?

Така ідея виникла ще на третьому курсі університету. Саме тоді закрилися видання National Geographic Ukraine та Esquire Ukraine — улюблені видання засновників «Куншт», як і багатьох, хто цікавиться наукою. Тож одного дня ми зрозуміли, що нам просто нічого читати. Але ми вирішили не чекати, а діяти самостійно. Так ми створили «Куншт» — друкований науково-популярний журнал українською, арт-журнал, в якому ми намагалися реалізувати нашу концепцію «Наука як мистецтво».

Kyrylo Kunst - Про науку як мистецтво: інтерв'ю з Кирилом Безкоровайним, співзасновником «Куншт»

Вже перший наклад першого випуску журналу продемонстрував, що таке видання потрібно та цікаво не лише нам. У результаті в світ вийшло дев’ять друкованих випусків. Після цього ми зрозуміли, що в ніші друкованих видань ми досягли «стелі», тому треба було шукати інші шляхи розвитку і рухатися далі. Таким кроком вперед стало створення онлайн-медіа та реалізація проєктів як на базі нашого сайту, так і поза ним. Наприклад, науково-популярні подкасти — такі як подкаст «Буде тобі наука!», а також різні науково-популярні події. Так, ми стали куратором науково-популярного кластера на щорічному Форумі видавців та програми на «Книжковому Арсеналі», а також робимо багато інших проєктів, так чи інакше пов’язаних з популяризацією науки.

В чому наша головна мета? Якщо коротко: в популяризації критичного мислення. Нам дуже важливо, щоб усі, хто живе з нами поряд — близькі, сусіди, друзі, — вміли свідомо та критично мислити. По-друге, ми прагнемо розширювати світогляд людей. Щоб вони розуміли, наскільки безмежний та дивовижний світ науки, які нагальні питання життя та розвитку людства намагаються розв’язати вчені.

Ще одна наша мета — культивувати допитливість, довести всім, що життя — це постійний процес пізнання та відкриття нового. Допитливість і потяг до експериментів органічно притаманний людям. Пошук відповідей на запитання «А що там?» стимулює розвиток кожного з нас і прогрес всього людства.

Жартома ми декларуємо, що наша мрія і мета — одного разу проїхати в тролейбусі і, замість звичної лайки на політичні теми, почути дискусію про перспективи розвитку новітніх технологій або проблеми колонізації Марсу. Тобто, щоб розвиток науки став щоденною темою для кожного з нас.

Хочеться, щоб українці, нарешті, зрозуміли цінність науки. Якщо суспільство розуміє місце і значення науки в своєму житті, воно обов’язково чинить певний вплив на державу з метою, наприклад, виділення більших коштів на наукову галузь. Для України сьогодні це особливо нагальне питання. У нас є шанс перейти з сировинної країни в країну технологічних розробок та наукоємного виробництва.

Ви позіціонуєте проєкт як синтез науки та мистецтва. Як, на вашу думку, здійснюється взаємодія та взаємовплив між ними?

На початку ми обрали цей напрям цілком інтуїтивно. Коли ми тільки розпочинали проєкт, то просто хотіли упакувати корисні знання в привабливу обгортку. Адже існує стереотип, що наука — це здебільшого щось нудне і нецікаве. А мистецтво, навпаки, — щось яскраве, різноманітне і прекрасне. Ми хотіли перенести атрибути мистецтва на науку и показати, що наука теж не позбавлена краси.

Найефективнішим інструментом для досягнення цієї мети виявився дизайн. Ми багато співпрацювали і співпрацюємо з дизайнерами і художниками-ілюстраторами. Ми домагалися, щоби кожна ілюстрація слугувала свого роду метафоричним доповненням до наукового тексту.

Але це був лише перший крок. З часом ми усвідомили, що зв’язок між наукою та мистецтвом набагато тісніше, ніж ми собі уявляли.

Наскільки значимий вплив науки та мистецтва на наше життя?

Відповім цитатою, яку я побачив на стіні музею в Сінгапурі: «Наука — це те, що Всесвіт говорить нашому розуму; мистецтво — це те, що наш розум говорить Всесвіту». Наука і мистецтво взаємодіють постійно. Закони фізики працюють у будь-якій країні, адже таким чином Всесвіт нам розповідає, як він побудований та як він функціонує. А от те, як ми його інтерпретуємо, як шукаємо в ньому сенси — реалізується в мистецтві.

Де більше творчості (або креативу) — в науці чи мистецтві? Як він проявляється в одній та іншій сфері?

І наука, і мистецтво — сфери дуже креативні. Є таке поняття, як «серендипність», коли ідея виникає випадково, за збігом обставин. Наприклад, виділення першого антибіотика Флемінгом.  Це явище працює і в мистецтві. Можна навести безліч прикладів, коли випадкові образи, випадки, обставини надихали митця на створення творів .

Творчий процес — це часто злам існуючих усталених парадигм, як в науці, так і в мистецтві.

Айнштайн своєю теорією відносності зламав усталену парадигму побудови Всесвіту, яка на той час опиралася на закони Ньютона — зокрема, було кардинально переосмислене поняття часу та простору.

Так і в мистецтві. Є певні канони творчості — ті ж парадигми, а потім з’являється митець чи ціла група митців, які порушують ці правила. Для мене одним з яскравих прикладів таких «порушників канонів» є Вінсент Ван Гог. Як і Айнштайна в науці, Ван Гога в мистецтві спочатку багато хто не розумів. Сьогодні мистецтво Ван Гога цінується в усьому світі

Наука і мистецтво — дуже поєднані сфери. Що їх об’єднує? Перш за все, феномен винаходу, ідеї, пошук нових рішень. А ще, повторюся, і наука, і мистецтво слугують головній меті — постійному осмисленню нашого життя. Пошук відповідей на «вічні питання»: навіщо ми існуємо, в чому сенс нашого існування, де ми існуємо, що таке Всесвіт, чи одні ми у Всесвіті? Що породжує наші почуття, такі як кохання, звідки вони беруться, як виникають? І наука, і мистецтво шукають відповіді і відповідають. Інша справа — що у них різна методологія пошуку відповідей. І різні інструменти. Образно кажучи, у одних — пензлі, у інших — мікроскопи. У одних — ноти, у інших — формули. Але мета у них одна і та сама.

Сьогодні ніяк не можна обійти тривожний стан науки в нашій державі. Які першочергові кроки ви могли би визначити для зростання ролі науки в нашому суспільстві і для підвищення іміджу науки як такої? Хто конкретно має вирішувати такі проблеми?

В суспільстві має визріти розуміння цінності науки, цінності знань. Любов до науки треба прививати з раннього віку. Тут можуть використовуватися всі доступні інструменти — книги, мультики, інші засоби мистецтва. Моя книга «Моя подруга з темної матерії», яка днями має вийти з друку, — це якраз спроба «запакувати» наукові факти в захоплюючу історію. Я намагався показати, яким чином можна зробити науку цікавою для дітей, як розбудити в них потяг до знань, потяг до освіти. Саме прищеплення з дитинства зацікавленості і поваги до науки в зрілому віці приведе до розуміння того, що в науку треба вкладати кошти і ресурси.

Kyrylo 1 - Про науку як мистецтво: інтерв'ю з Кирилом Безкоровайним, співзасновником «Куншт»
Кирило Безкоровайний

Хто цим має опікуватись? Думаю, що держава обов’язково має брати в цьому участь. Важливим для підтримки розвитку культури є структура Українського культурного фонду. Але не менш важливим було б створити Український фонд популяризації науки, який би підтримував створення проєктів з популяризації науки і культивував би розуміння цінності науки в суспільстві.

Держава має перш за все виділяти та вкладати кошти в освіту та науку. Це велика проблема, на якій я не хотів би докладно зупинятися, але можу зазначити, що певний поступ все-таки є. Позитивна динаміка дуже повільна, але це все-таки рух. Сподіватимемося, що цей рух стане інтенсивнішим і позитивні зміни відбудуться швидше. А талановиті вчені зможуть робити нові дослідження і відкриття, не опікуючись болючим питанням «як вижити і прогодувати сім’ю».

Kyrylo Usov - Про науку як мистецтво: інтерв'ю з Кирилом Безкоровайним, співзасновником «Куншт»
Кирило Безкоровайний, співзасновник проєкту «Куншт», і Володимир Усов, голова Державного космічного агенства

Популяризувати науку можуть і самі науковці, і в нас є приклади чудових вчених-популяризаторів, таких як Антон Сененко, Семен Єсилевський, Наталія Атамась, Оксана Півень, Олена Лівінська та інші. Це когорта справжніх ентузіастів, які одночасно займаються і наукою, і її популяризацією. Це можуть бути спеціально створені проєкти, такі як «Куншт». Є ще декілька прикладів чудових проєктів: YouTube-канал «Клятий раціоналіст», команда INSCIENCE, яка створює конференції про науку, відеоконтент від «Цікавої науки». Таких ініціатив ніколи не буде забагато, їх має бути більше. Останнім часом, у зв’язку з тим, що з певних причин потік наукового контенту з сусідніх країн різко скоротився, збільшилася кількість виданих у нас наукових книжок, і я впевнений, що їх буде ще більше.

Підсумовуючи сказане, проблему розвитку науки мають вирішувати разом держава і суспільство. Для цього у суспільства має бути розуміння цінності науки, а держава має реагувати на вимоги суспільства. А щоб такі вимоги виникли, мають працювати популяризатори науки.

Які шляхи популяризації науки в суспільстві ви вважаєте найбільш ефективними?

Треба просто ретельно дослідити канали комунікації. В нашій країні найбільш популярний канал поки що телебачення. І в зв’язку з цим не може не радувати поява на одному з каналів просвітницького шоу для дітей «Що? Як?». Але таких освітніх передач має бути більше.

Далі — інтернет, книги. Роль онлайн-форматів в зв’язку з пандемією дуже зросла. Сподіваюсь, однак, що скоро знову ми будемо ходити на офлайн-заходи, які до пандемії були дуже популярні.

Особливо хочу зазначити роль бізнесу в популяризації науки. Ми прагнемо тісно співпрацювати з піар-службами відомих компаній, намагаючись донести до них, що участь брендів у популяризації науки всіляко сприятиме їхній популярності, покращенню їхнього іміджу.

Наскільки ефективні в справі популяризації науки неординарні креативні рішення? Що в цьому напрямку можуть зробити креативні індустрії?

Головне завдання креативних індустрій в популяризації науки, на мій погляд, — зміна іміджу науки як чогось недоступного, руйнювання бар’єру несприйняття науки. Ми теж шукаємо шляхи нестандартної популяризації науки. Так, ми зробили спільний проєкт з «Інтерсіті» та Київським метрополітеном. На моніторах у вагонах та на станціях демонструються короткі ролики з цікавими науковими фактами. Разом з Goethe Institut ми працюємо над виставкою, яка буде присвячена персональним даним та приватності, створюємо подкасти, як-от наш новий наративний подкаст «Пост правди».

Kyrylo 3 - Про науку як мистецтво: інтерв'ю з Кирилом Безкоровайним, співзасновником «Куншт»

Дуже хотілося би, щоб до справи просування науки більше залучалися лідери думок — політики, митці, актори.

Питання ставив Олексій Фурман


Читайте та дивіться також: Мікровсесвіт: науковець створив проєкт, у якому фотографує бактерії через мікроскоп.

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

У Великобританії обговорюють впровадження повітряних трас для дронів

Великобританія розпочала роботу над проєктом, який, цілком імовірно, приведе до створення першого в світі повітряного коридору для комерційних дронів.

Вчений-еколог Іван Хомяк про феномен дезадаптації як стимулятора креативності та еволюції

Іван Хомяк — кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка. Останнім часом набуває ...

Створено пристрій, який відстежує позу для сну за допомогою радіосигналів

Пристрій, який відстежує позу для сну, можна використовувати, наприклад, для моніторингу прогресування хвороби Паркінсона,

Механизм рекламного дебюта, или О чем конкурс молодых режиссеров YO!DA

Продолжается YO! Direction Awards — конкурс молодых режиссеров, желающих положить первую рекламную видеоработу в свое портфолио. Авторы инициативы, которая связывает ...

Режиссер Владимир Лерт о насмотренности, краудфандинге и новом проекте «Bitcoin Movie»

Режиссер Владимир Лерт родился в Латвии, а в конце девяностых иммигрировал в США. Там он окончил университет в Санта Барбаре ...

«Театр майбутнього буде більш проєктним»: актор Володимир Кравчук про виклики сучасного театру

Сучасних театралів можна поділити на дві великі групи: тих, хто любить сучасний театр, і тих, хто залишається вірним академічному стилю. ...