Якщо ця технологія знайде своє практичне застосування, парасольки стануть батарейками. Все тому, що команда науковців створила крихітний, але досить потужний дощовий генератор електроенергії, який від однієї-єдиної краплі дощової води виробляє достатньо енергії, щоб увімкнути 100 LED-лампочок.
З огляду на нинішню екологічну кризу, відновлювана енергія сонця, вітру та води стала важливою як ніколи. Наразі єдиний спосіб, у який ми використовуємо енергію дощу, це чекаємо, доки він випаде, вода потрапить у річки, дійде до водосховища і збереться там у достатній кількості, щоб обертати турбіни. І хоча 70% поверхні планети вкриті водою, через технологічні обмеження досі не існувало способу ефективно перетворювати низькочастотну кінетичну енергію, яка міститься у воді, на енергію електричну.
Як це працює?
Втім, нова розробка показала, що використовувати безпосередньо енергію краплі, що падає, цілком можливо. Науковці продемонстрували свій дощовий генератор в дії, капаючи водою на тефлонову плівку, розтягнуту над субстратом з індієво-олов’яного оксиду. Вода вдаряє у плівку і замикає алюмінієві електроди, завдяки чому у плівці накопичується електричний заряд.
Професор Ван Чжуанкай (Wang Zuankai), один із провідних науковців проекту, стверджує: «Наші досліди показали, що одна крапля, у якій міститься 100 мікролітрів води, при падінні з висоти 15 см здатна генерувати понад 140 вольт електричної напруги».
Більше того, вчені підрахували, що наразі їх винахід конвертує лише 2,2% кінетичної енергії краплі в електричну. Тобто це – лише верхівка айсбергу.
Що може перетворитися на дощовий генератор?
Науковці також запевняють, що їх технологію можна застосувати до будь-якої поверхні, де вода (або інша рідина) вдаряє у тверду речовину. Тобто на дощовий генератор можна насправді перетворити дуже багато речей. Такі установки на дахах змогли б принаймні частково компенсувати ту електроенергію, яку споживає будинок. Електричні човни отримали б постійну підзарядку і змогли б збільшити свою дистанцію. Навіть звичайні предмети, які регулярно перебувають у контакті з водою, наприклад пляшки чи парасольки, могли б виробляти енергію.
Звісно, тут необхідно ще чимало попрацювати, перш ніж ця розробка перетвориться на реальний продукт. Зокрема, перед науковцями зараз стоїть питання, як запобігти корозії електродів та як створити джерело постійної енергії, на відміну від коротких спалахів. Втім, потенційна користь від винаходу очевидна, і вчені переконані, що вже років через п’ять ця розробка зможе вийти за межі лабораторних досліджень.
