Відповідність принципам сталого розвитку, системність у питаннях соціальної відповідальності цікавлять біржових аналітиків майже так само, як виконання планів виробництва та збуту. Чому так? Наявні дослідження свідчать, що репутація компанії значно впливає на споживацькі преференції, а споживач, в свою чергу, очікує, що будь-яка серйозна компанія не тільки створює якісний продукт, сумлінно сплачує податки та забезпечує робочі місця. Його також цікавить, що бізнес робить для суспільства.

Не виняток і співробітники: рівень залученості, що безпосередньо впливає на продуктивність праці, напряму залежить від соціальної позиції бізнесу. З міленіалами ще зрозуміліше: за даними Millennial Mindset, репутація компанії важлива для 96% представників покоління Y. На мою думку, роль компанії у цій сфері — визначати стратегію та створювати системні передумови для співробітників, надаючи їм можливість змінювати світ на краще, в тому числі і з використанням ресурсів компанії в робочий час. Саме тому, ми у системі компаній Кока-Кола використовуємо глобальне бачення, яке вдало доповнюємо суто українськими проектами.

Почну з довкілля. Як сказав СEO The Coca-Cola Сompany Джеймс Квінсі: «Світ має проблему упаковки — проблему, яка не виникла сама по собі — і ми, як і всі інші компанії, несемо відповідальність за допомогу у вирішенні цієї проблеми. Через нашу концепцію «Світ Без Відходів» ми інвестуємо і у нашу упаковку, і у нашу планету, щоб допомогти залишити цю проблему у минулому». Це приклад глобальної ініціативи того, як вона матеріалізується в наших реаліях, на українському ринку, так само як в будь-якій з 28 країн, де працює наша компанія Сoca-Cola HBC.

Мета стратегії «Світ без відходів» — зібрати і переробити усю упаковку, яку компанія випускає на ринок, до 2030 року. Минулого року Coca-Cola HBC вже оголосила про низку зобов’язань, які потрібно досягнути до 2025 року і які покликані забезпечити подальше управління сталим розвитком на всіх рівнях нашої компанії. Серед них — забезпечення 100 % переробки споживчої упаковки та зобов’язання щодо забезпечення збору та переробки 75 % тари, що використовується для наших напоїв.

Ми вже наблизились до реалізації цих цілей. Наприклад, в Україні 100% нашого пакування може перероблятися. Щодо збору упаковки, як відомо, в Україні немає вимог з боку держави, але ми як відповідальний виробник взяли на себе зобов’язання і нині забезпечуємо збір, переробку і повторне використання понад 36% нашого пакування, яке потрапляє на ринок.

Ми разом з чотирма іншими компаніями два роки тому запустили пілотний проект з сортування відходів у Вишгороді. Ми обрали окреме місто, сформували чіткі критерії, кількість людей, з якою ми можемо ефективно змінити систему поводження з відходами. Проект передбачає встановлення контейнерів для роздільного збору твердих побутових відходів, їхнє вивезення, досортування та відправку на переробку, а головне — це освітня робота з населенням. Завдяки проекту ми отримуємо локальні дані, як можна в українських реаліях запровадити розширену відповідальність виробників упаковки. У результаті проекту — як мінімум 50 % усього пакувального матеріалу, що потрапляє в смітники у місті, вже переробляється. Цей досвід ми плануємо масштабувати на всю Україну.

Також ми започаткували проекти Zero Waste (це модель, коли певні населені пункти, певна спільнота в результаті своєї діяльності не генерує жодних відходів). Zero Waste Верховина та Zero Waste Баранинці, так само мають освітню та інфраструктурні складові. Наприклад, в Баранинцях ми плануємо залучити понад 300 шкіл з усього Закарпаття для того, щоб вони збирали та відправляли кришечки в лабораторію «Пластикожер», де з кришечок зроблять корисні побутові речі. Це демонстрація того, як з пластику, з сміття можна зробити щось корисне.

До того ж, у нашій компанії ще з 2006 року є гарна традиція прибирання, яка на сьогодні стала глобальним трендом по всій країні. Ми раз на рік, а в цьому році двічі, прибираємо довкілля. За цей час зібрано понад 100 тон відходів. Це багато чи мало? Якщо зважити на те, скільки нашого пакування потрапляє на ринок, то це зовсім небагато. А якщо оцінювати, скільки наші співробітники й члени їхніх сімей та наші партнери зібрали особисто, — то це надзвичайно багато. Наприклад, весняна толока Coca-Cola #СвітБезВідходів об’єднала понад 1000 наших співробітників з родинами у 25 містах України. Зібрані і відсортовані під час акції відходи — понад 12,5 тон пластику, скла, паперу — відправили на переробку. Час, що приділяється волонтерській роботі, підкреслює, що наші співробітники особисто зацікавлені в тому, щоб навколо було менше сміття.

Наступний приклад розкриває проблему соціально-незахищеної молоді. Почалось все п’ять років тому в Донецькій області, коли наші волонтери вперше потрапили у дитячий центр «Смарагдове місто». На той момент в центрі перебувало 504 дитини, яких привезли туди з 8 дитячих будинків з зони АТО.  Ми побачили, що не вистачає ліків, одягу тощо, тож ми одразу почали вирішувати ці проблеми разом з небайдужими друзями та партнерами. Також ми усвідомили, що саме вихованці дитячих будинків, шкіл-інтернатів мають найменші шанси отримати вищу освіту, бути успішними у дорослому житті. Саме з цього проекту почалася наша програма розвитку молоді. На сьогодні це масштабний проект, який охоплює вже 19 навчальних закладів у 10 областях України, де навчається понад 1500 випускників. Проект складається з декількох складових: профорієнтація, надання інфраструктури комп’ютерних класів, підготовка до ЗНО на он-лайн платформі iLearn. Результат дуже легко виміряти, адже за результатами останньої вступної компанії 88% випускників інтернатів, де працювала наша програма, стали студентами.

Це те, чим ми насправді пишаємося.

 

Андрій Бублик

Про автора: Директор із зв’язків з державними установами та комунікацій CocaCola HBC в Україні, Вірменії та Молдові. Має понад 20 років досвіду роботи у корпоративних комунікаціях CocaCola HBCJTIProcter & Gamble

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

7 речей, які можуть з’явитися у домівках після пандемії

Онлайн-журнал Dezeen, найкраще медіа про архітектуру за версією The Independent, опублікував роздуми українського архітектора Сергія Махно про те, як можуть ...

«Львівське» та McCann Kyiv створили комунікаційну кампанію для Lwiwske Slodowe Specjalne

«Львівське» та McCann Kyiv створили комунікаційну кампанію, присвячену запуску новинки — ретросорту Lwiwske Slodowe Specjalne. За шедеври живопису поціновувачі мистецтва ...

MGID почала поширювати контент Червоного Хреста про коронавірус на благодійних засадах

В умовах перенасиченості інформаційного простору повідомленнями про коронавірус найбільш надійним джерелом інформації є офіційні міжнародні організації з охорони здоров’я, гуманітарні ...

corona_colosseum2_1

Досвід Італії: чого слід чекати рекламній індустрії

Саме Італію зараз можна вважати передвісницею тих змін, яких слід чекати рекламній індустрії та медійній сфері інших західних країн у часи кризи.

YOUкраїна від Factum Group Ukraine

Factum Group Ukraine запустила соціальну дослідницьку ініціативу YOUкраїна

Дослідницька агенція Factum Group Ukraine запускає некомерційний онлайн-моніторинг «YOUкраїна» із висвітлення обізнаності, переживань та намірів українців щодо ключових сфер життя, ...

опитування

Як карантин впливає на креативну економіку – опитування PPV Knowledge Networks

Вплив COVID-19 на креативні та культурні індустрії в УкраїніЧерез пандемію COVID-19 в Україні та більшості країн Європи ввели загальний карантин. ...