Класичний мозковий штурм як інструмент пошуку нових ідей сьогодні під великим питанням. Чим його замінити, які інструменти для пошуку нових ідей є найдієвішими? Спеціаліст з інновацій та лідерства, викладач Marquette University Чак Свобода пропонує своє бачення.
Пошук кращих ідей вимагає відвертості та критики
Всі ми це проходили. Ми приходили на зустрічі в безнадійній гонитві за сміливими ідеями щодо нового продукту, послуги чи маркетингової кампанії. Потім, наче за сигналом, лідер-модератор пропонував провести сеанс «мозкового штурму». І хоча для такого підходу є час і місце, він спочатку вимагає розуміння конкретних умов, необхідних для пошуку найкращих ідей.
Сьогодні термін «мозковий штурм» означає загальний процес, в якому група людей генерує ідеї. Але спочатку це виглядало інакше. Це була специфічна техніка творчості, запропонована Алексом Ф. Осборном, відомим американським рекламістом. Перша літера його прізвища «O» стала четвертою в абревіатурі, яку знають всі професіонали світу — BBDO.
У своїй книзі «Твоя творча сила: як користуватися уявою», виданій ще у 1948 році, Осборн виклав основні правила мозкового штурму, які використовували в BBDO і яких досі дотримуються багато робочих груп у цій мережі агентств.
За Осборном, задіювати мозковий штурм означає «використовувати мозок для штурму творчої проблеми».
Серед правил штурму є такі:
- будь-які висловлені ідеї зараховуються;
- чим більше ідей, тим краще;
- і, мабуть, найголовніше: жодна ідея не підлягає оцінці чи обговоренню, не кажучи вже про критику, поки джерело ідей не висохне.
Але з часом виникла проблема: виявилося, що такий класичний підхід до мозкового штурму насправді пригнічує творчий потенціал людей, а не розкриває його.
Ідеї не народжуються в теплій ванні
У статті «Твоя команда штормить неправильно» в Harvard Business Review спеціаліст з корпоративної психології Арт Маркман стверджує, що правила Осборна в підсумку призводять до меншої кількості хороших ідей, ніж тоді, коли співробітники розробляють ідеї самостійно.
Чому?
Тому що традиційний мозковий штурм призводить до явища, відомого як «групова думка». Тобто, коли ідея вводиться в команду, вона, як правило, змушує решту групи мислити аналогічно. В результаті спектр нових і різноманітних ідей обмежується. І навпаки, якщо група спочатку генерує ідеї поодинці, кожна особистість по-своєму, виникає більш широкий і потенційно багатший вибір ідей.
Але є ще більш суворе обмеження у пошуку найкращих ідей — це правила чи граничні умови, які ми проголошуємо в групі.
З мого особистого досвіду в бізнесі та креативі, найбільш шкідливими є три такі правила:
- не існує такого поняття, як погана ідея;
- не критикуйте чужі ідеї;
- важливе значення мають стосунки.
Як цьому запобігти? Спосіб один: введіть творчу силу здорової дискусії.
Це нас збуджує
Неодноразові дослідження теорій Осборна розвінчали думку про те, що уникнення гострої, але здорової дискусії є результативним. В одному з таких досліджень професорка психології UC Berkeley та авторка книги «На захист проблем» Чарлан Немет доходить висновку: різноманіття думок у житті та бізнесі, заохочення людей кидати виклик один одному фактично призводить до народження кращої ідеї. У статті «Групова думка: Міф про мозковий штурм», надрукованій в часописі New Yorker Немет, виклала це так:
«Хоча правило “Не критикуй!” часто називають найважливішим у мозковому штурмі, це, як виявляється, є контрпродуктивною стратегією. Наші результати свідчать, що дебати та критика не гальмують ідеї, а, скоріше, стимулюють їх продукування за будь-яких умов».
Вона додає: «Існує стереотипна думка, що в груповому креативі важливо бути позитивним та уживатися разом, щоб не завдавати шкоди нікому. Це однозначно неправильно. Цілком можливо, що для когось дебати будуть менш приємними, але вони завжди будуть більш продуктивними. Справжня творчість вимагає певних компромісів та поступок».
Дослідження професорки Немет показують, що навіть коли хтось кидає виклик нашим ідеям, не радиться з нами або навіть не реагує на них, він все-таки служить важливій меті.
Яким чином?
Така поведінка попереджає наші мізки про можливий перегляд нашої позиції та переоцінку ситуації з альтернативної точки зору. «Протилежна та критична думка може важко сприйматися, але вона завжди тонізує і стимулює, — пояснює Немет. — Це нас збуджує».
Іншими словами, здорова дискусія допомагає кожному з її учасників подивитися на проблеми та ситуації з іншої позиції. Саме так ми знаходимо найкращі ідеї.
Переписуємо правила
Хочете знайти найкращі ідеї на майбутніх сеансах мозкового штурму? Спочатку сідайте зі своєю командою та перепишіть правила. Я пропоную почати з цих трьох граничних умов.
1. Існують погані ідеї, подобається це вам чи ні
Вся причина обміну ідеями з іншими полягає в тому, щоб скористатися перевагами колективної мудрості та різних точок зору. Але правда полягає в тому, що неминуче будуть якісь погані ідеї. Тому, перш ніж навіть почати мозковий штурм, покладіть на себе зобов’язання не витрачати дорогоцінний час на жодні нестандартні зірки. Ваш успіх висить у рівновазі.
2. Не згоден? Не мовчи!
Коли хтось висуває погану ідею, важливо розібратися з нею заздалегідь. Незалежно від складу та місії команди, єдиний спосіб зробити це — вступити в бурхливу (однак ввічливу!) дискусію та дати найкращим ідеям в підсумку перемогти. Ваша жорстка відвертість не тільки допоможе команді бути більш продуктивною, але й збільшить темпи самовдосконалення для всієї групи.
3. Кращі ідеї важливіші за хибну гармонію
У наші дні занадто багато місця в корпоративній культурі надається пріоритету колегіальності перед конструктивністю, навіть коли це ставить під загрозу успіх справи. Але якщо надати перевагу помилковій гармонії перед незручними, але реальними істинами, ваша команда нічого не досягне. У будь-якому сеансі мозкового штурму пошук найкращих ідей завжди повинен бути на першому місці. Крапка.
Готові до мозкового штурму? Забудьте про старі, помилкові правила — і беріть на озброєння творчу силу здорових дискусій. Тільки тоді ви знайдете найкращі ідеї.
Фото в заголовку: Х’юго Роча / Unsplash
Фото в тексті: Kelly Sikkema / Unsplash
Рекомендуємо вам також дізнатись, які івенти можна і треба проводити всередині компаній? Вікторія Дідух, керівниця event-команди ЕРАМ, ділиться корисними ідеями та напрацюваннями.
