Бізнес-форум «Інновації в комунікаціях» Асоціація корпоративних медіа України щорічно проводить уже 15 років. І, традиційно, лідери думок форуму пророкують тренди в економіці, бізнесі та маркетингу на наступний рік. Ось лише кілька тез, результатів досліджень і думок від спікерів заходу.
Як зазначила Оксана Тодорова, організаторка події, президентка АКМУ, головна мета цьогорічного форуму — пошук нових сенсів та інсайтів для подолання складного кризового періоду: «Ми зібрались разом, щоб знайти комунікативні інструменти для підсилення життєстійкості, толерантності до стресу, гнучкісті й адаптивністі. Щоб ознайомитись з кейсами колег про трансформацію організаційної культури, коли менше контролю, більше довіри, менше командування, більше автономності та відповідальності». Учасники заходу прослухали доповіді хедлайнерів, обмінялись досвідом, розповіли про особисту трансформацію, розвиток лідерських якостей, соціальний вплив. Програма форуму складалась із доповідей, панельних дискусій і церемонії нагородження конкурсу «Найкраще корпоративне медіа України 2020».
Панельна дискусія «Тренди 2021» зібрала лідерів думок для спільного проєктування бачення майбутнього.
Засновник і CEO Advanter Group. доктор економічних наук, стратег, футуролог Андрій Длигач, у своєму виступі зробив акцент на новому витку розвитку, адже, на його думку, «Все тільки починається!». Також спікер позначив основні тренди 2021 року:
Хто не мислить персоніфіковано — той не мислить стратегічно.
Цифровий світ вступив в свої права. Яка роль людини в ньому? Чому нам потрібно вчитися?
Трансформація смислів і цінностей — в основі нових поведінкових і бізнес-практик.
Максим Білявський, канд.техн.наук, провідний експерт Центру Разумкова
«Центр Разумкова системно досліджує настрої населення, уподобання українців та кон’юнктуру ділових ринків. Щодо сфери комунікацій, виділю топ-5 трендів, які матимуть місце у 2021 році.
- Перш за все зростатиме вибагливість та допитливість споживача інформації. Крайнє соціологічне дослідження показало, що 58,1% українців обиратиме ЗМІ з огляду наскільки цікаво поданий матеріал.
- По-друге продовжиться децентралізація каналів комунікацій та поступовий перехід споживачів інформації до першоджерел. У цьому зв’язку, для великих компаній важливим є перегляд комунікаційних стратегій. Свої позиції продовжить втрачати телебачення, інтерес до якого вже відсутній у 20% громадян. На цьому фоні продовжать нарощувати свою аудиторію та конкурувати між собою соціальні мережі (2018: 23,5%; 2020: 44,1%), месенджери (2020: 11,4%) та загальнонаціональні радіостанції (2018: 4,2%; 2020: 8,8%).
- Третім трендом стане зростання ролі корпоративних комунікацій. Цьому сприятиме значне збільшення інтересу українців до інформації носіями якої є рідні, друзі та колеги по роботі (2018: 17,9%; 2020: 23,4%).
- По-четверте, в наступному році зростатиме роль комунікацій з органами державної влади (GR), а також аналітичних підрозділів. Такий тренд одночасно пов‘язаний із низьким рівнем законотворчої діяльності та бажанням сектору реального бізнесу знайти гнучке рішення для виходу із економічної кризи, яка була спричинена пандемією COVID-19.
- П’ятим трендом стане подальший розвиток візуального контенту та гнучких інструментів його ретрансляції.
Перш за все зростатиме вибагливість та допитливість споживача інформації.
Наша експертна установа визначила топ-5 ключових трендів, які виникли під впливом коронокризи у 33 країнах світу. Ми побачили, що системні зрушення відбулись у напрямках: галузевих трансформацій і технологій; регуляторної політики; психології поведінки споживачів; норм та цінностей в суспільстві; форми партнерства та взаємодії».
Олег Линецкий, создатель и мастер Естественного подхода:
«Важная особенность настоящего времени — рост числа непредвиденных ситуаций и непредсказуемых событий. Это уже не столько об ускорении, росте напряженности или сложности, сколько о радикальном прерывании ожиданий и привычного хода вещей. Чтобы справиться с подобным вызовом необходима отдельная компетенция и особый способ мышления, разрабатываемый европейской традицией все последнее столетие, начиная с Хайдеггера и Беньямина, заканчивая Делезом и Бадью.
Философия события — вершина европейской философии, предметом которой стал момент замешательства, сингулярность, разрыв во времени и восприятии. Вопрос «Что есть?» уступил место вопросу «Что случилось?». Исследование структуры объектов — исследованию структуры неожиданностей. Связи между сущностями — связям между событиями. Западной философии открылось иррациональное измерение, имманентный/событийный план и его мир энергетических законов, который во многом согласуется с восточной философией и духовными традициями.
Это имеет прямое отношение к бизнесу, поскольку предлагает колоссальное конкурентное преимущество. Оказалось, случайности не так уж случайны. С ними можно не только справляться, их можно прогнозировать, и даже произвольно создавать, актуализируя благоприятные возможности и устраняя незримые преграды. Эпоха управления сущим (качеством, знаниями, ценностями) сменяется эпохой управления энергией событий.
…случайности не так уж случайны. С ними можно не только справляться, их можно прогнозировать, и даже произвольно создавать, актуализируя благоприятные возможности и устраняя незримые преграды.
На практике это открывает менеджменту возможность влияния на событийный план, на карму людей и организаций. Мы можем начать видеть связи между событиями, понимать скрытую драматургию происходящего и формировать новые сюжетные линии. Мы можем задействовать новый уровень Игры, становясь полноправными режиссерами жизни!
В определенном смысле это инструменты третьего порядка Спиральной динамики, уровня алхимиков. У магии есть технология. Можно доказывать, что мы творцы своей судьбы, но почему мы не можем многое в ней изменить? Начиная с болезней и конфликтов, заканчивая болезненными повторениями ситуаций. Можно доказывать, что мы подчиняемся судьбе, но почему тогда у нас возникает стремление к большему? Естественный подход предлагает инструменты, влияющие на сферу коллективного бессознательного. Особенно ценно это будет людям, принимающим дорогостоящие решения, смотрящим далеко вперед и глубоко внутрь».
Олександр Шевченко, незалежний PR-консультант з 10-річним досвідом керування комунікаціями UniCredit, Альфа-Банку та Biosphere Corporation:
«У дискурсі шодо трендів 2021 знову лунатиме безкінечна криза і прокачування навичок виживання в шторм, але якщо цей шторм набуває постійного характеру, може годі називати його кризою – може, це просто нове “нормально”?
Можна з упевненістю сказати, що зростатиме тривожність людей, а з нею і потреба у відчутті безпеки. Це автоматично поповнить пантеон брендів, що турбуються: про дітей, про темношкірих, про переселенців, про жертв COVID-19 або війни… Переможе (тобто запам’ятається споживачеві і стане для нього брендом першого вибору) той, хто буде щирішим у своїй турботі.
Переможе (тобто запам’ятається споживачеві і стане для нього брендом першого вибору) той, хто буде щирішим у своїй турботі.
Великі бренди зрештою прийдуть до необхідності чітко сформульованої власної позиції з важливих суспільних питань. Не всі. І половина припустяться фатальних помилок або втягнуть себе у небажаний скандал на репутаційній території, як компанія Socar, що постить відео з артилерійськими обстрілами у розпал конфлікту з вірменами. Але цей шлях публічного окреслення своєї позиції вже давно розпочався на більш загартованих ринках, де, наприклад, Skittles робить спеціальні цукерки на підтримку ЛГБТ-прайдів, а Pepsi прибирає з асортиментного ряду «стереотипно темношкіру» Aunt Jemima в результаті руху Black Lives Matter.
Sustainable development в стратегіях загального розвитку бізнесу великих корпорацій рухається від декларативного маніфесту до конкретних вимірюваних цілей, що спостерігається у звітах Unilever, P&G та інших гігантів ще з 2019 року. Ця тенденція, на мою (та й не тільки) думку, тільки посилиться.
Перерозподіл користувачів соцмереж теж, здається, варто відзначити як тренд, адже TikTok та Instagram продовжують відвойовувати долі у Facebook та Twitter (про Foursquare і ВКонтакте ви вже забули, сподіваюсь). Прогнози — річ невдячна, але, for the fun of it, ризикну спрогнозувати, що після виграшу Байденом американських виборів популярність Twitter дещо просяде, а нормалізація стосунків США з Китаєм прокладе дорогу до більшої кількості всього китайського у діджиталі. Втім, тут я не на своїй експертній території, тому можу лише закликати готуватися до різних сценаріїв.
А в комунікаціях у цілому я сподіваюся на кінець ери тунельного сприйняття PR як передусім media relations, всупереч тому факту, що класичний PR-алгоритм на основі масового генерування безособових релізів вже актуальний настільки ж, наскільки їзда верхи по автомагістралі. Уздовж якої китайці вже добудовують гіперлуп.
Перед комунікаціями сьогодні постають набагато ширші задачі, безпосередньо вбудовані у стратегії сталого розвитку, багаторівневе залучення стейкхолдерів та збільшення вартості бренду через призму репутації. Нам усім в комунікаціях варто побачити свою роль ширше, зтерти доволі умовні межі з маркетингом і кастомізувати традиційний підхід відповідно до нових реалій — якраз це і є чи не основним викликом індустрії. В результаті цієї трансформації ми отримаємо не просто рівняння на share of voice, а бренди з обличчям, lovemarks.
Інші просто потонуть у хвилях технологічної революції, що, зрештою, буде логічно».
Отже, лідери думок почали переосмислювати кризову ситуацію, створювати точки опори для динамічної рівноваги, формувати власне бачення трендів наступного року і це надає впевненості для подальшому розвитку.
Також на форумі «Інновації в комунікаціях» відбулась презентація пана Валерія Пекара на тему «Світ після коронавірусу».
Ознайомитись із тезами панельної дискусії «Трансформація 2020».
Міжнародна креативна агенція We Are Social випустила свій щорічний звіт, у якому вона прогнозує ключові тренди соціальних медіа на рік вперед.
