Журналістське розслідування вимагає певних зусиль від працівника ЗМІ: вміння працювати з інформацією, знання етичних й правових принципів роботи розслідувачів. До того ж, важливо бути готовим морально до всього.
Яких правил варто дотримуватись, щоб провести якісне журналістське розслідування, розповіла журналістка проекту «Слідство. Інфо» Анна Бабінець під час 10-го Конгресу інформаційних сайтів та міських порталів.
1. Знайти тему розслідування.
Не кожна тема може стати розслідуванням. Інколи журналіст після клопіткого опрацювання інформації отримує на виході лише огляд, розширену новину чи статтю. Темою розслідування має бути інформація, яка змінює суть речей, уявлення суспільства про певне явище.
Способи для пошуку тем:
- Поглиблене вивчення офіційних сайтів державних структур;
- Інформаційні запити;
- Робота з відкритими базами даних;
- Інформація від джерел (У цьому випадку варто зрозуміти, який у джерела мотив, що він матиме з цього розслідування. Також необхідно пересвідчитись, що цю інформацію повідомили лише вашій редакції. Оскільки можна витратити час на розслідування, а потім виявиться, що цією темою займаються інші видання/програми).
- Власні спостереження.
2. Сформулювати гіпотезу.
- Вона має бути простою та стрункою.
- Має бути в сформульована в одному реченні, тобто подаватися як одна історія.
За словами Анни, в Швеції розслідувальні програми не конкурують одна з одною. За увагу глядача повнометражні розслідувальні історії змагаються з «Грою престолів» та дітищами Netflix.
3. Визначити мінімум та максимум історії.
Якщо мінімум не назбирується – то історії теж немає.
4. Зібрати докази.
- Навести фактів, які журналіст зможе довести під час факт-чекінгу.
- Посилатися на анонімні джерела – у виняткових випадках. Краще знайти підтвердження інформації в іншому місці.
- Всі зібрані факти мають бути зафіксовані – у вигляді відео, аудіо, нотаток тощо.
5. Перевірити, чи є історія.
6. «Вбити» історію у разі необхідності.
7. Контрольне інтерв’ю.
Потрібно поставити питання людині, яку звинувачують у проблемі, порушеній у розслідуванні.
8. Визначити «слабкі місця».
Дати переглянути матеріал людині зі свіжим поглядом: знайомому поза редакцією, якому довіряєте, чи «адвокату дияволу» – колезі в редакції, який ставить усе під сумнів.
9. Факт-чекінг та юридична експертиза.
10. Готовність захистити свою позицію.
Після оприлюднення резонансного матеріалу журналіст не може дозволити собі відпочинок. Зазвичай 1 – 4 тижні після публікації йому ще доводиться відстоювати свою позицію, використовуючи для цього різні канали комунікації.
Вікторія Теравська
