10 правил проведення якісного журналістського розслідування від Анни Бабінець

Журналістське розслідування вимагає певних зусиль від працівника ЗМІ: вміння працювати з інформацією, знання етичних й правових принципів роботи розслідувачів. До того ж, важливо бути готовим морально до всього.

Яких правил варто дотримуватись, щоб провести якісне журналістське розслідування, розповіла журналістка проекту «Слідство. Інфо» Анна Бабінець під час 10-го Конгресу інформаційних сайтів та міських порталів.

1. Знайти тему розслідування.

Не кожна тема може стати розслідуванням. Інколи журналіст після клопіткого опрацювання інформації отримує на виході лише огляд, розширену новину чи статтю. Темою розслідування має бути інформація, яка змінює суть речей, уявлення суспільства про певне явище.

Способи для пошуку тем:

  • Поглиблене вивчення офіційних сайтів державних структур;
  • Інформаційні запити;
  • Робота з відкритими базами даних;
  • Інформація від джерел (У цьому випадку варто зрозуміти, який у джерела мотив, що він матиме з цього розслідування. Також необхідно пересвідчитись, що цю інформацію повідомили лише вашій редакції. Оскільки можна витратити час на розслідування, а потім виявиться, що цією темою займаються інші видання/програми).
  • Власні спостереження.
2. Сформулювати гіпотезу.
  • Вона має бути простою та стрункою.
  • Має бути в сформульована в одному реченні, тобто подаватися як одна історія.

За словами Анни, в Швеції розслідувальні програми не конкурують одна з одною. За увагу глядача повнометражні розслідувальні історії змагаються з «Грою престолів» та дітищами Netflix.

3. Визначити мінімум та максимум історії.

Якщо мінімум не назбирується – то історії теж немає.

4. Зібрати докази.
  • Навести фактів, які журналіст зможе довести під час факт-чекінгу.
  • Посилатися на анонімні джерела – у виняткових випадках. Краще знайти підтвердження інформації в іншому місці.
  • Всі зібрані факти мають бути зафіксовані – у вигляді відео, аудіо, нотаток тощо.
5. Перевірити, чи є історія.
6. «Вбити» історію у разі необхідності.
7. Контрольне інтерв’ю.

Потрібно поставити питання людині, яку звинувачують у проблемі, порушеній у розслідуванні.

8. Визначити «слабкі місця».

Дати переглянути матеріал людині зі свіжим поглядом: знайомому поза редакцією, якому довіряєте, чи «адвокату дияволу» – колезі в редакції, який ставить усе під сумнів.

9. Факт-чекінг та юридична експертиза.
10. Готовність захистити свою позицію.

Після оприлюднення резонансного матеріалу журналіст не може дозволити собі відпочинок. Зазвичай 1 – 4 тижні після публікації йому ще доводиться відстоювати свою позицію, використовуючи для цього різні канали комунікації.

Вікторія Теравська

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

Creative Digest CIAU. Випуск #002

Чао, креатори! А ось і другий випуск Creative Digest CIAU! Нова порція найцікавішого зі світу креативу! Creative Digest · Creative ...

Михайло Головачко

Михайло Головачко, Head of Design у Havas Kyiv Design: «Дизайнер живе своєю професією кожен день»

Продовжуємо знайомитись і знайомити вас з молодими українськими креаторами. Сьогодні про свою професію, її переваги та недоліки розповідає Михайло Головачко, ...

Українське агентство banda відкриває офіс у Каліфорнії

Каліфорнійський офіс banda очолить Ярослав Сердюк, співзасновник та директор зі стратегії агентства. Ярослав вже повністю переїхав до Каліфорнії та відповідатиме ...

banda розробила новий брендинг Seadora. Fish-booking online

Seadora — це рибна крамничка. Але онлайн. Її унікальність в тому, що рибку тут доставляють з різних країн вже за ...

Isobar Ukraine запускає послугу з розробки банерів з 3D і AR технологіями

Діджитал-агентство Isobar Ukraine протестувало нову послугу. Вона включає розробку банерів з 3D елементами під розміщення в Display & Video 360, ...

Компанія Optus збудувала велетенську іграшкову трасу для перегонів, щоб пояснити логотип «yes»

Все почалося з того, що новачок погодився приєднатися до монументального задуму дітей і збудувати разом з ними велетенську іграшкову трасу для перегонів.