Існує таке поняття, як світ VUCA. Ця абревіатура англійською розшифровується як: «volatility», «uncertainty», «complexity» та «ambiguity», а перекладається, як «мінливість», «невизначеність», «складність», «двозначність» загальних умов і ситуацій.
Цей термін зазвичай використовують для опису сучасного ритму життя. Саме тому нинішній відрізок часу ще називають світом VUCA. Тенденція почала формуватися в кінці минулого століття і тримає курс незмінним до сьогодні. Словом, нитка двозначності все щільніше обвиває клубок невизначеності.
Про філософію бізнесу та культуру, швидкість темпу життя, інтенсивні зміни та науку спілкувалися автор «Філософського Саду», засновник Universal Open University Дем’ян Ом та Олесь Манюк — кандидат філософських наук, консультант з інноваційних досліджень Jansen Capital Management. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
Про танцюючих слонів
У 70-х роках минулого століття науковці Ілля Пригожин[1] та Герман Хакен[2] створили синергетику, теорію про складні системи, що самоорганізовуються. В ній йшлося про те, що хаотичний і непередбачуваний світ стає все менш контрольованим чи стабільним. Тобто, людина ледве освоїла ковзани, а каток, тим часом, навчився змінювати покриття, не питаючи дозволу.
Принципи синергетики швидко поширилися на культуру та людське суспільство загалом. Слони під усіма трьома світами: світом людей, світом бізнесу та світом мистецтва, несподівано почали пританцьовувати.
До слова, бізнес першим змирився з новими обставинами і ритмами, та почав враховувати нестабільність як визначний фактор.
Не менш важливим цей фактор є і в полі людської взаємодії: як у маленьких та і в глобальних спільнотах.
Про культуру вульгарності
Нехай Радянський Союз і припинив існування, деякі тенденції його розвитку продовжують свій рух. На цьому тлі культура та мистецтво зосередилися на індивідуальних питаннях, особистісному пошукові, зануренні вглиб, поступово зміщуючи вектор уваги з фундаментальних питань. Це прослідковується в кожній з мистецьких течій.
Можна сказати, що сьогодні культивується культура вульгарності. Але ми скажемо інакше: масова культура все ще знаходиться на етапі розвитку.
Юні люди в силу своєї природи ще не здатні ставитися до відтермінованого результату, як до цілі.
Дем’ян Ом
Той самий процес еволюції, який, якщо вірити вченим, подарував нам великий палець, прямоходіння, навчив працювати, думати та розвиватися, зараз схожий на білочку в колесі суцільних «хочу». Хочу відволіктися, хочу заповнити паузи, хочу розважитися, хочу відчути новий кайф.
Воно і не погано. Шкода лише, що в цьому процесі губиться елемент переосмислення, руху вперед, розвитку та становлення базових людських цінностей.
Адже саме вміння переосмислювати, робити висновки та змінювати своє життя — підносить нас над тваринним царством. Відкриває шлях у дивний новий світ людей розумних. Власне, ми зараз говоримо про явище, яке задає тон та спрямовує розвиток культури загалом.
Про поп-науку та філософію
Що ж відбувається в Україні? Давайте поглянемо на наших власних слонів.
Популярність поп-науки принесла моду на меми, які врятували не одну рекламну кампанію. Ті ж «британські вчені» віднедавна готові розбавити будь-яку дискусію та довести майже що-завгодно.
Вміти чекати — значить, діяти, спираючись лише на довготривалу перспективу, без надії на швидкий результат.
Олесь Манюк
Водночас, філософії академічного типу приділяють зовсім небагато часу. Це зауваження залишається справедливим і стосовно України, і стосовно всього світу.
Людство завжди уміло пристосовуватися до змін різної інтенсивності. Це процес адаптації. У нас, як у кожної нації, теж формується ядро, яке зберігає стабільність та задає тон суспільству в цілому. Можемо припустити, що в це ядро входить і те якісне філософське ком’юніті, яке формується в Києві.
Зараз відроджується один цікавий феномен. Відновилися регулярні зустрічі людей, які з місяця в місяць піднімають та обговорюють складні питання, не очікуючи знайти швидкі відповіді. Інколи не очікуючи знайти відповіді взагалі, а просто занурюючись у процес.
Це цілком позитивне явище. Мода на міркування вголос, ще і у добрій компанії.
Мислення завжди вступає у бій там, де є дефіцит знань.
Олесь Манюк
Вони поки що не те, щоб філософствують. Швидше тільки вчаться, як це робити. Але факт лишається фактом: такі зібрання прижилися, а, отже, крига скресла.
Не важливо, що відповіді на багато питань не знайдені. Головне, що формуються певні острівці, з яких згодом можуть вирости «цілі міста філософів».
ВНЗ, в свою чергу, теж реалізують просвітницьку місію. Деканати окремих факультетів змогли зібрати молодий склад, переписати програми, переконати студентів вивчати гуманітарні дисципліни. А міністерство визнало ці науки на офіційному рівні.
Про те, що філософія в бізнесі невідворотна
А тепер хвилюючий момент. Приберіть від екранів особливо чутливих бізнесменів.
Підприємець, який торгує не алкоголем та зброєю, рано чи пізно вичерпує свої методи розвитку бізнесу і зупиняється. Так він опиняється перед необхідністю використовувати абсолютно нові способи мислення.
В цей період бізнес-коучі та консультанти вже не можуть допомогти. Потрібно щось якісно нове. Доводиться виходити за межі власних можливостей, звичних образів і уявлень про світ. Почати рух у невідоме. Ту саму область, якій так добре дає раду філософія.
Про Хрещеного батька та чесноти
Виключна роль філософії особливо проявляється, якщо сфокусуватися на, скажімо, етиці ведення бізнесу.
Мова не про бізнес-етикет, ні. Етика — це про чесноти, про те, що формується всередині людини, накопичується з часом в моральний капітал, щоб зрештою сформуватися у репутацію.
Ми — те, що ми говоримо. Тож, формула з «Хрещеного батька»: «нічого особистого, лише бізнес» — тут не спрацює..
Нечестивий розум — це обмежений розум.
Олесь Манюк
Відсутність етики та чеснот формує ставлення до людини, як до сировини. Нехай якісного, але інструменту. Це особливо помітно, коли мова йде про талановитих людей, потенціал яких легко конвертується в грошові одиниці.
Бізнес, заснований на таких принципах, довго не протримається. Саме репутація зіграє вирішальну роль. А хороша репутація без чеснот в принципі неможлива.
[с]
Більше смислів і відкритих питань до читача про філософію та культуру — в подкасті за посиланням.
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
[1] Бельгійський хімік російського походження. Відомий своїми роботами з дослідження складних, дисипативних систем, самоорганізації та необоротності, що мали вплив на різні галузі науки поза хімією. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1977 року. Був іноземним членом академії наук України.
[2] Німецький фізик-теоретик, засновник синергетики.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Познайомитись з людьми, які працюють над проєктом, можна тут. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.