Чи може бізнес існувати без мистецтва? А мистецтво без бізнесу? Ці питання міг би поставити Гамлет, але сьогодні у «Філософському Саду» їх ставлять Дем’ян Ом, автор проєкту та засновник Universal Open University, і Микола Демченко, співзасновник юридичної компанії «Праве Діло», ініціатор створення Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи.
Приєднуйтеся та дізнайтеся, куди ж віднесла наших співрозмовників течія глибокої та відвертої бесіди про відносини мистецтва та бізнесу. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст за посиланням.
Спільна мова
Чим бізнесмени відрізняються від людей, що займаються мистецтвом? Власне, майже нічим. Вони дихають одним повітрям, ходять однією землею, спілкуються одними словами, використовуючи суміжні поняття та сенси. Можна сказати, вони вже мають спільну мову. Щоправда, не завжди можуть нею скористатися.
Візьмемо для прикладу кінофільм від MARVEL «Месники: фінал», який зібрав у кінопрокаті майже 3 млрд доларів. Тепер давайте поміркуємо. Заробіток — це бізнес? Цілком. В той же час, команда, що працювала над кінострічкою — представники кіномистецтва, хіба ні? Мистецтво у цьому випадку міцно переплітається із комерцією, взаємодоповнюючи одне одного.
Не потрібно уявляти якусь особливу, міфічну спільну мову. Адже, в такому випадку ми ризикуємо надмірно акцентувати увагу на відмінностях. По суті ж, люди великого (читай — світового) мистецтва і так говорять мовою великого бізнесу, і навпаки. Перший в сучасному світі не працює без великих інвестицій, а другий — без творчого підходу на всіх рівнях.
В українських реаліях все трохи інакше. Мова йде швидше про точки дотику між бізнесом та мистецтвом. Та площина, в межах якої вони здатні побачити одне одного, та розпочати діалог.
Коли ж розрізнені з якихось причин представники двох світів сядуть за спільний стіл перемовин, почнеться новий етап у розвитку економіки. Окрім того, рівень самопрезентації України на міжнародній арені якісно зросте.
В цілому, ці світи створюються різними людьми, методами та технологіями, у відносно закритих ком’юніті, але на виході народжується дещо дивовижно співзвучне і взаємодоповнююче.
Креативні індустрії дають сучасному світові настільки вражаючий продукт, що він зрештою стає кінцевою метою культурного розвитку суспільства.
Філософія та система освіти
За останні 150 років з нашої системи вищої освіти майже зник гуманітарний блок дисциплін. Зокрема, прибрали такі, раніше обов’язкові для вивчення предмети, як: філософія, історія та ряд соціологічних наук.
Чого ж ми чекаємо від людей бізнесу, які почали свою справу у віці 20-22 років? Вивчення філософських наук вони замінили спілкуванням з підприємцями старшого покоління та non-fiction літературою, яка дає хороший інструментарій, але не вчить привертати увагу.
Бачення таких людей обмежене певними рамками. Особливо це стосується навичок працювати на довготривалу перспективу.
Про ДНК, непрочитані книжки та виховання
Є кілька важливих речей, які впливають на формування особистості. Це, в першу чергу, ДНК; місце, де людина зростала, її оточення та родина; зусилля, які людина докладає задля покращення якості життя.
Крім того, це взаємовідносини з людьми, фільми, які справили помітне враження. Отримані, а головне, не отримані знання. Книги, які так і не були прочитані. Останні могли залишити особливо глибокий слід: певну порожнечу, яка згодом заповнювалася рандомно вибраною інформацією.
Простіше кажучи, особистість і здатність мислити починає формуватися в перші вісім-дев’ять років життя.
Якщо подивитися на предмети, які викладають у навчальних закладах, не особливо приглядаючись, можна відзначити чимало корисного. Наприклад, добру підбірку гуманітарних предметів, серед яких є і музика, і природознавство, і основи культури, і малювання.
Якщо ж зняти рожеві окуляри, в більшості випадків виявиться, що діти люблять ці уроки виключно за можливість робити нічого.
Чому так? Чому ж шкільні вчителі не вчать любити мистецтво?
Ви помічали іскри в очах натхненного своєю справою музиканта, коли він говорить про музику? Його пристрасть до улюбленої справи легко відчути й сприйняти. А чи часто ви бачили такі іскри в очах вчителя, котрий пояснює дітям свій предмет?
Микола Демченко
На практиці все відбувається так: натхнення підміняється купою правил та рутини. Щоб зрозуміти, що відчувають діти з цього приводу, достатньо прочитати їхні відгуки, залишені на партах.
Про те, чого немає в «Управлінні для початківців»
Повертаючись до бізнесу, не можна стверджувати, що на успіх впливає увесь спектр гуманітарних наук. Існує чимало нюансів. Інколи в бізнесі роками можуть працювати прості схеми: «купив — продав — забрав маржу». А там, де просто — там голова для того, щоб нею їсти.
Зрештою, все зводиться до душевного спокою конкретної людини. Чи любить вона свою справу, приносить ця справа радість?
Є ціла категорія управлінців та топ-менеджерів, для яких голова — точний робочий інструмент. Їх вирізняє звичка обмірковувати напрямки розвитку їхнього бізнесу, і чітко уявляти те, яким він може бути через десятки років.
В таких людях в першу чергу вмикається інтерес до вивчення можливостей розуму, про які не прочитаєш в «Управлінні для початківців».
Крім того, помітної ваги набирає питання громадянської свідомості. Освічена, думаюча людина, навіть не маючи власного бізнесу, наділена високим ступенем відповідальності за навколишній світ.
Свідома людина рано чи пізно перемагає інерцію, починає бачити проблему та робити кроки до її вирішення. Така позиція підводить нас до терміну «громадянське суспільство».
Кілька слів про філософа-бізнесмена
Давайте відверто. Наша держава не любить брати участь у проблемах суспільства.
Погодьтеся, було би трагічною втратою часу намагатися перевиховати державу. Набагато ефективніше — створювати ініціативи знизу. Наприклад, сформувати окрему організацію, здатну реалізувати проект від початку до кінця. Плюс — виміряти результати за короткий строк.
Саме на цій стадії громадянської відповідальності зароджується інститут меценатства. Це явище почало розвиватися в Західній Європі ще в епоху Просвітництва.
Філософ того часу знав кілька мов, був перекладачем, письменником та видавцем, впливовою персоною в місті. У нього нерідко була своя майстерня та учні.
Якщо людина займається бізнесом, вона повинна займатися розвитком своєї команди. Адже саме за цим до неї і прийшли.
Дем’ян Ом
Будучи заможним, мислитель зазвичай будував школи, театри та бібліотеки під свої потреби, розвиваючи тим самим архітектуру міста. Крім того, він був активним меценатом.
Це надихало політиків та підприємців. Навіть не маючи особливих талантів, вони здобували хорошу освіту, вивчали філософію та вкладали гроші в мистецтво.
По суті, художника та мецената може нічого не пов’язувати. Проте, якщо ми говоримо про роботу інституцій, то меценат, як мінімум підвищує цінність спеціаліста, який відповідає за співробітництво з ним.
Про цілі меценатства
Коли в розпорядженні інституції є лише один меценат, з ним краще не працювати. Справа в тому, що для системи одне джерело прибутку — завжди гірше, ніж кілька. Одне джерело — це пряма дорога до монополії. А там не далеко і до нав’язування власних векторів руху.
Меценатство переслідує не лише матеріальні цілі. До того ж, треба відповісти собі на питання, що важливіше: задовольняти потреби тут-і-зараз, чи залишити слід в історії мистецтва?
[с]
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Познайомитись з людьми, які працюють над проєктом, можна тут. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію «Тез» для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
