Знаєте, що таке «ефект кобри»? Ця ідіома окреслює ситуацію, коли людина проявляє ініціативу для розв’язання проблеми, але ця ініціатива, зрештою, дає прямо протилежний результат.
Один із впливових культурних діячів і драматургів України, засновник і режисер першого в Україні незалежного театру «Дах», засновник і президент ГОГОЛЬФЕСТу Влад Троїцький зазначає: проблема країни у відсутності єднання. Кожному українцеві необхідно навчитися самоідентифікації. Натомість спроби влади об’єднати людей, навпаки, призводять до роз’єднання. Отут і проявляється «ефект кобри».
Про розкол у суспільстві, культуру бізнесу, «ефект кобри» і не тільки міркували Влад Троїцький і автор «Філософського Саду», засновник Відкритого Університету U Дем’ян Ом. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
Люди і маски
Потужний інформаційний тиск призвів до того, що нам ніколи працювати над самоусвідомленням. Що вже говорити про те, аби розгледіти та зрозуміти іншу людину, її природу, сутність.
Якщо вас спитають: «Коли ти востаннє розмовляв/ла з людиною вживу?», вам, швидше за все, доведеться добряче напружити пам’ять. Водночас, найближчі люди — чоловік, дружина, діти, батьки — це ті, про кого ми майже нічого не знаємо. Тому що живемо застарілими уявленнями про них і не приймаємо зміни. Виходить, що ближнє коло — це люди, яких ми сприймаємо виключно за їхніми масками.
У великих компаніях також існує подібна проблема: люди постійно носять маски, добровільно перетворюючись у персонажів з нетиповими характерами та звичками.
Театр — одне з небагатьох місць, де людину можна побачити такою, якою вона є.
Влад Троїцький
Щоб розгледіти не людину поруч, а цілий всесвіт усередині людини, потрібно досягти практично медитативного розслаблення. На жаль, через бурхливий потік інформації це дуже важко зробити. Кіно не дає такого ефекту, адже дозволяє спостерігати лише картинку, а не живу людину. Більше того — тут відсутнє відчуття співпричетності.
Дуже корисно навчитися ставитися людей без упередженості, поспішних оцінок і суджень. Навчитися сприймати їхню чисту, не скаламучену суб’єктивними враженнями, природу.
Це вміння допомагає і у творчому процесі. У бізнесі, як у мистецтві, коли людина творить, вона занурюється в історію, долає свою особисту шалену і чарівну подорож. Такі відчуття можна описати тільки одним словом — щастя.
Бізнес як творення
Чим театр відрізняється від підприємництва? У театрі за один місяць можна створити цілий новий світ. А от бізнес за такий період побудувати неможливо, хоча можна встигнути пережити чимало різних емоцій. Усе це відкриває дивовижні можливості.
Щоб знайти своє місце, бізнес варто сприймати як процес творення. Адже питання не в тому, хто скільки заробляє, а в тому, наскільки гармонійно людина почувається у житті.
Хороший бізнес приносить користь і після смерті засновника. Так само, як і справжнє мистецтво.
Дем’ян Ом
Світ умовно розділений на дві цивілізації: споживання і творення.
Споживання має всього один критерій успіху — вартість. Те, скільки коштує твій бізнес та ти сам. Спираючись на цю цінність, люди рано чи пізно стикаються з тим, що після досягнення певного рівня приходить нудьга.
Коли немає мотивації до розвитку, в людині оселяються біси.
Влад Троїцький
Можна відвідати сто ресторанів, пожити в найкращих готелях та резортах, купити чергову дорогу машину. Та все це — лише плацебо, нездатне викликати справжні почуття та емоції.
До того ж, з часом з’являється ще одна важлива задача: навчити своїх дітей цінувати те, що вони мають, та мотивувати їх створювати щось своє. Однак у більшості випадків батьківські гроші знищують будь-яку мотивацію.
Функцію храмів у країні виконують торгові центри.
Влад Троїцький
Цікаво, що учні одних і тих же шкіл ставлять радикально різні цілі і досягають різних успіхів. Так, розум і задатки у всіх однакові, а ось цінності — ні. Вони і визначають, як далеко людина просунеться у розвитку.
Розкол у суспільстві
Українські міста майже не контактують між собою на рівні культури. Люди з різних міст, які можуть працювати в одній сфері, майже не перетинаються. Між населеними пунктами практично немає комунікації. І це у 21-му столітті!
Саме поняття культури в Україні для багатьох залишається містичною таємницею. Більше того, про культуру та її важливість для країни практично нікому розповідати. Умовно кажучи, у свідомості українця, який хоча б якось пов’язаний із культурою, існує Львів (тому що — медіафорум і джазовий фестиваль), Харків та Одеса (тому що кінофестиваль), і Київ (з очевидних причин).
Через відсутність каналів комунікації, у країні немає загальнодоступного інтерфейсу, відсутній ринок інформації, а значить — відсутній споживач, який прагнув би її отримувати. За роки незалежності України не створено жодного фізичного простору, присвяченого майбутньому (про пологові будинки не згадуємо). Мова про мультидисциплінарні культурні центри, які б збирали та навчали людей створювати новий унікальний продукт.
Тільки зараз в українських душах зароджується прагнення щось робити. Вдасться Україні втілити у реальність усі свої мистецькі амбіції та стати культурною перлиною Європи чи ні — залежить тільки від нас із вами.
[c]
Більше сенсів та відкритих питань про ефект кобри, українське суспільство, культуру бізнесу і просто культуру ви знайдете в подкасті «Філософського Саду».
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Знайомтеся з людьми, які працюють над проєктом. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
