Утопія Томаса Мора представляє ідеальне суспільство без грошей, власності, насильства чи нерівності. Це наукова фантастика, філософія та експеримент політичної думки, зведений в єдине ціле.
Сьогодні багато коментаторів вважають, що робота Мора також є сатирою. Його бачення має темний і жахливий відтінок, а ідеалізм настільки перебільшений, що викликає сміх.
Утопічне мислення походить із багатьох політичних напрямків і штовхає суспільство вперед.
Яким буде для вас ідеальне суспільство? Відкиньмо реальну ситуацію й зайві питання «про те, що мало б бути» і просто уявимо цей кращий світ. Якими там є люди? Яку роботу виконують? Хто був би на верхівці цього нового суспільства? Чи були б нам потрібні гроші?
Інколи утопічне мислення є життєво важливим, і саме слово (якщо не ідея) сходить до інтелектуала 16 століття Томаса Мора.
Країна молока та меду
Утопія Мора представляє оповідача, який зустрічає мандрівника з острова «Утопія». Цей утопіст розповідає нам про досконале суспільство, вільне від будь-якої нерівності та насильства. Це місце без приватної власності або нерівномірного розподілу благ між різними верствами суспільства. Це конфедеративне місто-держава, де насильство огидне і є найгіршим із табу, де «всі люди ревно переслідують благо суспільства».
В Утопії дорогоцінні метали втратили свій блиск. Це робиться шляхом навмисної негативної асоціації: засуджених змушують носити золоті вінки або сережки, як ганебний ритуал. Туалети та столи зроблені із золота, що робить їх звичними. Залізо є набагато більш цінним металом, тому що воно має практичну й корисну роль. Натомість багатство вимірюється «бадьорістю, душевним спокоєм та свободою від тривог».
Однак у цьому елітаризмі є зловіщий аспект. Якщо хтось намагається виїхати з країни, він спочатку потрапляє до в’язниці. Якщо вони знову спробують, їх перетворюють на рабів. Усі вулиці однакові, і через десять років кожному доводиться міняти будинки за жеребом. Усі двері відчинені, і кожен може приходити і йти, як хоче.
Немає такого місця, як Утопія
Запитайте двох вчених, чому Мор написав «Утопію», і ви отримаєте дві різні відповіді.
За одним тлумаченням, він підривний і революційний. У постмарксистському світі неможливо прочитати Утопію, не побачивши паралелей із комунізмом. Сам Маркс іноді покликався на Moра в історичному контексті, але не на ідеї в Утопії. Енгельс і Маркс розцінювали свою роботу, як певну соціально-економічну науку й не хотіли б, щоби їх називали «утопічними».
Хоча «Утопія» Мора не була б революційною в марксистському сенсі, вона була б надзвичайно суперечливою у свій час. У той час, коли Море писав більше — у світі абсолютних монархів, феодальних селян та релігійного екстремізму — ідеї егалітаризму та релігійної свободи були небезпечно суперечливими.
В іншому тлумаченні деякі вважають Утопію сатиричною. Можливо, що Утопія часом настільки екстремальна, що перетворюється на абсурд чи пародію. Утопічний світ зображується, як владний та інвазивний, і в деяких аспектах суперечить людській природі. Можливо, Мора справді казав: «Подивіться на ці божевільні ідеї — вони нісенітниці!».
Ця інтерпретація виглядає більш вірогідною, коли ми усвідомлюємо, що Утопія буквально означає «ні місце», ім’я мандрівника (Hythloday) означає «нісенітниця», а столиця (Amaurot) означає «Місто без мешканців».
Утопічне мислення: не тільки для мрійників
Але, навіть таке тлумачення не зовсім підходить. Утопія — це провокація. Для нас, читача, питання залишається відкритим, про те, як слід упорядковувати суспільство. Це розумовий експеримент.
Сьогодні ми живемо ідеєю утопізму, і кожен має власні версії утопії. Це наукова фантастика, люди живуть у далеких галактиках? Це одна з нанотехнологій та передового штучного інтелекту? Чи це повернення до природи та повага до довкілля? Це комуністично чи анархічно? Це ностальгічний золотий вік консерватора чи донкіхотський ідеалізм студента другого курсу? Утопій стільки ж, скільки й самих людьми.
Утопізм — це сміливий голос, який кидає виклик статусу «кво». Утопізм — це те, що наважується уявити собі світ, який міг би бути кращим. Це шлях уперед, обсаджений циніками та песимістами, які висміюють мрійників.
Фото на головній: Peerapon Chantharainthron
Читайте також:
Фотографії Аліси Манн: енергія та амбіції південноафриканських мажореток
Earth Photo 2021 оголосили переможців