Джейсон Беван, колишній віцепрезидент з маркетингу Warner Brothers Studios, свого часу працював над багатьма з найуспішніших фільмів. Впродовж 60 років він спілкувався з режисерами, акторами та студіями, і цей досвід навів його на думку, що креативній спільноті не завадило б почерпнути у легендарних кінематографістів деякі уроки для своїх кампаній.
Ось що Джейсон Беван розповів про експоненційне мислення кінематографістів, яке варто було б задіяти і в креативних кампаніях.
1. Знайте свою тему, але не наслідуйте її стереотипи
Коли я лише починав працювати у Warner Brothers Studios, всі круті автомобілі у фільмах були блискучими, глянцевими та мали дві осі. Такими були машини Джеймса Бонда, такою була DeLorean з фільму «Назад у майбутнє»… Але Крістофер Нолан та його продакшн-дизайнер відкинули все це. Для трилогії «Темний лицар» вони створили новий Бетмобіль – матово-чорний і взагалі без передньої осі. Вони переосмислили і створили наново дизайн одного з найіконічніших автомобілів кінематографа.
І дуже скоро численні суперкари світу почали імітувати вже цей дизайн – від матової фарби до вогняного вихлопу.
Крістофер Нолан дизайнером взагалі не був. Але коли дизайнери казали йому, що можливо, а що – ні, він дуже вибірково підходив до їх порад, оскільки іноді знання та досвід – це те, що тримає нас у старій колії звичного, безпечного та непоказного.
2. Хоробрість і впевненість у собі
В епоху серйозних, могутніх та пафосних супергероїв знадобилися неабияка зухвалість і готовність ризикнути, щоб переконати величезну студію Fox зняти «Дедпула».
Навіщо? Аж ніяк не для того, щоб просто створити смішне кіно. Насправді творці усіх великобюджетних фільмів мріють вирватися за рамки аудиторії, традиційної для обраного ними жанру. Вони прагнуть, щоб фільм одночасно приваблював 3-4 аудиторії: фанатів екшену, романтичних комедій, наукової фантастики тощо.
Згадайте «Джокера». Його творці позбулися гламуру супергеройських фільмів, помістивши «Джокера» у контекст жахливої психічної хвороби. У фільмі було чимало жорстоких сцен. Він становив величезний соціальний та комунікаційний ризик. Але свіжість, простота та впливовість ідеї принесли фільму визнання та успіх.
Впевненість у собі є не менш важливою.
Впевненість у собі Волта Діснея була такою ж безмежною, як і збудована ним імперія. Він постійно прагнув вийти за властиві кінематографу обмеження і експериментував з ефектом вітру, температурою повітря та запахами за 80 років до появи концепції 4D. Він здійснив переворот в індустрії розваг, вперше реалізувавши ідею тематичного парку.
Мало хто з нас має шанси стати наступним Волтом Діснеєм, але чому ми в нього можемо повчитися, то це ламати ті фундаментальні обмеження, з якими змирилися інші.
3. Відкиньте обмеження, якими були скуті ваші попередники
Стенлі Кубрик був відомий тим, що він не визнавав тих практичних обмежень, які змушували всіх інших притримати коней. Його фільми здобули статус нетлінної класики і були саме такими, якими він їх бачив, для чого деякі великі сцени довелося відтворити фізично. Картини Кубрика знімалися майже без комп’ютерних спецефектів, а цим далеко не кожен фантастичний фільм похвалитися може.
Крістофер Нолан виніс для себе урок із досвіду Кубрика. Тому у фільмі «Початок» замість комп’ютерних спецефектів його команда спорудила цілий готельний коридор, що обертався по колу. І, так, він дійсно перевернув вантажівку на вулицях Чикаго, знімаючи «Темного лицаря».
Ось чому фільми Нолана та Кубрика не застарівають. Вони не втрачають сучасного вигляду і насолоджуються культовим статусом ще й тому, що всі ці іконічні сцени цілком реальні.
Повертаючись до Кубрика, згадаємо, що у фільмі «Баррі Ліндон», він хотів, щоб сцена освітлювалася лише свічками для збереження антуражу старовинного замку. Йому сказали, що це неможливо. Але режисер побачив відеозапис космосу та темного боку Місяця і звернувся до NASA з питанням, як вони це зробили. Він купив лінзи, які космічна агенція використовувала для таких зйомок, і обладнав ними кінокамери.
Коли легендарні кінематографісти відчувають, що вони на правильному шляху, вони докладають усіх зусиль для втілення своєї ідеї і навіть змушують великі кінокомпанії йти на ризик заради свого бачення.
4. Імерсивність – впливова річ
Багато хто знає, що фізичне занурення у свою роботу – потужний рушій креативності. Тім Бартон, наприклад, генерує свої кращі ідеї, побувавши на знімальному майданчику серед декорацій.
Кінематографісти подорожують світом, щоб особисто ознайомитися з локаціями фільму. Вони живуть своєю історією. А завдання маркетингу в кіноіндустрії – це, насамперед, занурити глядачів у фільм.
Маркетингову кампанію для фільму «На межі майбутнього» надихнув Том Круз, який на відміну від багатьох акторів сам виконує всі трюки. Тому журналістів, знаменитостей та творців контенту запросили на знімальний майданчик, навчили їх виконувати деякі трюки, нанесли їм грим, вдягли їх у костюми і відтворили з ними цілу сцену з фільму.
Ефект такої імерсивності був очевидним: це і ентузіазм медіаперсоналій, і якість створеного ними контенту.
Це стало ще одним доказом того, що занурення у світ, про який ви розповідаєте, допомагає не лише почати мислити по-новому, але й відпочити душею в умовах, далеких від повсякдення.
5. Насолоджуйтеся творчим процесом
Спокійна атмосфера – річ несумісна зі знімальними майданчиками. Винятком з цього правила став цикл фільмів про Гаррі Поттера.
Як зробити майданчик щасливим місцем? А дуже просто: діти.
В цих фільмах знімалися найкращі британські актори, але ролі у них були другого плану. А в центрі уваги були актори-діти, і це змінило все.
Це був єдиний раз на моїй пам’яті, коли знімальна команда відчувалася як справжня родина. Насолода творчим процесом творила дива і об’єднувала людей.
Продюсер та його команда не могли цього не помітити і зі свого боку доклали всіх зусиль, щоб цією магією була просякнута кожна сцена. А в результаті ми отримали один із найуспішніших кіновсесвітів всіх часів.
Тож я сподіваюся, що наступного разу, коли ви будете дивитися успішний кінофільм, він вас не лише розважить, а й надихне.
