З початку 2000-х дискусії про те, чи витіснить цифровий контент звичні затишні паперові формати то розгоряються, то затихають. У 2020-му стає зрозумілим, що digital — не конкурент, а, скоріше, альтернативна форма існування книги. Невагомий гаджет, зручний для поїздок і прогулянок, не здатний замінити моноліт авторської унікальності друкованих сторінок. А можливість доторкнутися до книги, робити позначки на полях і повертатися до них знову і знову — цю цінність сучасне покоління епохи digital не готове проміняти на програмний код.
Чи здатна книга вплинути на розвиток креативності? Як сьогодні читають представники креативних індустрій України? Папір чи екран гаджету, аудіоформат чи отримання знань через влоги? Які інсайти здатні «включати» книги та чи житиме «друкований інтелект» через 20 років?
Відповідаємо на ці запитання у двосерійному матеріалі під назвою «Книги & Digital: боротьба форматів або взаємопроникнення». У першій серії видавчиня Юлія Орлова (Vivat) та сертифікований спеціаліст з YouTube, автор курсу СУПЕРЛЮДИ: «YouTube для бізнесу», український блогер та засновник SHATYRKO Agency Андрій Шатирко розповідають про свою любов до читання, про те, чи є лінійним зв’язок між книгами і розвитком креативності, як розподіляється їхній час поміж цифровим контентом та друкованою книгою, чи житиме книга через 30 років. На додаток — Юлія та Андрій діляться своїм списком улюблених книг.
Коли я читаю — я режисер свого «внутрішнього фільму»
Чи люблю я читати? Я видавчиня і це питання для мене риторичне
На це запитання, думаю, найкраще відповідає той факт, що я 15 років є директоркою видавництва. Тому для мене це запитання риторичне. Але я можу відповісти, чому я люблю читати. Коли я читаю, в мене виникають свої мислеформи, мислеобрази, і для мене комфортніше, коли я сама — режисер свого «внутрішнього фільму», а не коли я дивлюся зрежисований кимось фільм, наприклад, на телебаченні.
Я, насправді, не дуже часто читаю книги. У мене вже присутня якась профдеформація. Я настільки багато читаю різних текстів і рукописів, які повинні потім стати книгою, що часу і бажання ще й читати окремі книги немає. Я читаю вибірково. Ті новинки, які є знаковими. Читаю книги з бізнесу і саморозвитку, вони є в моїй особистій бібліотеці, я їх перечитую і пишу примітки на полях.
Я читаю авторів-фундаторів, обожнюю біографії і люблю книги, в яких йдеться про помилки
Я люблю бізнес-книги без води. Максимально конкретні, чіткі, з центральною ідеєю, яка досить просто обґрунтована. І якщо ця ідея лягає мені на душу, то такі книги мене надихають, я їх цитую. Важливо, щоб це не був переспів уже відомої ідеї. Я про поняття з перших рук, від авторів-фундаторів. Для мене це вкрай важливо.
Другий напрямок — це біографії. Це дуже цікавий жанр, оскільки тут ми маємо багатошарову картину з переплетення художнього опису, історичного контексту та рівнів розвитку особистості людини. Окрім цього, зазвичай, біографії пишуть про знакових осіб, людей, які досягли успіху: будь-якого— соціального чи фінансового. Завдяки цьому, я, по суті, читаю книгу одразу мінімум у трьох жанрах. Цей момент мені дуже подобається в біографіях.
Третє — це книги, які розповідають про помилки. Я вже остаточно сформувала негативне ставлення до книг про успіх. Уже просто давить нав’язувана парадигма про те, що кожен повинен неодмінно досягти успіху. Я від неї втомилася. Я прийшла до думки, що кожен повинен бути щасливий і жити так, щоб, зберігаючи щастя всередині себе, робити максимально щасливим та комфортним життя людей, які поруч із тобою і які від тебе залежать. Мені здається, це набагато важливіше, ніж накопичення фінансів, щоб хтось потім здивувався, скільки в тебе нулів на рахунку.
Тому книги про успіх не надто мене мотивують. А ось література про помилки, про те, як потім людина змогла підвестися на ноги, про те, які висновки вона зробила, чому і як вона потрапила в таку ситуацію, про те, як змогла вистояти, — це мені набагато цікавіше.
Книги добре розвивають уяву і це впливає на наші думки і дії
Для мене зв’язок книг та креативності абсолютно лінійний. Є взагалі прямі книги з розвитку креативності з поясненнями: чому це так, чи ні. З таких я дуже люблю Клеона «Кради як митець». Коли людина читає, задіяні одразу декілька центрів у головному мозку. Книги в цілому збільшує роль уяви в нашому житті, особливо художні — вони максимально розвивають фантазію. Це безпосередньо відбивається на наших думках і впроваджується у діях.
Я роздаровую безліч книг
Так, книги я дарую дуже часто. Абсолютна більшість книг, які ми видаємо у Vivat, мені дуже подобається. Оскільки це мій бізнес і оскільки я вже прийняла рішення вкласти гроші у видання і популяризацію тої чи іншої книги. тому я роздаровую безліч книг своїм знайомим. Бувають і ситуації, коли дарують мені. Хоча це буває рідше. Дуже часто я купую книги особисто.
Художню літературу я часто слухаю в аудіоформаті, але якщо потрібно щось запам’ятати — читаю виключно паперові книги
Я не люблю електронні книги. Я намагаюся їх читати, але я навіть не впевнена, що дочитала хоч якусь із них до кінця. Я можу читати електронні книги в літаку або в поїзді. Коли вимушена читати на планшеті, щоб не везти з собою багато важких книг.
А ось аудіокниги я дуже люблю. Я багато ходжу пішки, і в цей момент слухаю. Люблю їх слухати, коли їду за кермом. Проте я ніколи не слухатиму бізнес-літературу, інформацію, яку потрібно запам’ятовувати, у форматі аудіокниги. Я візуал, тому я завжди куплю саме паперовий носій, щоб робити позначки, щоб можна було повернутися до певних сторінок цієї книги і подивитися, що я там собі навідмічала. Паперова книга — це саме мій спосіб запам’ятовування інформації.
Книга у людській культурі залишиться назавжди
Не дивлячись на велику кількість джерел інформації, які існують у нашому сучасному житті, я впевнено можу стверджувати, що книжкова індустрія не стоїть на місці. Вона активно розвивається, і видавництва швидко реагують на тренди, будь-які флуктуації, які відбуваються в нашому просторі. Наприклад, напрямок TED Talks. Спікери не встигають у 20-хвилинну лекцію помістити весь свій досвід. Зокрема, у нас є серія книг за виступами спікерів TED з розгорнутим описом понять і тем, з якими вони виступали. Тому я не можу сказати, що в епоху digital книги як фундаментальне джерело інформації втратили свою роль.
Чи житиме книга через 20-30 років? Запитання більше до футурологів. З моєї точки зору, книга в людській культурі залишиться назавжди. Це питання схоже на те, «чи помре театр за умов такої активності кінематографу». Але ж є і YouTube, і кіноіндустрія, і є театр. І все живе і розвивається. І книги будуть жити і через 20, і через 30 років.
«Фактор Черчілля» — ювелірне поєднання біографії та високої експертності
Я вже казала раніше, що люблю біографії та високу експертність. Як приклад ювелірного поєднання двох моїх уподобань в літературі — книга Бориса Джонсона «Фактор Черчілля. Як одна людина змінила світ». Борис Джонсон та Вінстон Черчілль обіймали одну і ту ж посаду, просто в різний час. У книзі викладений дуже цікавий погляд експерта на експерта. Особливо вона актуальна зараз, у час швидких неочікуваних змін у всьому світі. З огляду на це, варто подивитися, яким чином приймав рішення Черчілль у важкі часи, і яким чином приймає рішення Борис Джонсон у важкі часи. Коли читатимете, відмічайте для себе: кого у цій книзі більше — Джонсона чи Черчілля?
Наступна книга — з феміністичної тематики: «Міф про милу дівчинку. Як побудувати казкову кар’єру і не перетворитися на чудовисько». У книзі йдеться про те, що завжди потрібно залишатися собою. Ми, жінки-керівники, мимоволі намагаємося грати за чоловічими правилами, бо бізнесовий світ є чоловічим. Але навіщо, якщо, як виявилося, можна залишатися «жінкою-жінкою» та досягати своїх цілей. А як? Читайте в цій книзі.
Остання книга, яку хочу порекомендувати, це «Анатомія брехні: колишні офіцери ЦРУ навчають визначати обман». Автори книги — колишні офіцери ЦРУ, які надають високоекспертні практичні рекомендації щодо того, як виявити неправду. Це не тільки мова тіла, хоча й про нього там досить багато, але це і паузи в словах, і інтонація, і тембр, і тон голосу. Ці речі ми вербально і візуально зчитуємо, але тут вони актуалізовані. І це точно стане в нагоді кожному з нас.
Креатив — це про все, що ми споживаємо
Я не читаю художню літературу в принципі
Читаю нечасто. В основному — це профільні книжки: «Він — експерт», «Мотивація», «Краща версія себе». Я не читаю художню літературу в принципі. Чому? Не знаю. Розумію, що це етап, який мені потрібно і варто опрацювати, але поки є так.
Мене надихають книги зі зрозумілими класними історіями, з рішеннями, тобто як великі статті. Мене надихає те, де є приклади, зрозумілі мені, дуже приземлені, виходячи з нашої реальності.
Креатив розвивається у всіх векторах
Чи є зв’язок між книгою і креативністю? Так. Тому що креатив розвивається в усіх векторах. Креатив — це про все, що ми споживаємо. Люди, оточення, тусовка, гроші, бізнес, заробітки, книги, дівчата, жінки. Абсолютно все. Скрізь є своє натхнення. Книжки є інструментом розвитку себе, вчать більше розуміти світ, і тоді краще і більше проявляється креативність.
Книжки дарую дуже часто
В основному це книги нових формацій — маркетинг, бізнес, психологія. Зараз вивчаю психологію, хочу вдаритися в мистецтво, мені здається, що там неосяжне поле всього.
Чи допомагає книга відпочити? Чесно вам скажу: якщо я втомився, то швидше за все буду щось писати. Я не читаю в цей час книжки, я пишу, пишу, виписую… Я маю купу планерів, я їх всі заповнюю постійно. Якщо вже обираю читати, то отримую задоволення саме від читання. В основному це все книги у форматі digital.
Зараз я з головою у книгах із психології, тому що обираю вічні фундаментальні цінності
Я продовжую читати книги тільки про те, що мені потрібно. Зараз це все більше — психологія. Маркетинг оновлюється швидко, бізнес оновлюється швидко, діджитал оновлюється дуже швидко, а психологія — це вічні фундаментальні речі, і я там, звичайно, повністю із головою.
Щодо улюблених книжок — то я рекомендую всім прочитати книжки «Rework», «Запуск» Джеффа Уокера і «Антикрихкість», автором якої є Нассім Талєб.
Матеріал підготувала Ірина Почапська
Фото в заголовку: https://unsplash.com/
В тему:
Як справи у сучасних українських видавництв, що і скільки читають у карантин та що змінилося в уподобаннях аудиторій — розповідає видавчиня Юлія Орлова.
Команда MEGOGO підібрала аудіокниги зі своєї бібліотеки, які навчать мислити творчо і вирішувати завдання нестандартним шляхом.
