У 2019 році Британська Рада в Україні спільно з PPV Knowledge Networks завершила україномовний переклад звіту «Стан та просування рівних можливостей для жінок та чоловіків у культурних та креативних індустріях в Азербайджані, Вірменії, Грузії та Україні». Протягом року було проведено презентації звіту на найбільших майданчиках для креативного сектору в Україні, таких, зокрема, як Форум Креативних Індустрій та конгрес HeForShe. Крім того, організовано декілька майстерень (зокрема для журналістів Суспільного та студентів KAMA), а також створено серію ілюстрацій у колаборації із художницею Алевтиною Кахідзе.
За час роботи над дослідженням у 2017-2019 роках, Україна встигла піднятися у позиціях з 65 на 59 місце у Global Gender Gap Index, а Грузія зробила неймовірний стрибок із 99 на 74 місце. Вірменія і Азербайджан незмінно тримають позиції у дев’ятій десятці рейтингу, а Ісландія, Норвегія, Фінляндія і Швеція продовжують змагатися за трійку лідерства.
Ілюстрація: Алевтина Кахідзе
З ключовими висновками звіту українською і англійською мовами можна ознайомитися на сторінці Британської Ради, а тим часом — декілька спостережень за результатами презентацій для широкої аудиторії:
- Креативний сектор України зацікавлений у тому, щоб дізнаватися про себе більше. Українські культурні інституції та представники й представниці креативного бізнесу охоче відвідують профільні події, і щоразу більше асоціюють культурні і креативні індустрії із сферою економіки, яка створює додану вартість.
- Успіх у креативному секторі розуміють насамперед як можливість самореалізуватися, спосіб впливати та надихати. Проте не завжди праця у креативному секторі вважається гідною («серйозною») працею. І це є особливістю суспільного сприйняття у пострадянському просторі.
- «Гідна» праця у креативному секторі — це безпечне середовище, що не тільки дозволяє вільно висловлюватися та генерувати божевільні ідеї, а й є достатньо загартованим до критичних та прямолінійних висловлювань.
- Одночасно в Україні та країнах Південного Кавказу саме культура та креативний сектор є творцями сенсів (в тому числі стереотипів), які формують або суттєво впливають на суспільну думку.
- Представники та представниці креативного сектору здебільшого неохоче говорять про питання ґендерної рівності загалом. Коли ж справа торкається особистого досвіду кожного/кожної, емоційність «зашкалює». Питання є чутливим рівною мірою як для чоловіків, так і жінок.
- Часто презентації звіту та фокус-групи в рамках дослідження ставали майданчиками, де представники та представниці сектору вперше могли побачити себе очима інших. Соціальну емпатію, здатність глибинно почути/побачити позицію колег називали одним із найбільш затребуваних і найбільш продуктивних факторів як комерційної, так і художньої успішності.
- Для сектору реклами та маркетингу надзвичайно великим викликом виявилася потреба з одного боку слідувати запитам ринку (продавати те, що клієнт купує), а з іншого боку — відповідальність за змісти та наслідки рекламного контенту. Серед основних пасток: стереотипні рольові образи жінок та чоловіків, об’єктивація людського тіла, гра із «смаженими» темами. Візуальне та смислове наповнення інформаційного простору, який споживають як дорослі, так і діти, є з одного боку широким полем для креативності, з іншого боку – полем битви за права людини і людську гідність.
Ілюстрація: Алевтина Кахідзе
І замість висновків: найлегший спосіб поглибити проблему — мовчати про неї. Найкоротший і найболючіший шлях — голосно говорити мовою цифр, фактів та цитат. Найбільш гуманний шлях — визнавати власну недосконалість, бути готовими бачити «сліпі зони» своїх проектів та матеріалів, встановлювати стандарти професійності і спільно шукати рішення для досягнення цих стандартів. Можливо, тоді креативний сектор буде не лише гідним, безпечним високооплачуваним професійним середовищем, але й двигуном просування України вгору по сходинках світового рейтингу ґендерної рівності.
Катерина Кравчук
Про автора: економістка, культурологиня, координаторка дослідження «Стан та просування рівних можливостей для жінок та чоловіків у культурних та креативних індустріях в Азербайджані, Вірменії, Грузії та Україні».
