В історії урбаністики та добробуту міста існує такий термін, як «ефект Більбао». Йдеться про появу музею Гуггенхайма, яка призвела до економічного буму та розквіту сірого, непримітного портового міста. Коли міркуєш над цим ефектом, на думку одразу спадає ім’я івано-франківського підприємця та активіста Юрія Филюка.
У 2014 році у всіх на вустах опинився не звичний нам Львів чи «гарріпоттерські» Чернівці, а Івано-Франківськ. Заслуга Филюка у цьому чимала. Наприклад, разом із проактивними однодумцями Юрій Филюк заснував проєкт «Тепле Місто», залучивши 100 підприємців, з якими відкрив перший в Україні громадський ресторан Urban Space 100. Заклад спрямовує левову частку прибутку на творчі громадські програми. Уже шість років місто розвивається і квітне.
Про еволюцію мислення, меценатство та розвиток українських міст, про місце філософії в бізнесі та багато іншого міркували співзасновник платформи «Тепле Місто», CEO проєкту Промприлад.Реновація Юрій Филюк і автор проєкту «Філософський Сад», засновник Відкритого Університету U Дем’ян Ом. Коротко — читайте «Тези»**, а детальніше — слухайте подкаст.
Коли soft skill стає soft power
Існує гіпотеза, що люди бізнесу і люди мистецтва втратили спільну мову. Чому так сталося? Можливо, через порушення логічності в освітньому секторі. Наприклад, з бізнес-освіти зникла філософія.
Здавалося б, навіщо потрібна ця дисципліна? Краще витратити час на вивчення проєктного менеджменту. Це звучало б цілком справедливо, якби філософія не була важливою складовою розвитку людства, котра відповідає за розвиток здатності ДУМАТИ. Того soft skill[1], що забезпечує взаємодію з сучасним світом. Адже складно побудувати успішний бізнес, будучи замкненим у собі і ображеним на всіх довкола.
Основний інструмент підприємця — мозок.
Дем’ян Ом
Наше суспільство ще досить молоде. Українці пережили радянський та пострадянський періоди, а тепер шукають свою ідентичність. Абсолютно закономірно, що саме зараз суспільний розвиток збагачується тим, що давно є нормою за кордоном. Зокрема — переосмисленням важливості філософії.
Адже чим складніші задачі — тим більший попит на вміння думати. Як правило, підприємців надихає потреба створювати щось нове. Цей запал і штовхає планету вперед. Тобто філософія в Україні поступово перестає бути soft skill і стає soft power[2].
Про дружбу мистецтва та бізнесу
Від бізнесу зазвичай чекають одного — переведення коштів на рахунок. Того самого сповіщення від банку. Уявімо ситуацію, коли успішний бізнесмен, який навіть філармонію і театр відвідує, сідає за один стіл переговорів із митцем. Чи знайдуться у них спільні теми для обговорення? Бізнесмен, можливо, щойно переказав кілька тисяч євро на реставрацію міського театру. Актор, у свою чергу, в цьому театрі працює і чудово розуміє вагу такого вчинку. Обидва по-своєму цінують мистецтво і розуміють роль бізнесу у розвитку суспільства. Але виходить так, що актор ніби і вдячний бізнесмену, бізнесмен ніби і захоплюється роботою актора, проте їм важко розпочати діалог.
Мистецтво не має часових і ресурсних обмежень — воно або є, або ні.
Юрій Филюк
Є одне позитивне «але». На перетинах історичних подій та періодів часто народжується щось нове. Ось і в Україні зараз відбувається певне відродження культури. В результаті народжуються продукти, які можуть стати вирішенням глобальних викликів світового рівня.
Це свідчить про те, що дружбі між бізнесом та мистецтвом — бути! Принаймні, мало би бути. Для цього достатньо, аби вони трималися одне одного та продовжували діалог. Підприємливість — це те паливо та енергія, яка допомагає створювати щось нове. Мистецтво також працює за цим принципом.
Про ефект Івано-Франківська
Франківськ — місто традиційне, тут складно приживаються інновації. Коли в місті з’явилося кілька абстрактних муралів, люди це здебільшого не сприйняли. Більше того — було подано офіційні запити з вимогою їх замалювати.
Далі відбулося дещо цікаве. Навпроти міської та обласної адміністрації є будинок з муралом[3]. Жителі поставилися до розпису схвально, адже під час малювання їм бонусом утеплили стіни. В якийсь момент активісти із «Теплого Міста»[4] запропонували мешканцям обрати собі жалюзі для вікон під кольори малюнку. Безоплатно.
У результаті місто отримало 16 різнокольорових вікон у тон розпису на стіні. Потім було святкування завершення створення арт-інсталяції. Напруга спала. Мурали більше замальовувати не вимагали.
Варто пам’ятати, що українське суспільство живе з постійною недовірою до всього. Адже ініціатива, як правило, карається. Саме тому першочергове завдання будь-якого проєкту чи хорошої справи — вибудовувати довіру в суспільстві. Адже без неї — нікуди.
Франківський кейс виявився показовим.
Сьогодні діти входять у робочі групи, займаються стратегіями, а не просто навчаються в школах, створених дорослими.
Дем’ян Ом
На прикладі Франківська можна побачити, яким дієвим є об’єднання бізнесу з освітою та сучасним актуальним мистецтвом. Нова економіка, урбаністика, спорт, еко- та енергоефективність, мобільність, нові медіа — це все складові, які доповнюють сучасне мистецтво, без якого суспільство не може розвиватися ефективно.
Ще одна історія. Одного разу у місті провели 8-денну арт-резиденцію, протягом якої містяни приходили за зазначеною адресою і розмальовували стіни. У цій події несподівано взяло участь понад 10 тисяч людей, які відкрили для себе сучасне мистецтво.
Схоже, ефект є.
Про інструменти впливу
Сучасна Україна чимось нагадує Європу в період Відродження[5]. Тоді заможні люди так само сідали за стіл перемовин із філософами та письменниками і вирішували, як просувати певний продукт у маси. Тільки замість Instagram був оригінальний живопис.
В Україні є все для відродження. Достатньо й інструментів впливу. Чого не вистачає — так це зміни фокусу на елементарні речі!
Потрібно, наприклад, започаткувати круглі столи, де митець та бізнесмен зустрічатимуться в межах робочої групи. Початок співпраці може бути покладений серйозною розмовою чи апеляцією, а може — провокацією, абсурдом, гумором тощо.
Українцям зараз вкрай необхідно набути критичного мислення, відродити взаємодовіру і запровадити інтелектуальний гумор. Той самий, який проявляє рівень розвитку суспільного мислення.
Перевага інтелектуального гумору в тому, що можна по-справжньому веселитися в межах вузьких контекстів, не воюючи при цьому з широкими масами, для яких вони не близькі. Тобто практикуючі розумний гумор та тонку іронію, не обов’язково сперечатися або намагатися просвітлювати тих, хто не в темі. Навпаки, з ними можна і потрібно комунікувати.
Не даремно зараз у суспільстві і в бізнесі формується розуміння, що найліпший важіль впливу на владу — це соціальний капітал, капітал довіри.
І наостанок
Існує дві позиції: проєктивна та реактивна. Реактивна — це ми сидимо і думаємо, що влада має зробити для нас, як може змінити наше життя. Проєктивна позиція зводиться до: «Я впливаю на те, що зі мною відбувається».
Сучасний світ настільки мінливий та різноманітний, що необхідно створювати щось нове й унікальне, аби не губитися в загальному звучанні.
Разом з тим саме взаємодія — світ створює мене, а я створюю світ, — робить це звучання досконалим.
[c]
Більше відкритих питань про еволюцію мислення, меценатство та розвиток українських міст Юрій Филюк і Дем’ян Ом підняли в подкасті «Філософського Саду».
Також цей текст доступний російською мовою за цим посиланням.
Усі матеріали проєкту «Філософський Сад» — лонгріди і подкасти — доступні тут.
[1] Soft skills (англ.) — м’які навички, іноді гнучкі навички — комплекс неспеціалізованих, надпрофесійних навичок, які відповідають за успішну участь у робочому процесі, високу продуктивність і, на відміну від спеціалізованих навичок, не пов’язані з конкретною сферою діяльності.
[2] Soft power (англ.) — м’яка сила — концепція, розвинена американським політологом Джозефом Наєм для опису можливості отримати бажане через кооптацію (співпрацю) і привабливість на відміну від «твердої сили», тобто застосування примусових заходів або прямої оплати.
[3] Мурал — різновид монументального і декоративного малярства, що виконується безпосередньо на архітектурних спорудах та інших стаціонарних основах.
[4] Платформа «Тепле Місто» об’єднує людей і бізнеси, які підтримують ідеї та дії щодо сталого розвитку Івано-Франківська, комфортного перевтілення міського простору у тепле, зручне та естетичне середовище, створення умов для розкриття інтелектуального і творчого потенціалу міста, обміну ідей та економічного зростання.
[5] Відродження, або Ренесанс — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу (2-а половина XIII століття — XIV ст.), що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
*Партнерський матеріал
**«Тези» — це враження наших редакторів після прослуховування подкасту. Це синтез смислів, які кристалізувалися з бесіди двох людей, спроба показати смислові, сутнісні акценти. У короткому тексті. «Тези» — це не цитати, а авторські висловлювання редакторів, написані як загальне враження від розмови. «Тези» відповідають на запитання «НАВІЩО говорили?» і «ЯКИХ ТЕМ торкнулися ці люди?», подкасти — на запитання «ЩО в точності говорили?», «ЯК саме говорили?».
***Знайомтеся з людьми, які працюють над проєктом. Дякуємо за небайдужість та часткову підтримку проєкту програму «Культурна Столиця» Дніпра i програму розвитку місцевого самоврядування та висвітлення діяльності Дніпровської міської ради.
«Філософський Сад» прямо зараз отримав продовження — триває краудфандінг на англійську версію тез для публікації на європейських платформах. Ми хочемо, щоб голоси українських мислителів зазвучали на міжнародному ринку культурних і креативних індустрій.
Багато героїв «Філософського Саду» стали запрошеними тьюторами Відкритого Університету U — нових програм з філософії, дизайну, проєктного менеджменту для культурних і креативних індустрій.
