Пандемія COVID-19 та необхідність соціального дистанціювання привернули чималу увагу до питань гігієни та санітарних норм. І зараз, коли громадські місця знову стають відкритими для публіки, різноманітні інтерактивні екрани, яких потрібно торкатися, щоб скористатися ними, викликають занепокоєння у тих брендів та агенцій, які їх встановлюють. Тому в цей час багато чиї думки звертаються до ідеї безконтактних технологій і до того, як їх можна пристосувати до зовнішніх медіаканалів та ембієнт-медіа.
В рамках Can-Do Festival, який було організовано виданням «The Drum», цю тему висвітлювали Андерс Хакфельт (Anders Hakfelt), віцепрезидент технологічної компанії Ultraleap, та Кетрін Морган (Catherine Morgan), директорка відділу Ocean Labs медіакомпанії Ocean.
Зокрема Хакфельт розповів про те, якого вигляду може набувати безконтактний інтерфейс: «Використання ультразвуку дозволяє створювати крихітні зони дуже високого звукового тиску. Модулюючи звук на частоті, що відчувається на дотик, можна створити невидимий об’єкт, якого користувач здатен торкнутися».
Десь рік тому Ultraleap викупили також американську компанію Motion, яка спеціалізується на технологіях відстеження рухів рук за допомогою камер. Маленької інфрачервоної камери виявилося достатньо для досить точного визначення положення рук користувача, що відкриває широкі перспективи перед цією технологією.
Об’єднання цих двох технологій дозволяє створити справжній безконтактний інтерфейс.
Кетрін Морган розповіла, що така технологія має потенційно широке застосування у сфері розваг. Як приклад вона навела атракціони Legoland, де відвідувачі надягають 3D-окуляри і можуть «кидатися блискавками» в екрани. Реалізується все це за допомогою технології відстеження рухів рук людини.
Тачскріни чи безконтактність?
Хакфельт та Морган зазначили, що, хоча застосування безконтактних технологій вже якийсь час досліджується, пандемія коронавірусу зробила створення безконтактного інтерфейсу нагальною потребою. Адже десь 80% користувачів вважають тачскріни вкрай негігієнічними. Натомість, ідея безконтактного інтерфейсу, запропонована Ultraleap, була сприйнята дуже позитивно.
Було зазначено також, що ми насправді частіше маємо справу з безконтактними технологіями, ніж ми це усвідомлюємо. Це і голосові асистенти, такі як Алекса та Сірі, і ряд мобільних додатків. Але голосове управління, попри всі свої переваги, може бути не надто зручним у шумних публічних місцях. Та й потрібний мобільний додаток може бути встановлений не у кожного користувача, спонтанно зацікавленого пропозицією бренда.
Натомість, безконтактні технології дають користувачеві доступ до багатофункціонального та дружнього інтерфейсу, який не залежить ані від голосових асистентів, ані від мобільних додатків. І, як показало дослідження Ultraleap, хоча люди й звикли до мобільних додатків, але якщо запропонувати їм замість них безконтактний інтерфейс, який буде просто під рукою, вони охоче перейдуть на нього.
Ознайомитися з доповіддю Хакфельта та Морган можна тут.
Авторка статті – Еллен Ормешер, кореспондентка видання «The Drum»
