Міжнародний жіночий день існує ось уже більше 100 років для того, щоб підтримувати права жінок. Коли ми говоримо про рівноправ’я у суспільстві, ми піднімаємо такі добре задокументовані проблеми як «невидимість» жінок у робочому колективі, стереотипи, нерівні можливості та гендерні упередження. Але ось питання: якщо у глобальній культурі бінарне визначення лише двох гендерів (чоловік/жінка) поступово перестає бути таким вже абсолютним і ми в перспективі житимемо у небінарному світі, то чи є сенс присвячувати окремий день виключно жінкам?
Питання непросте, тому що для відповіді на нього треба спершу визначитись, що означає «бути жінкою». На що ми спираємося у своєму визначенні? На біологічне поняття (стать)? Чи на соціальне (гендер)?
Реальність, у якій ми всі живемо – досить мінливе місце. Наші уявлення про стать та гендер міняються також. І зараз все менше людей вірить у те, що гендер є бінарним поняттям.
Статистика небінарного світу
У Великобританії, за даними Національної служби охорони здоров’я, кількість молоді з такою гендерною дисфорією (тим переконанням, що власна біологічна стать не співпадає з гендерною самоідентифікацією), яка є достатнім показанням для дозволу процедури зміни статі, зросла на 4000%. І це за останні 10 років.
Опитування, яке нещодавно було проведене Pew Research Centre у США, показало, що майже 60% покоління Z (вікова група від 13 до 20) переконані, що понять «чоловік» та «жінка» недостатньо для того, щоб охопити весь спектр гендерної ідентифікації у суспільстві. Ці ж переконання поділяють також половина мілленіалів (від 22 до 37 років) і трохи більше 30% бебі-бумерів (від 54 до 72 років).
Ці статистичні дані важливі з двох причин. По-перше, через ту швидкість, з якою змінилася суспільна думка, і по-друге, через той масштаб, якого ці переконання набули у суспільстві. Різні покоління представлені неоднаковою кількістю людей. В тій же Великобританії мілленіали та покоління Z разом становлять майже половину від усього населення і на них же припадає більше половини сумарної купівельної спроможності в країні. І їхній процент купівельної спроможності лише зростатиме в той час, як покоління Z підростає та йде працювати. Таким чином, спосіб мислення молодих поколінь здатен назавжди змінити майбутнє суспільства, культури та комерції.
Жінки у широкому розумінні цього слова
Нове завжди привертає до себе більше уваги, ніж те, що ми вже й так добре знаємо. Але правдою лишається те, що навіть у сучасному небінарному світі спільнота жінок (як би ми її не визначали) лишається соціально обділеним класом населення.
Дослідження Американської асоціації психологів показали, що гендер жодним чином не впливає на характер і розумові та лідерські здібності людини. Проте у багатьох сферах індустрії жінки лишаються «невидимками», отримують меншу платню і навіть не завжди мають право розпоряджатися власним тілом.
Якою б не була ваша біологічна чи соціальна ідентифікація, якщо ви вважаєте себе жінкою, то, скоріше за все, світ до вас ставиться не дуже справедливо.
Отже, повернімося до питання, з якого все почалося. Чи є сенс у небінарному світі присвячувати окремий день виключно жінкам? Відповідь буде однозначно «так». Жінки – половина населення світу, і якими б вони не були – цисгендерні чи трансгендерні чи ще якісь інші – і якої б орієнтації вони не були, дискримінація завжди переслідувала їх.
То чи не має бути нашою метою така боротьба з дискримінацією, яка зробить життя кращим для абсолютно всіх жінок у найширшому з можливих тлумачень слова «жінка»? І ми, маркетологи, несемо відповідальність за те, щоб наблизити майбутнє без дискримінації.
Авторка статті – Ермінія Блекден, директорка з питань стратегічного планування агенції Engine.