Ти що, жартуєш? Історія шрифту Comic Sans

Він став об’єктом загальної неприязні серед дизайнерського ком’юніті. Його використання стало синонімом несмаку. Але, незважаючи на загальну ненависть, він і досі живіший за всіх живих. Креативний та дизайн-директор агенції Slalom Йен Робінсон розповідає історію народження (та хейту) шрифту Comic Sans.

У 1994 році Вінсент Коннер, який раніше розробляв шрифти в компаніях Apple та Agfa / Compugraphic, працював у Microsoft інженером з друку. Під час тестування пробної версії Microsoft Bob, програми, яка спрощувала навігацію для юзерів-початківців, він помітив щось, що не пов’язане з інтерфейсом.

Слова для цуцика

Програма надавала інструкції у формі неформальної бесіди. Інструкції супроводжувалися яскравими ілюстраціями з мультфільмів та кумедними репліками гіда — анімованого собаки, якого звали Боб і який постійно махав хвостом. Репліки за традицією писалися в бульбашках, які йшли з пащі чотирилапого гіда. Але всі ці поради-репліки були надруковані шрифтом Times New Roman. Цей шрифт виглядав надто офіційним у поєднанні з простими, насиченими фоновими ілюстраціями репліками та гідом-героєм, розрахованим на дітей.

Під руку Коннеру потрапив невідомо чий екземпляр комікса «Бетмен: Темний лицар повертається» Френка Міллера. Погортавши сторінки коміксу, Коннер звернув увагу на те, як добре виглядають написані від руки репліки героїв у поєднанні із сюжетами історії. Коннер зміг переконати дизайнерів, які працювали над інтерфейсом Microsoft Bob, дозволити йому розробити більш підходящий шрифт для програми.

А решта, як то кажуть, була історією.

Комічне походження

Comic Sans або Comic Book, як його спочатку називали, виник із особливої потреби в конкретному дизайні літер для конкретного використання.

Гортаючи сторінки коміксів, Коннер відразу помітив, що в них використовуються написи, намальовані вручну. Художники таким чином прагнули, щоб напис найточніше відповідав кожному окремому малюнку або бульбашці з реплікою. Це забезпечувало як гнучкість, так і різноманітність написів. Він малював кожну букву багато разів. До тих пір, поки не переконався, що кожен елемент письма — гліф — має свою унікальну форму та вигин і при цьому літера функціонує як повноцінна частка всього шрифту.

Завдяки своїй формі ми класифікуємо Comic Sans як шрифт, складений з випадкових літер. Ці літери імітують рукописні і, на перший погляд, не з’єднуються. Багато хто взагалі не вважає Comic Sans шрифтом через відсутність курсиву чи жирного варіанту (болду). Загалом, Comic Sans складається з округлих літер, які, на перший погляд, були ретельно намальовані дитиною, яка вивчає алфавіт, за допомогою густого чорного маркеру. Такий собі результат спроби когось зробити шрифт з «алфавітного супу».

Отже, Коннер розробив новий шрифт для Боба. Але згодом йому повідомили, що всі параметри програми — як шрифт, так і розмір бульбашки для реплік — були все-таки затверджені для Times New Roman. Розробники програми просто не були зацікавлені вносити будь-які корективи.

Проте й сама програма Microsoft Bob проіснувала недовго, але це відбулося не через погану типографіку. Врешті-решт невдаха Боб потрапив до 25-ти текстових продуктів, що входять до списку найгірших розробок усіх часів за версією журналу PC World. На додачу Microsoft Bob був визнаний найгіршим продуктом десятиліття за версією CNET.com.

Але фіаско хвостатого Боба — ніщо в порівнянні з хімічно чистою ненавистю, яку світ дизайнерів відчуває до Comic Sans.

Смішно це чи ні, але він з нами!

Як Comic Sans опинився у бібілотеці шрифтів Windows 95, не знає ніхто, навіть Коннер. «Я отримав електронне повідомлення від [Microsoft] з пропозицією скористатися ним. Я не пам’ятаю свою реакцію. Мабуть, я сказав: “йдіть до біса, робіть все, що хочете!”, міркуючи: “якщо ти не можеш нічого зробити чи довести, зроби вигляд, що тобі пофіг”», — згадував Коннер в інтерв’ю 2004 року.

Новий шрифт став доступний всім, отже, всі почали його використовувати на свій розсуд і смак.

У результаті Comic Sans рідко з’являвся у середовищах, для яких він пасував найкраще, таких як пакування м’яких іграшок Beanie Babies, відеоігри на кшталт The Sims та різноманітна продукція Disney. Але чомусь він почав з’являтися на бортах машин швидкої допомоги, надгробках, описаннях хвороби в медичних брошурах і навіть у заголовках The Wall Street Journal.

«Це не я поганий, — сказав би Comic Sans у відповідь. — Це ви мною погано користуєтесь».

Через надмірно часте зловживання, особливо дизайнерами-початківцями, та постійні запити клієнтів, дизайнери-сноби стали ненавидіти цей шрифт понад усе (навіть більше, ніж шрифт Papyrus!). У 1999 році команда дизайнерів на чолі з сімейною парою Девідом та Холлі Комбс запустила рух BanComicSans.com у відповідь на вимогу роботодавця використати цей клятий шрифт у вишуканому дизайнерському проєкті. Завдяки зусиллям подружжя Комбс та їхніх однодумців, цей рух отримав помітне розповсюдження. Окрім антипропаганди нещасного шрифту, вони пропонували низку товарів з гаслом «Ban Comic Sans», такі як футболки та кавові кружки, а також опублікували наступний маніфест:

«Ми розуміємо, що вибір шрифту — це питання особистих уподобань, і багато людей можуть не погодитися з нами. Ми віримо в святість типографіки та в те, що традиції та усталені стандарти цього ремесла повинні підтримуватися протягом усього часу… Ми віримо, що самі лише якості та характеристики шрифту передають читачам значення, яке виходить за рамки простого синтаксису».

«Це не я поганий, — сказав би Comic Sans у відповідь. — Це ви мною погано користуєтесь».

Сам же «батько» Comic Sans Вінсент Коннер з іронією ставиться до реакції, яку отримало його дітище. «Якщо ви любите Comic Sans, ви мало що знаєте про типографіку. Якщо ви ненавидите його — ви теж мало знаєте про типографіку».

Але найгірший публічний замах на шрифт мав місце в 2010 році, коли власник клубу NBA Cleveland Cavaliers Ден Гілберт опублікував відкритий лист фанатам клубу, в якому жорстко критикував рішення зірки баскетболу Леброна Джеймса залишити команду. У дуже серйозному листі Гілберта говорилося про болючу рану, нанесену клубу, та зраду зіркою своїх вболівальників. Все б нічого, але… лист було надруковано в Comic Sans.

Кожен, хто хотів обговорити цей лист, звертав увагу на поганий вибір шрифту, що спричинило новий сплеск критики Comic Sans, яка не вщухала в Twitter протягом 24 годин… і випередила критику самого Леброна Джеймса.

Ось вам результат спроби зробити шрифт з «алфавітного супу».

Були і серйозніші застереження. У 2012 році есеїст The New York Times Еррол Морріс провів експеримент і виявив, що Comic Sans, у порівнянні з п’ятьма іншими доступними шрифтами, «змушує читачів менше вірити, що твердження, яке вони читають, є правдою». Морріс додає: «Свідоме використання вами Comic Sans у діловому листуванні може викликати у вашого керівництва — принаймні у декого з начальників — відчуття презирства та нестримне бажання звільнити вас з посади».

Просто використовуйте його

Ви можете любити Comic Sans чи ненавидіти, але доводиться визнати: це один із найпоширеніших шрифтів у Сполучених Штатах (і, мабуть, у всьому світі). Неможливо сказати, які цікаві та безглузді варіанти використання цього шрифту люди вигадають згодом.

Історія шрифту Comic Sans

Навіть ставлення непримиренного сімейства Комбс за останні роки кардинально змінилося. Сьогодні вони ведуть групу в Facebook під назвою Use Comic Sans, і їхній маніфест тепер звучить так: «Якщо вам подобається Comic Sans, просто використовуйте його. Він створений, щоб ним користуватися та насолоджуватися».

Коннер сьогодні теж впевнено захищає своє творіння: «Люди просто не знають, для чого він було зроблений. Треба просто пам’ятати правило, яке стосується дизайну взагалі: конкретному продукту має відповідати конкретний дизайн».

Історія Comic Sans — це типова трагедія народження в неправильний час у неправильному місці. Адже цей шрифт був розроблений всього лише для того, щоб написати репліки в бульбашках для персонажів давно забутої комп’ютерної програми. За задумом, він ніколи не повинен був потрапити до випадаючого меню комп’ютерів Microsoft. Більшість з нас ненавидить Comic Sans зовсім не тому, що він потворний. Він нам просто набрид. Але, що би ви до нього не відчували, змиріться: найближчим часом Comic Sans-у менше не стане.

«Якщо ви любите Comic Sans, ви мало що знаєте про типографіку. Якщо ви ненавидите його — ви теж мало знаєте про типографіку».

Історія шрифту Comic Sans

Джерело


Читайте також:

Невесела історія веселого смайлика: Емма Таггарт, ірландська дизайнерка та журналістка, згадує історію зображення, намальованого за 10 хвилин.

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

Олесь Манюк та Дем’ян Ом про філософію бізнесу та культуру

Існує таке поняття, як світ VUCA. Ця абревіатура англійською розшифровується як: «volatility», «uncertainty», «complexity» та «ambiguity», а перекладається, як «мінливість», ...

Нарбут

Вийшла друком книга «Нарбут» з унікальною обкладинкою кожного примірника в накладі

Вийшла друком книга «Нарбут» — перша книга в Україні, кожний екземпляр якої має унікальну обкладинку, згенеровану алгоритмом. Дизайн книжки та ...

Філософський Сад

Проєкт «Філософський Сад» відкриває доступ до серії подкастів та лонгрідів про культуру

Кожен подкаст і лонгрід проєкту «Філософський Сад» — це бесіда і пошук відповіді на запитання: «Якою мовою люди мистецтва говорять ...

Unicef і Platfor.ma запустили іронічно-автомобільний проєкт про вакцинацію

Техогляд дитини: Unicef і Platfor.ma запустили іронічно-автомобільний проєкт про вакцинацію

Інтернет-журнал Platfor.ma разом з ЮНІСЕФ Україна та USAID вирішили креативно нагадати про важливість та необхідність вакцинації. Разом вони розробили проєкт ...

Adobe MAX 2020 Creativity Conference

З 20 по 22 жовтня відбудеться Adobe MAX 2020 Creativity Conference

Цього року Adobe MAX 2020 Creativity Conference пройде онлайн і безкоштовно. На конференції планується понад 350 сесій і майстер-класів, виступи ...

Паперові мотоцикли та пластилінові зайці: шість кампаній, що вражають майстерністю анімації

Серед кампаній, що відзначилися майстерністю анімації, можна побачити теплі різдвяні історії, метаморфози мотоциклу та різнокольорових пластилінових зайців.