Модний дизайнер Філіп Лім та індустріальна дизайнерка Шарлотта МакКарді створили «безнафтову» сукню, розшиту паєтками з рослинного біопластику. Паєтки з водоростей кріпляться до біорозкладної тканини на основі рослинних волокон. Тобто жодного синтетичного матеріалу в цьому вбранні не використано, і навіть блискітки в ньому екологічні.
«Сталий розвиток в моді – це не лише органічний текстиль та вторинна сировина, – розповіла МакКарді журналу Dezeen. – Якщо ми хочемо звести до нуля кількість шкідливих викидів, нам треба знайти, чим замінити ті 60% тканин, які виготовляються з горючих корисних копалин».
Ця колаборація є частиною проєкту One X One, інкубатора ідей, організованого Slow Factory Foundation для сприяння співпраці між відомими модними дизайнерами та екологічно свідомими інноваторами.
МакКарді є розробницею біопластикової плівки з морських водоростей, які за життя витягують вуглець з атмосфери. Тобто у цього матеріалу від’ємний вуглецевий слід. Завдання полягало в тому, щоб задіяти його у виготовленні одягу. Але оскільки такий біопластик є листовим і у волокна не формується, дизайнери вирішили зробити з нього паєтки, знайшовши екологічну альтернативу дуже типовій пластиковій речі.
«Ви можете бути екологічно свідомим дизайнером і працювати лише з переробною бавовною та іншими подібними матеріалами. Але щойно ви захочете зробити щось із блискітками, як ваша рука потягнеться до поліестеру», – пояснила МакКарді.
Нове та добре забуте старе
Розроблений нею біопластик виготовляється шляхом нагрівання водоростей, які в результаті цього сплавляються між собою, після чого цю масу виливають у форми, де вона й застигає. Щоб паєтки з водоростей не програвали блиском та твердістю пластиковим паєткам, дизайнерка взяла для матеріалу глибші скляні форми, які передали кінцевому продукту свій дзеркальний блиск.
Своє враження справляє також переливчастий зелений колір блискіток, якого було досягнуто завдяки мінеральним пігментам. Як зазначає дизайнерка, зараз більшість фарб робляться з нафти, хоча численні кольори використовувалися задовго до індустріальної революції. Тому паєтки з водоростей пофарбовані за традиційною технікою, що використовувалася для виготовлення олійних фарб.
Сама сукня символічно відтворює в своєму дизайні морську екосистему: водорості, рибальські сітки та перлини, видобуті з устриць.
Дизайн як аргумент
Наразі планів щодо продажу таких суконь немає. Це, скоріше, концептуальна модель, яка дозволяє уявити екологічне майбутнє.
Розповідаючи про біопластик, МакКарді проводить аналогію з сонячними панелями. Впродовж 60 років вони були мало кому по кишені, але оскільки вони все ж трималися на ринку, їх поступово розвивали і вдосконалювали, доки ті не подешевшали і не почали конкурувати з викопними видами палива.
«Чимало людей, байдужих до довкілля, купують електромобілі Tesla, тому що вони швидкі та стильні. Так і з дизайном – ми можемо завдяки ньому показати, що екологічне майбутнє насправді прекрасне і сповнене можливостей», – пояснила вона.
