Останнім часом можна було побачити цілий ряд чудернацьких меблів, які є, скоріше, витворами мистецтва, ніж предметами повсякденного вжитку. Химерні віртуальні об’єкти, невидиме під дощем крісло та ковідний диван: щось із цього спокійно може використовуватися за призначенням, а на щось – страшно сідати.
Ковідний диван Couch-19, зокрема, було створено італійським дизайнером Тобією Замботті, який у такий спосіб вирішив привернути увагу до засмічення довкілля використаними одноразовими масками. Оскільки це – медичні відходи, далеко не кожна установа з тих, що займаються вторинною переробкою, може їх переробляти. А отже серед сміття на вулиці їх стає дедалі більше, і це починає становити загрозу для довкілля.
Дизайнер звернувся до населення із проханням обережно зібрати такі використані маски з вулиць. Загалом масок було зібрано кілька кубометрів. Перш ніж перетворити їх на наповнювач для прозорого дивана, їх було ретельно продезінфіковано озоном. Характерний для більшості одноразових масок «крижаний» колір виявився дуже доречним, коли Замботті надав диванові форми айсберга, символу глобального потепління.
Утилітарніша річ, табурет Hockenheimer, нещодавно була випущена у продаж німецькою студією Njustudio. У наші домівки щомісяця і щодня потрапляють нові газети та журнали, і багато хто втомився вже складати їх на полиці чи регулярно викидати у сміття. Тому студія і запропонувала новий підхід – зробити з них доволі екологічний і абсолютно унікальний табурет із газет, склавши їх у стоси та перетягнувши пасками.
А італійський модний бренд вуличного одягу LC23 вирішив додати до свого асортименту ще й крісло. Ніжки цього крісла закінчуються подібними до людських стопами, взутими у кросівки. За бажання крісло можна регулярно перевзувати, у такий спосіб виражаючи свою любов до вуличної моди навіть удома.
Віртуальні меблі
Аргентинський дизайнер Андрес Райзінгер свого часу став відомим завдяки своєму дизайну віртуальних об’єктів, і десять таких цифрових крісел та диванів нещодавно були продані на онлайн-аукціоні. Остаточна ціна найдорожчого з цих нематеріальних об’єктів становила 67777 доларів.
Ці віртуальні меблі можна розташувати в будь-якому віртуальному тривимірному багатокористувацькому просторі (наприклад Decentraland, Somnium Space чи Minecraft). Їх також можна помістити у AR- чи VR-застосунки або скористатися ними на таких платформах як Unity та Unreal Engine для розробки ігор, анімаційного відео чи створення комп’ютерної графіки для фільмів.
П’ять об’єктів також будуть втілені у життя і матимуть реальні, фізичні відповідники, які потім будуть надіслані покупцям.
Вуличні меблі Токіо
Цікаву серію химерних вуличних меблів, створених тринадцятьма художниками з різних куточків світу, можна спостерігати в токійському кварталі Роппонґі, який відомий своїми публічними арт-інсталяціями. Такі вуличні меблі без сумніву можна назвати окрасою міського краєвиду, навіть якщо мало хто зупиняється спеціально пороздивлятися їх.
Наприклад, практично невидиме під дощем крісло було створене відомим японським дизайнером Токудзіном Йосіокою. А британсько-ізраїльський митець Рон Арад вигнув бронзові трубки у символ нескінченності, який з часом, як і планував автор, було заплетено плющем.
Не лише меблі, але й мода поступово опановують віртуальний простір.
