Дизайнер звуку та композитор Вілл Коен (Will Cohen) створив серію бінауральних записів, які відтворюють звуки затихлого Лондону у ці дивні часи. Принишкле місто постає перед слухачами таким, яким його ще ніхто не чув, і розповідає свою історію звуками спустілих вулиць.
19 та 20 березня, в останні дні перед тим, як все громадське життя у Лондоні завмерло, Вілл Коен зі студії String and Tins з усією обережністю вирушив із дому, озброївшись високоточною звукозаписувальною апаратурою. Метою його був запис того, як звучить загальне спустіння, яке у цей час стало характерним не лише для столиці Великобританії, але й для усього світу.
Коен, уроджений лондонець, завжди відчував спорідненість зі своїм містом та його визначними місцями. Тому він відвідав такі зазвичай багатолюдні місця, що притягують до себе туристів, як Вестмінстер, станція Черінг-Кросс, Лейстер-сквер, Банк Англії, Трафальгарська площа та інші. І всюди Коен задокументував те, наскільки змінився звуковий ландшафт.
Трафальгарська площа 
Станція Тоттенгем-Корт-Роуд 
Лондонське Око 
Парламентська площа 
Оксфорд-серкус, день 1-й 
Оксфорд-серкус, день 2-й 
Пішохідний міст Гангерфорд 
Станція Черінг-Кросс 
Банк Англії 
Ковент-Гарден
Серію «Silent London» відкриває зазвичай сповнена життя Лейстер-сквер. І слід визнати, що завивання сирени на самому початку запису задає настрій усій подальшій звуковій подорожі.
Результати подорожі композитора містом було опубліковано разом з фотографіями спустілих вулиць на сайті студії. Для повноти відчуттів звуки затихлого Лондону краще слухати у навушниках.
Вілл Коен розповів: «Я вів звукозапис у тих місцях, як мені як лондонцю найдорожчі. Від тих сходів, через які я набив чимало синців, коли ще підлітком вчився кататися на скейті, до ділових кварталів, де мені свого часу довелося попрацювати. Я хотів побачити, що із звичних нам звуків лишиться у цей безпрецедентний час. Для цього я скористався технікою бінаурального звукозапису: якщо ви заплющите очі та вслухаєтеся, фізика такого методу занурить вас у атмосферу місць, впійманих об’єктивом та мікрофоном».
Що собою являє бінауральний запис?
Часто його описують як 360-градусне чи тривимірне аудіо. Сам метод запису не надто складний. Зародився він наприкінці 19 століття у Франції, як спосіб запису, який повністю відтворює те, як ми чуємо. Для автентичності два мікрофони кріпляться до голови людини чи манекена. Враховуються як затримка у часі, коли звук потрапляє спершу до одного вуха, а потім до іншого, так і форма голови та будова людського вуха. Це дозволяє створити неймовірно реалістичний звук, що занурює слухача у ілюзію, наче все відбувається прямо навколо нього.
