Розвиток креативних індустрій залежить не стільки від рівня технологій, скільки від кадрів. Люди рухають галузь, і чим більше в ній професіоналів – тим краще. Погляди університетів та працедавців щодо підготовки спеціалістів не зовсім збігаються. Перші, скоріше, випускають людей з широким світоглядом, які знають всього потроху, а другим – потрібні фахівці, які мають вузькоспеціалізовані знання й вміння. Через це випускникам університетів трохи складно адаптуватись до умов ринку.

Співзасновник та партнер креативної агенції POPEL Agency Анатолій Попель розробив з колегами платформу Creative Practice, на якій молоді спеціалісти зможуть вивчати основи креативних професій в онлайн-форматі, а також знайти першу роботу. Вже у грудні цього року на платформі запрацює безкоштовно перший курс – «Основи дизайну».

Під час 4-го Форуму Креативних Індустрій Анатолій презентував інтерфейс Creative Practice та розповів про свої очікування від проекту. Також спікер поділився результатами дослідження, яке визначало, як студенти та працедавці уявляють роботу молодшого дизайнера й стажера.

Reklamaster.соm поставив Анатолію кілька запитань щодо дослідження.

Бачення того, якою має бути зарплата молодшого дизайнера, суттєво різниться у працедавців та самих спеціалістів.  Як Ви гадаєте, чому існує такий розрив?

Працедавці оцінюють роботу дизайнера кардинально інакше, ніж самі дизайнери. Людина, яка влаштовується в компанію, хоче отримувати зарплату, яка б відповідала її потребам. У Києві досить висока вартість оренди житла, тож зарплата у розмірі 15 тисяч гривень ледь-ледь покриває основні категорії витрат. Людина, яка прагне займатись дизайном, має постійно інвестувати в свою освіту. Це досить дорога професія, аби у ній працювати.

Тим часом, працедавець дивиться не на потреби працівника, а на економіку проектів, на те, скільки реальної користі молодий дизайнер може додати проекту. І зазвичай молодим дизайнерам доручають робити ті речі, які не коштують великих грошей. Тому й так різняться очікування щодо зарплат.

Вважаю, працедавцям треба переглянути ту ставку, яку вони собі бачать. Все ж таки треба відповідати тим потребам, які існують у реальному житті, та орієнтуватись на реальні ціни. З іншого боку, молодим дизайнерам потрібно розуміти, що якість їхньої роботи має бути вищою, а підготовка – кращою. Не можна претендувати навіть на зарплату у 15 тисяч гривень, якщо ти йдеш до компанії, не маючи портфоліо, навичок, освіти. Це має бути більш чесний обмін.

Як взагалі працівнику креативних індустрій оцінювати свою працю, зокрема ідею?

На дійсно якісну авторську роботу попит буде, навіть якщо вона немало коштуватиме. Думаю, людина досить швидко орієнтується в тому, якою має бути оплата її праці. Залежить все від того, чи погоджуються нові клієнти на вищі ціни. Але й не варто перестрибувати через сходинки: сьогодні за роботу просити 20 тисяч, а завтра – 100. Я вірю у поступальний рух.

Важливо, скільки ваша робота приносить додаткової користі замовнику. Ми з нашими клієнтами навчились працювати за таким принципом: неважливо, скільки вони нам платять, але вони повертаються до нас, бо знають, що отримають з цього користь. Поступово люди замовляють у нас більш дорогі послуги, які спочатку не були готові придбати.

Щодо дослідження, дуже помітний розрив в гендерному плані: у дизайні більше працює жінок, ніж чоловіків. Як гадаєте, чому так?

Особисто я переконався в тому, що жінки загалом є більш вмотивованими і більше докладають зусиль майже до всього. Не знаю, чому так відбувається. Як чоловік я відчуваю великий сором, бо я бачу, що на тих самих курсах дівчата стараються більше й менше скиглять. Мені здається, що це якась незрозуміла лінь нашої статі.

Під час виступу Ви згадували про те, що потрібно зробити доступним вхід в професію для студентів, адже 6 тисяч гривень за курси в місяць – це надто дорого для них. Щодо безкоштовної освіти, чи не ставитимуться студенти легковажно до навчання, якщо вони, по суті, нічого в нього не вкладають? Є ризик, що більшість не пройде навчання до кінця.

Не думаю, що кореляція суто пов’язана з тим, що ти вклав кошти, адже гроші – це не єдиний ресурс, яку ти можеш інвестувати. Можна інвестувати власний час. Питання не в тому, скільки ти заплатив, а в тому, наскільки ти розумієш, яку інвестицію зробив і що ти отримав.

Але треба сказати одну річ, яку я не озвучив під час презентації. У межах проекту Creative Practice безкоштовними будуть не всі курси, а лише ті, що пов’язані з основами дизайну. Власне ми даємо можливість вступу до професії, таким чином, людина може отримати саме базові знання і самостійно обирати, як себе реалізовувати, а також влаштуватись на першу роботу. Курси більш високого рівня будуть платними, але ціна буде досить адекватною.

Матеріал підготувала Вікторія Теравська

Теги:

ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ

Платформа Playform пропонує кожному креатору тренувати штучний інтелект з нуля особисто для себе

Платформа Playform намагається зробити мистецьку сторону штучного інтелекту доступною для креаторів та пропонує зручний інтерфейс.

Співачка Grimes випустила кліп на фоні зеленого екрану, з яким можна експериментувати досхочу

Із сучасним програмним забезпеченням кліп на фоні зеленого екрану легко перетворюється на канву, з якою креатор може робити що завгодно.

public-FIAT---500E---81585906322--default--1280_1

Світломузика для електрокарів: Fiat співпрацює з модними брендами

В рамках нової місії компанія Fiat співпрацює з італійськими модними брендами та закликає всіх до підтримки екології у своєму житті.

Креативна Практика створює «Добре портфоліо»

Креативна Практика створює «Добре портфоліо»: волонтерські дизайн-проєкти для соціальних ініціатив

Минулого року в Україні запустилася освітня платформа для фахівців креативних індустрій — Креативна Практика (Creative Practice). В рамках навчання на ...

Італійський фотограф знімає на вебкамеру

Італійський фотограф робить фотосесії через вебкамеру

Фотограф Алесіо Альбі (Alessio Albi) з міста Перуджа, Італія, знайшов спосіб займатись улюбленою справою під час карантину. Він почав фотографувати ...

З гумором про сумне: абетка коронавірусу та приладдя, щоб не торкатися обличчя руками

«Абетка коронавірусу» була створена креаторами-фрілансерами, щоб допомогти людям зайняти себе чимось і підбадьорити їх у цей нелегкий час.