У той час, як керівництво найбільших американських авіаліній звертається до уряду США з проханням про дотації у обсязі 50 мільярдів доларів, чимало гендиректорів тих компаній, які через пандемію несуть збитки, відмовляються від своєї зарплати на знак солідарності у часи кризи, з якою ми всі зараз зіткнулися.
Так у листі до співробітників United Airlines гендиректор Оскар Муноз та президент Скотт Кірбі заявили, що вони до кінця червня відмовляються від своєї зарплати. Одночасно з цим гендиректор JetBlue Airways Робін Гайес та президент Джоанна Гераті оголосили про те, що їх зарплату буде скорочено вдвоє. А гендиректор Delta Air Lines Ед Бастіан водночас з оголошенням про згортання 40% операцій також повідомив, що він не отримуватиме зарплату протягом наступних шести місяців.
Така реакція насамперед авіаліній не дивна, адже ці компанії страждають найбільше у час, коли зачиняються міжнародні кордони і припиняються всі подорожі, як туристичні, так і у справах. Але якщо сумарні збитки, зазнані авіаційною індустрією, ризикують перевищити суму у 113 мільярдів доларів, чи є сенс гендиректорам відмовлятися від своїх зарплат у якийсь там мільйон доларів?
Наскільки цей жест широкий?
За словами Еріка Деценголла, голови фірми з антикризового менеджменту Dezenhall Resources: «Це є виключно символічним жестом. Якихось таких вчинків і очікують від гендиректорів у кризовій ситуації. Це дозволяє дещо розрядити атмосферу загального невдоволення серед персоналу».
Типова зарплата гендиректора великої компанії, як правило, становить десь один мільйон. Але їх справжній заробіток виплачується у формі акцій компанії, ціна яких зараз різко впала. Наприклад, якщо зарплата гендиректора Delta Air Lines у 2018 році становила 900 тисяч доларів, то його доходи у вигляді акцій нараховували 14 мільйонів. За часи ж пандемії вартість акцій компанії впала вдвічі.
І таку політику відмови від зарплати провадять не лише гендиректори авіаліній. Зокрема, у готельній мережі Hyatt ці кошти щонайменше до кінця травня будуть натомість перераховуватися у фонд допомоги співробітникам.
Консультант готельного бізнесу Чак Келлі пояснив: «Це – спосіб продемонструвати свою емпатію працівникам нижчих ланок, персоналу готелів та ресторанів, які в цей час продовжували працювати або, навпаки, не мали такої змоги. У масштабах корпорації це – крапля в морі. Навіть якщо мова йде про найбільш високооплачувану посаду у її структурі».
Тут варто зазначити, що в середньому гендиректор заробляє в 271 раз більше ніж пересічний співробітник нижчої ланки.
«Ні, вам не аплодуватимуть стоячи, якщо ви так зробите», – зазначив Деценголл. «Просто загалом панує така думка, що в цих добродіїв і так забагато грошей».
Автор статті – Раян Барвік
