В магазині Iper, що в Мілані, чим довше продукти залежуються на полицях, тим нижчою стає їх ціна, яку електронний цінник автоматично оновлює на основі заданого алгоритму. Цей магазин одним із перших вирішив скористатися технологією Wasteless, розробленою ізраїльським стартапом, метою якого є боротьба з марнуванням їжі. Робить він це, допомагаючи супермаркетам продати харчі до того, як їх доведеться викинути на смітник.
Ідея загалом не нова – багато магазинів мають окремі секції чи полиці, де за зниженою ціною продаються продукти, термін придатності яких вже добігає кінця. Але в цих секціях вибір зазвичай невеликий, оскільки магазинам складно організувати таку постійну циркуляцію для всіх товарів. Та й покупці ці секції часто ігнорують.
Одед Омер, засновник та гендиректор Wasteless, пояснює це так: «Щоразу, коли продукт забирають із його звичної секції та ліплять на нього яскравий цінник, в очах споживача він одразу отримує ганебне тавро. Так, деякі споживачі радіють цим знижкам і охоче купують щось у секції товарів, чий термін придатності ось-ось закінчиться. Але термін придатності несе із собою дуже важливу ауру свіжості. Споживачі радше перекопають купу товарів, щоб знайти довший термін придатності, аніж підуть у секцію з продуктами, які треба швидше спожити. Ці пошуки довшого терміну придатності – одна з причин, чому в сфері роздрібної торгівлі так багато їжі зрештою опиняється на смітнику. І це аж ніяк не провина споживачів – цілком логічно, що вони хочуть за ті самі гроші отримати щось, що зберігатиметься довше. Тобто нам треба вчинити навпаки і зробити привабливою покупку трохи старіших продуктів».
З новою системою, кожен продукт лишається у своїй рідній секції. Йогурт, у якого термін придатності завершується 20 квітня, стоятиме поруч із йогуртом, чий термін придатності на два тижні довший. А електронний цінник автоматично показуватиме різницю в ціні між цими двома термінами придатності. (За бажання магазини можуть показувати такі ціни у мобільному застосунку, а не на полицях.)
Замість підрахунку відсотків знижки, споживач отримує доволі прозору пропозицію заощадити гроші, купивши трохи старіший продукт.
«Коли споживачі дивляться на полиці, вони бачать, що за винятком іншого терміну придатності один продукт практично нічим не відрізняється від іншого. І вони можуть самі зробити вибір, залежно від того, коли саме вони це збираються з’їсти», – розповідає Омер.
Чи це працює?
Як показує досвід Iper, споживачі не проти заощадити у такий спосіб. Коли цей італійський магазин почав випробовувати цінники Wasteless, 41% покупців зробили вибір на користь товару з коротшим терміном придатності. Тобто тепер вони можуть дотримуватися принципів сталості, не вважаючи, що вони чимось жертвують або купують другосортні товари. А довший термін придатності навпаки почав сприйматися як щось, за що треба платити вищу ціну.
Компанія Wasteless переконана, що її система допоможе магазинам скоротити марнування їжі на 80%.
Її алгоритм також дозволяє розраховувати ціну, беручи до уваги час доби або популярність того чи іншого товару.
