У липні стартувала соціальна кампанія зі збереження Карпат, ініціаторкою та ідейною натхненницею якої стала українська співачка Руслана Лижичко. Мета кампанії «Карпати. Місце Сили» — привернути увагу громадськості до цінностей, проблем і перспектив Карпат. На захист Карпат вже стало багато українських медіадіячів, а також media-tech компанія AIR, яка задіяла до підтримки кампанії #SaveKarpaty своїх партнерів-креаторів по всьому світу.
Ми дізнавались у Руслани та бренд-менеджера AIR Creators Ecosystem Юрія Дивисенка деталі кампанії «Карпати. Місце Сили». А точніше: про те, як народилась ідея, на кого розрахований меседж #SaveKarpaty #ЗбережиКарпати, як планують співпрацювати з владою та чи планують масштабувати проєкт на міжнародний рівень.
Як народилась ідея створення кампанії «Карпати. Місце Сили»?
Руслана Лижичко: Ідея була дуже блискавично народжена. За сприяння мого друга, етнографа та історика з Криворівні Ярослава Зеленчука, ми з Сашком (О. Ксенофонтов — чоловік та продюсер Руслани. — Прим. ) зустрілися з Ольгою Яремченко та Олегом Дудкіним з Українського Товариства Охорони Птахів. Зустріч відбулася в затишному місці, неподалік нашого дому в селищі Лісники Київської обл. Ми вирішили обговорити не тільки концептуальні і болючі питання, що стосуються екології України та її «зеленого» життя, а і ті, що конкретно відображають ситуацію в Карпатах. Звичайно, не оминули і гостре питання варварського винищення лісів Карпат, тим більше що «сокира нищення» дісталася верхівок гір — пралісів, тих старовинних реліктових лісів, яких не лишилося вже ні в Словацьких, ні в Румунських, ні в Угорських Карпатах. В Українських Карпатах вони ще є, і ми маємо можливість їх врятувати.
Розмова була напрочуд жива, з перших хвилин ми досягнули взаєморозуміння. На підсвідомому рівні зародилася внутрішня симпатія, і прямо під час цієї першої зустрічі ми вирішили, що обов’язково маємо зробити соціальну кампанію, щоби врятувати Карпатські праліси. Це було настільки обопільне та взаємодоповнююче рішення, що без жодних додаткових домовленостей чи консенсусів було вирішено встати з-за столу і розпочати кампанію на захист Карпатських пралісів, яку ми назвали «Карпати. Місце Сили», тому що цей край надихав і надихає не тільки нас з Сашком чи Олега з Ольгою, він надихає тисячі людей. Нічим іншим, як потужною силою, яка йде від цих гір, від цих лісів, від цього регіону, це не було продиктовано. Ми розуміли, що ця сила йде звідти і що зараз вона сфокусована на нас, фактично звернулася до нас як до її носіїв, що ми маємо врятувати ці ліси. Таким чином це все розпочалося.
Тому ви вирішили стати обличчям кампанії?
Руслана Лижичко: Для мене Карпати — одне з найпотужніших і найвпливовіших джерел у моїй творчості. Моє дитинство було пов’язане з Карпатами. Перші мої концерти були пов’язані з Карпатами. Якась, скажемо так, містична сила Карпат завжди була поруч зі мною: як від самого народження та протягом всього дитинства, так і коли почався творчий злет.
1998 р. — одні з моїх перших кліпів на пісню «Світанок» та пісню з к/ф «Вам і не снилося» були зняті на Рахівщині в Карпатах та з шаленим натхненням від Карпат. Ці перші роботи були дуже знаковими у моїй творчості. І можна сказати, що саме Карпати подарували мені це натхнення.
Далі була мегавідома наша робота — кінокліп «Знаю Я», який на той момент (прим.: 2001 р.) був знятим за всіма новітніми стандартами кіновиробництва з неймовірними панорамними планами, які знімалися зі справжнього гелікоптера. Зведення відбувалося у Фінляндії. Це відео демонструвалося у кінотеатрах України, і для 2001 року це було фактично диво. Ця робота дала старт нашому Карпатському проєкту, Гуцульському проєкту, як ми його потім назвали. Так, з часом з’явилися однойменні альбом і пісня «Дикі танці», які принесли мені перемогу на «Євробаченні» та дали ще більший старт у музичному світі.
Так що фактично протягом всього мого життя Карпати дарують мені величезне натхнення і силу. Вони проростали через мене, я проростала через них. Тому абсолютно логічним є те, що коли над Карпатами нависла серйозна загроза, коли автентика і природна сила Карпат почали страждати від людської жадоби і невігластва, я одразу стала на захист цього краю, який є джерелом мого натхнення і мого творчого життя.
Окрім цього, яка ваша роль у проєкті?
Руслана Лижичко: Фактично я стала натхненницею цього проєкту. Я провела ряд перемовин з нашими партнерами з Франкфуртського Зоологічного Товариства та Українського Товариства Охорони Птахів. Разом з Сашком ми повністю спродюсували дану роботу. В кожному з відео трилогії (одне з яких вже презентовано, а два з’являться на екрані протягом цього року) звучить музика, написана нами. Це авторська музика — фрагменти з пісень, які ще на сьогоднішній день не народилися. Одна пісня ще без назви, інша має робочу назву «Ходить Сон». Пісні ще не видані, але ці фрагменти використані у серії відео «Карпати. Місце Сили».
Коли почався продакшн цих відео, я дуже багато спілкувалась з тодішнім Міністром екології, проводила зустрічі, пропонувала рішення, гостро лобіювала закон, який передбачав захист Карпатських пралісів. І великим досягненням було те, що цей закон таки було прийнято (прим.: ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» № 2063-VIII від 23.05.2017 р.).
Я безпосередньо знялася у всіх трьох відео. Але принциповим моментом (і це було моїм рішенням) стало те, що моя роль у цих відео епізодична, на моїй персоні не робиться акцент як на головному персонажі. Основним актором і персонажем цих відео є Карпати та їх ліси, а я — лише та людина, яка не уявляє свого життя без цих лісів.
Які глобальні соціальні кампанії стали бенчмарком проєкту «Карпати. Місце Сили»?
Руслана Лижичко: У нас не було референсів. Ми не орієнтувалися на якісь конкретні кампанії, які вже проводилися в цьому ключі. Ідея була абсолютно оригінальна. Ми створювали відео як кінотеатральні трейлери — як своєрідні промоційні відео до майбутнього кіно. Але кіно як такого, звісна річ, не було. Те, про що ми говоримо, — це є реальне життя і реальна ситуація в Карпатах. «Карпати прекрасні. Вони зцілюють. Але зараз вони знаходяться під великою загрозою» — це фактично лейтмотив кожного відео нашої трилогії.
Як я вже сказала, відео створені у кінотеатральній манері і вони готувалися для показу в кінотеатрах. Звук був зроблений у форматі просторового звуку для кінотеатрів Digital Dolby. Хронометраж кожного з відео трішки більше трьох хвилин. Це так звані довгі кінотеатральні трейлери. Фактично, вся концепція розроблялася таким чином, щоби ці відео абсолютно природно та ефективно сприймалися з екранів кінотеатру, вражаючи картинкою, звуком та своїм змістом. Але, на жаль, світова пандемія внесла свої серйозні корективи: кінотеатри не працювали, та й зараз в кінотеатрах, на жаль, дуже мала кількість людей. Тому ми прийняли рішення, що відео треба запускати в онлайні, і в контексті екологічної та антропогенної катастрофи, спричиненої повінню, робити це треба було негайно. Ми раді, що нашу соціальну позицію розділили в media-tech компанії AIR та задіяли до підтримки соціальної кампанії #SaveKarpaty своїх партнерів-креаторів по всьому світу. Так перше відео з’явилося в ефірі.
А яку роль AIR Media-Tech відіграє у проєкті? Який ефект може принести участь компанії в таких проєктах?
Юрій Дивисенко: У роботі над соціальною кампанією команда AIR Media-Tech взяла на себе три функції:
- Налаштування та запуск всієї digital-промокампанії. Наші експерти раніше вже працювали з Русланою. Клієнт залишився задоволений виконаною роботою і звернувся до нас знову. В першу чергу соціальна кампанія потребувала експертизи просування відео на YouTube. Одним із видів діяльності нашої компанії є допомога артистам у правильному налаштуванні і запуску відеокліпів для отримання максимальних показників охоплення аудиторії.
- Залучення інфлюенсерів для підтримки проєкту. У родині AIR Media-Tech понад 3000 креаторів із різних країн. Ми звернулися до них з проханням підтримати соціальний проєкт. Хочеться відзначити, що багато хто з них відгукнувся через особисту ініціативу підтримати збереження Українських Карпат.
- Підключення наших PR-фахівців. Команда дала оцінку релізу, дизайнам, подачі інформації, після чого визначила, яким digital-виданням це може бути цікаво. Ми запропонували нашим дружнім ЗМІ підтримати проєкт і отримали безліч позитивних відповідей знову ж таки завдяки особистій ініціативі редакторів видань і Telegram-каналів.
Завдяки зусиллям у просуванні кампанії за трьома напрямками в перші кілька днів ми отримали близько 1 млн переглядів тільки на YouTube, не враховуючи інших соцмереж.
Для нас #SaveKarpaty — це соціальна відповідальність. AIR Media-Tech підтримує не будь-які проєкти, а тільки значимі як для окремих країн, де знаходяться наші креатори, так і світу в цілому. Головним ефектом для нас є користь, яку ми даємо. У місії компанії закладений принцип твореного контенту. А збереження Карпат для майбутніх поколінь — хороший приклад втілення нашої місії і цінностей.
На кого розрахований основний меседж кампанії #SaveKarpaty #ЗбережиКарпати? На владу, на суспільство, на кожного окремо?
Руслана Лижичко: Коли ми робили відео, спочатку думали, що будемо звертатися до тих, від кого залежать якісь доленосні рішення: як правило, це влада, але не лише вона, а й керівництво Національних парків, лісгоспів, всіх тих, від кого залежить доля лісів. Потім ми зрозуміли, що наша цільова аудиторія набагато ширша, тому що люди, які вирубують ці ліси, люди, які за якісь гроші (чи великі, чи малі, немає значення) готові нищити нашу землю і наше багатство — всі ці люди мали почути і побачити дане відео. Потім ми зрозуміли, що наша аудиторія ще ширша. Тому що основна біда — це байдужість. Байдужість багатьох людей, які бачать, що воно ніби «нечійне», тобто воно нищиться, але їм байдуже, бо в них свої проблеми. Так ми зрозуміли, що це, мабуть, і є наша головна цільова група. Що треба достукатися, докричатися, досягнути голів і сердець, совісті людей, щоб їм стало боляче, щоби вони зрозуміли, що своєю байдужістю вони гублять частину власної ідентичності та культури. Таким чином, ми вирішили, що будемо говорити з кожним українцем. І говорити зрозумілою їм мовою.
З яких креативних інструментів складається кампанія? На який із них робите ставку як на один з найефективніших?
Юрій Дивисенко: Блогери, ЗМІ, правильний таргетинг digital-промо.
Ставку робимо на всі три інструменти відразу, так як разом вони дають синергетичний ефект. Завдання наших менеджерів полягає у відстежуванні ситуації 24/7 та зміні налаштувань кампанії, наданні рекомендацій щодо посилення інших супутніх інструментів, щоб отримати найкращий варіант.
Які технологічні розробки і рішення ви плануєте задіяти для підвищення ефективності кампанії?
Юрій Дивисенко: Нашу експертизу та досвід в міжнародних промокампаніях для партнерів. Ми допомагаємо креаторам AIR Creators Ecosystem у різних країнах розвивати канали з нуля до 1 млн підписників та більше за декілька місяців. Всі ці напрацювання і досвід на основі успішних кейсів ми використовуємо в кампанії #SaveKarpaty. Результат ви можете побачити за кількістю переглядів під роликом. Небагато соціальних роликів можуть похвалитися такими показниками.
Які показники ефективності кампанії?
Юрій Дивисенко: Згадки в ЗМІ, підтримка блогерів, кількість хештегів у соцмережах, перегляди відео, вартість залучення одного лояльного підписника. В нас є кейс, коли ми отримали 1 перегляд за 0,02 грн, що еквівалентно $0,00072. Це критично мала ціна, і в цьому цінність наших фахівців.
Із релізу «Соціальна кампанія «Карпати. Місце Сили» закликає захистити Карпати шляхом розширення національних парків та створення природоохоронних територій за кращими взірцями світового рівня». Тобто, наскільки ми зрозуміли, в рамках проєкту планується співпраця з владою, профільними відомствами? В чому саме вона продивлятиметься?
Руслана Лижичко: Однозначно така співпраця планується. Ми вже провели консультативну зустріч з Головою комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олегом Бондаренком. Ми очікуємо на зустріч з Міністром екології Романом Абрамовським. Ми проводили консультації з нашими партнерами-екологами з Товариства Охорони Птахів, яким ми довіряємо і покладаємося на їхню експертизу і знання в цьому питанні. Саме з ними зараз готуємо велику ініціативу щодо розширення меж національних природних парків та більш дієві природоохоронні ініціативи. Ми хочемо великий пласт Карпатських лісів поставити під серйозний нагляд. І цього разу це вже стосується не тільки Українських Карпат, а й всіх Карпат повністю, в тому числі, які є Польщі, Словаччині, Сербії, Румунії, Угорщині.
Все це потребує дуже прискіпливої роботи. Тому нам необхідна експертиза екологів, експертиза європейських політиків — людей, які мають відповідний досвід. Так, ми дійсно намагаємося допомогти в ініціюванні та лобіюванні певних законопроєктів і рішень. Найперше, що нам зрозуміле і є реально ефективним — це саме розширення меж Національних парків, тому що тоді ліси, що знаходяться на цих територіях, автоматично потрапляють під захист держави. Попри те, що держава, як правило, не завжди справляється зі своїми обов’язками, все одно і вирубувати, і нищити, і якимось чином втручатися в життя дикої природи саме на природоохоронних територіях набагато важче. Так, обов’язково знайдуться якісь «санітарні» рубки та «чорні» чи «сірі» схеми для вирубування. Але це буде набагато важче втілити. Тому розширення Національних природних парків і надання їм можливостей та ресурсів, щоби вони ці реліктові ліси охороняли, — це перші кроки, які треба зробити. Поза тим має відбуватися заліснення, патрулювання та моніторинг усіх вирубок, які, як правило, абсолютно не відповідають дозволам, що їх отримують ті організації, які займаються цими вирубками.
Питань дуже багато, тому починаємо діяти покроково. Хочемо створити інтерактивну карту, щоб у всіх була можливість доступу до ситуації з нашими лісами в реальному часу. Дуже хочемо вже нарешті розпочати заліснення «лисих» схилів і здійснювати це заліснення автентичними породами дерев, які росли на цих територіях віками.
Ми дуже віримо і сподіваємося, що досвід австрійських, німецьких, шведських колег нам стане в нагоді. Хоч і їх досвід не завжди тільки позитивний. Вони так само часто помилялися і робили очевидні помилки. Але досвід вони мають, і він набагато більший за наш. Тому ми вважаємо, що маємо дослухатися та, роблячи висновки з їхнього успіху та помилок, не повторювати цих помилок і розвивати ефективну природоохоронну діяльність в Карпатах, а з часом і на території всієї України. Тому що це просто необхідно для здорового майбутнього як нашого та наших дітей, так і прийдешніх поколінь — всіх тих, кого ми називаємо народом України.
Чи планується масштабування проєкту «Карпати. Місце Сили» на глобальному рівні?
Руслана Лижичко: Як вже частково говорилося трохи вище, ми починаємо з України, але одразу розглядаємо Карпати як великий європейський регіон, перлину європейського регіону. На територію Українських Карпат припадає всього 10% всієї території Карпат. Ще 10% Карпат на території Польщі, 17% — у Словаччині, 50% — в Румунії, 5% — у Сербії і зовсім трохи в Угорщині. Всі ці території потребують природоохоронних ініціатив, норм, заходів. Так, Карпати не єдині. Є Альпи, Апенніни, Піренеї — є багато територій, які потребують схожих ініціатив. Хоча, звичайно, в Європі це питання поставлено на набагато серйозніший рівень, ніж у нас. В Україні, крім Карпат, так само ще є багато чого, що треба охороняти. Ліси Полісся, природа Бессарабії, природа південної України — це все так само абсолютно неповторне і має неймовірне різноманіття як флори, так і фауни, автентичність яких потребує прискіпливої уваги. Але починати треба з того, що вже болить і горить. Карпати — це вже дуже болить!
Як саме креатори (українські, з усього світу), за вашим баченням, змогли би допомогти в збереженні Карпат? Чи є досвід успішного результату подібних спільних зусиль у минулому?
Юрій Дивисенко: Інфлюенс-маркетинг розвивається зараз так активно, як ніколи раніше. До використання цього інструменту приходять все більше брендів. Це пов’язано в першу чергу з ефективністю каналу комунікації. Люди довіряють людям — все просто. У кожного блогера є свої віддані підписники і фанати, які готові підтримувати всі ініціативи креатора, тому що, знову ж таки, довіряють йому. В цьому і є сила інфлюенсера. Якщо світові блогери почнуть говорити зі своїх сторінок про те, що потрібно зберегти Карпати, це викличе резонанс у суспільстві, про це напишуть у ЗМІ, покажуть на ТБ, розкажуть на радіо, а мільйони людей поширять пост креатора з проханням про підтримку. Блогери стали ініціаторами новин, за ними активно стежать журналісти, а їх коментарі часто використовують в інфоприводах.
Якщо топ-креатори у всьому світі почнуть говорити про соціальну кампанію #SaveKarpaty, це матиме неабиякий вплив на наших політиків і депутатів. А активність молодого покоління, яке буде підтримувати діяльність улюбленого блогера, викличе резонанс у ЗМІ. Коли в усіх stories у соцмережах будуть говорити про Карпати, піднімуться громадські активісти, увага світової спільноти буде прикута до цієї проблеми і закрити очі на неї вже не вийде.
Хорошим прикладом такої активності можна назвати ініціативу самого YouTube на початку карантину — #StayHome. Велика кількість відомих блогерів зняли відео на цю тему, що допомогло залучити до активності аудиторію креаторів і уповільнити темпи захворюваності. А це несе за собою збереження життя людей.
Як, на вашу думку, пересічний громадянин може долучитися до боротьби за збереження Карпат? Чи могли би ви дати якусь конкретну пораду кожному з нас?
Руслана Лижичко: Ми й робили цю кампанію для того, щоби «виключити», я би навіть сказала «знищити» ту байдужість, якою зараз окутане суспільство щодо природи, флори, фауни, екосистеми в цілому, щодо нашої автентичної культури, яка напряму пов’язана з автентичною атмосферою та автентичним станом нашої землі. Тому перше, що ми хотіли — почути і відчути, що люди так само небайдужі, як і ми, що в них болить серце і душа за те, що там відбувається. Для початку достатньо сказати «Я з вами!». Це перший, але це дуже важливий крок. Це означає, що людина не байдужа.
Багато людей, які проживають саме в тому регіоні, можуть долучитися, надаючи інформацію з даними геолококації чи просто з візуальними даними, де, на їхню думку, відбуваються злочинні, несанкціоновані чи якісь нелогічні, з точки зору нормальної людини, вирубки лісів. Навіть якщо ця людина не в стані зупинити ці рубки сама, вона в стані надати інформацію, щоби ця вирубка була зупинена об’єднаними зусиллями. Це стосується людей, які там проживають, чи працюють, чи просто з’являються там як туристи і бачать, що відбувається несправедливість. Усі ж інші, які просто небайдужі, вони можуть поширювати цю інформацію, яка обов’язково дійде до тієї людини, від якої залежить те, що не буде вирубане одне дерево, якась ділянка чи цілий схил і т.д. Коли у суспільстві з’являється високий градус неприйняття несправедливості, злочину чи помилки, то цій помилці чи злочину набагато важче відбутися. А маючи серйозну підтримку суспільства, нам і нашим партнерам, друзям, природоохоронцям, буде набагато легше працювати і впливати і на владу, і на тих людей та інституції, від яких реально залежить доля українських лісів та пралісів. Звичайно, тоді буде легше боротися з «чорними», «сірими» і «білими» лісорубами. Останні не рідко надмірно зловживають тим, що їм дозволили тримати в руках бензопилу, і вирізають українські ліси.
Чи плануєте ви вживати якісь заходи на захист Карпат у рамках фестивалю «Відеожара»?
Юрій Дивисенко: Поки складно сказати. Ми уважно стежимо за ситуацією в країні і, швидше за все, в цьому році організовувати масові офлайн-івенти не будемо. Ми дбаємо про наших блогерів і ком’юніті, тому не хочемо піддавати їх ризикам. Можливо, будуть якісь онлайн-активності, в які ми інтегруємо проєкт стосовно захисту Карпат. Розглядаємо різні варіанти.
Питання ставили Марина Корчака та Олексій Фурман
Фото надано Русланою Лижичко та компанією AIR Media-Tech
