У світлі останніх подій 2020 року, викликаних пандемією коронавірусу, коли весь світ опинився (і продовжує бути) за закритими дверима власних домівок, люди все частіше звертаються до імерсивних технологій, таких як AR, VR та XR (та багато інших), для розваг і отримання емоцій, яких вони не можуть отримати в реальному житті зараз. Спортивні ігри, концерти та інші офлайн-події замінив потужний онлайн-експірієнс: онлайн-події, комп’ютерні ігри, віртуальні прогулянки музеями та знаковими місцями світу тощо. З моменту початку пандемії, за даними Verizon, використання мережі зросло на 1200% в онлайн-інструментах для спільної роботи та 82% в іграх, а також зріс рівень потокового завантаження.
Тож разом зі Stylus ми дослідили різні способи втечі від реальності, переповненої лавиною тривожних новин і пронизаної духом невизначеності. І підготували добірку вже існуючих способів та реалізованих активацій з занурення людини в онлайн-експірієнс через різні органи чуття.
Матеріал підготовлено за підтримки Stylus
Віртуальна реальність і правильний сеттінг
Пристрої віртуальної реальності сьогодні широко доступні та популярні. Не лише на стендах магазинів електроніки чи у сучасних музеях та галереях. Окуляри віртуальної реальності купують для особистого використання в якості розваги або навчання, бренди використовують VR-технології для більш ефективної і креативної взаємодії зі своєю аудиторією.
Головне завдання VR-пристроїв — імітувати для наших сенсорів зору та вестибулярного апарату штучний світ. VR-технології дозволяють нам подорожувати світом, відвідувати відомі виставки та культурні і архітектурні пам’ятки, не виходячи з дому або навіть не встаючи з дивану.
Але часто в гонитві за технологічністю та реалістичністю картинки творці такого експірієнсу забувають про правильну подачу технології. Наприклад, справді повному зануренню у віртуальну реальність має передувати відповідний інтригуючий сеттінг.
Коли ми бачимо VR-окуляри на стенді в торговому центрі, а потім надягаємо їх на себе, мозок постійно нагадує нам, що перед нами несправжній світ. Тому ми не віддаємося відчуттю реальності всього, що відбувається у VR, повністю. Але ось як цю проблему вирішили для групи американських школярів.
Американська аерокосмічна компанія Lockheed Martin несподівано перетворила цілий шкільний автобус на пристрій віртуальної реальності. Замість окулярів, VR-технологією були обладнані вікна автобуса, і в той час, як він роз’їжджав Вашингтоном, у вікнах було видно червону марсіанську пустелю. Це стало хорошою демонстрацією потенціалу VR для цілої групи людей, які без громіздкого апарату на голові могли в процесі вільно обмінюватися враженнями.
Але найголовнішим тут був правильний сеттінг — діти не очікували в автобусі подібного експірієнсу, і саме несподіваний Марс так захопив їхню уяву. Якби вони знали, що на них них чекає, ефект був би в рази слабшим. Тому для імерсивних технологій важливі не тільки самі технології, але і їх подача.
Занурення у світ комп’ютерної гри
Людство втікало від реальності у світ комп’ютерних ігор задовго до того, як на сцену вийшли VR-технології. Різними способами, за допомогою різних гаджетів: від звичайних мобільних телефонів до надсучасних комп’ютерів з величезними екранами. Особливо під час карантину комп’ютерні ігри стали однією з головних розваг, адже вони дають нам можливість цікаво провести час, наодинці чи з друзями, і отримати нові емоції.
Але справжні геймери знають, що один із невід’ємних атрибутів, який грає важливу роль у створенні ефекту занурення та присутності, — це геймерські навушники.
Як вони працюють? У геймерських навушниках, порівняно зі звичайними, які ми використовуємо щоденно для прослуховування музики, подкастів, аудіокниг, інший діапазон звуку з пониженими низькими частотами. Геймерські навушники налаштовано так, щоб герой гри точно міг почути кроки суперників, коли вони рухаються на далеких відстанях або поза увагою. В той же час такий пристрій має передавати, наприклад, звуки вибуху гранати поруч так, щоби геймер не оглох.
Також у таких навушниках приділена особлива увага просторовому звучанню. Це потрібно для того, щоб геймер міг орієнтуватись у просторі та розумів напрям і навіть швидкість руху, що на геймерських чемпіонатах часто вирішує результат фіналу. А мікрофон у геймерських навушниках оснащений особливою технологією, яка фільтрує звуки вашого голосу від сторонніх звуків.
Ці деталі відіграють важливу роль, адже гарантують не просто передачу звуку, а забезпечують експірієнс.
Пристрій, який відтворює будь-який смак
Задіяння смакових рецепторів не досить популярне під час створення ефекту занурення з використанням імерсивних технологій. Одна з причин — гігієна. Якщо передавати людині звук чи зображення можна майже безконтактно (за винятком мінімального контакту обличчя людини з VR-окулярами чи вух з геймерськими навушниками), то, щоб занурити людину у смаковий експірієнс, вона має буквально щось лизнути язиком.
Інша причина — глибший рівень дослідження зорового сприйняття. Щоб створити для очей неіснуюче зображення, необхідно певним чином розмістити пікселі з червоних, зелених і синіх елементів, які утворюють повноколірні зображення. Це давно відкрита інформація. Але як повторити цей експірієнс для язика і відчуття неіснуючого смаку?
Відповідь дає японський винахідник Хомей Міяшита та його Norimaki Synthesizer — пристрій, який відтворює будь-який смак з п’яти базових смаків.
Як це працює? В п’яти трубках девайсу розміщені п’ять смакових гелів: гліцин відтворює смак солодкого, лимонна кислота — кислого, хлорид натрію (кам’яна сіль) — солоного, хлорид магнію — гіркого, глутамат натрію — умамі. З зав’язаними очима учасники тесту можуть чітко відчути різні смаки: від желейної цукерки до суші. Якщо цей пристрій притиснути до язика, користувач відчує всі ці смаки одночасно. Але смак тієї чи іншої страви утворюється тоді, коли ці п’ять базових смаків змішують у різній пропорції та інтенсивності. Як пікселі.
Наразі такий пристрій досить громіздкий, але зробити його мініатюрнішим буде нескладно. А гаджет, здатний дати людині відчути смак, скажімо, шоколаду, не споживши жодної калорії, міг би виявитися дуже корисним.
Доставка запаху за допомогою плівки з бульбашками
Ефект занурення в експірієнс не завжди можна відтворити за допомогою сучасних технологій. Наприклад, складно передати через гаджет запах. Принаймні ми не знайшли прикладів такого гаджету. Тож якщо знайдете ви, пишіть нам у Facebook.
Тим не менш, такий експірієнс є непростим та цікавим для дослідження. Ми знайшли креативний і нескладний в плані використання технологій приклад занурення людини в експірієнс, пов’язаний з запахом.
Американська компанія побутової хімії SC Johnson & Son мала мету — щоб кожен покупець торгових мереж міг відчути запах їхнього освіжувача повітря у себе вдома, а не в шумному супермаркеті. Видавати цілі балони семплів додому було дорого та неефективно. Тому компанія почала шукати інший шлях взаємодії споживачів з запахом їхнього продукту.
Компанія хотіла доставити запах освіжувача повітря до домівок, тому вирішила зробити своїм інструментом саме доставку. Пам’ятаєте безпечну плівку з бульбашками (або, як ми називаємо, плівка-антистрес), в яку мотають крихкі речі? Компанія трохи збільшила ці бульбашки в об’ємі та заповнила їх запахом свого освіжувача повітря. Звичайно, вдома ми любимо лопати ці бульбашки, але тепер покупці не просто лопали плівку, а звільняли приємний запах освіжувача повітря від SC Johnson & Son, який ширився їхнім будинком.
А які ви практикуєте способи втечі від реальності? 😉
Фото в заголовку: Joshua Sortino / Unsplash
Хтозна, чи принесе нам COVID-19 ще одного Шекспіра, але принаймні креативне застосування технологій в 2020 році ми побачили. Переглянути приклади можна за цим посиланням.
