Дизайнер Аруссіак Габріельян (Aroussiak Gabrielian) створив натільний сад у вигляді жилета, який дозволяє людині вирощувати їстівні рослини на власних біологічних відходах. Така мікроекосистема дає городянину свободу переїхати жити будь-куди, адже і «ландшафт» і джерело їжі він нестиме на собі.
Проект «Постлюдський ареал» (Posthuman Habitats) наразі демонструється на виставці «Людина без меж» (Human (Un)limited) у Пекіні.
Автор припускає, що у майбутньому інтенсивне сільське господарство призведе до засух та виснаження ґрунтів, а кліматичні зміни – до підвищення рівня моря. Відповідно, виробництво їжі стане складнішим. Запропоноване дизайнером рішення передбачає кочове життя, де кожен носить свій сад із собою.
«Живий жилет» не лише годує свого носія, але й приваблює інших тварин. Він спонукає до здорового харчування та способу життя, а також є стимулом якомога більше часу проводити надворі, щоб на повну використати можливості фотосинтезу.
Ця робота досліджує розмитість межі між природою та культурою і людиною та машиною. Вона позбавляє ідею природи романтичного ореолу, нагадуючи, що навіть наші тіла можуть стати частиною механізму.
