«Абетка коронавірусу» (The ABCs of the Coronavirus) – це розмальовка, написана та проілюстрована креаторами-фрілансерами Браяном Сідбендом (Brian Siedband) і Горді Сенгом (Gordy Sang), яку кожен може безкоштовно скачати та роздрукувати тут.
Ця ідея спала на думку Браянові та Горді в той час, коли обидва сиділи на карантині у Чикаго і ламали голови над тим, чим їм зайняти своїх дітей. І оскільки в країні є чимало батьків, які зараз зіткнулися з тим самим, креатори вирішили, що така книжка допоможе людям зайняти себе чимось і підбадьорить їх у цей нелегкий час.
«Зазвичай у такі часи – хоча ні з чим дійсно подібним ми досі ще не стикалися – ми могли принаймні відволіктися на спорт чи телепередачі в прямому ефірі. А зараз в нас і цього немає», – зазначив Горді Сенг.
«Ми хотіли зробити щось кумедне для дітей, але з іронією, яку могли б оцінити й дорослі. До того ж діти постійно питають нас про ті дивні речі, які відбуваються навколо нас, тож ми вирішили у такий спосіб їм хоч щось пояснити», – розповів Браян Сідбенд
«Абетка коронавірусу» пройшла шлях від концепції до готового сайту всього за шість днів. Автори запросили людей публікувати розфарбовані сторінки у Інстаграмі і планують винагородити найкращі варіанти призами – пляшечками антисептика для рук.
Вони також скористалися цією нагодою, щоб привернути увагу до тих, хто вдома зараз сидіти не може – до медиків. І кожне завантаження «Абетки коронавірусу» супроводжується проханням підтримати Фонд боротьби з коронавірусом Direct Relief, який забезпечує медичних працівників масками, рукавичками та іншими засобами захисту.
Як убезпечити обличчя від своїх брудних рук?
Режисер Джош Коен (Josh Cohen) зі студії Minimal нещодавно зняв відео на тему, з якою ми всі добре знайомі: припинити торкатися обличчя ДУЖЕ СКЛАДНО.
Створювати це відео Коену допомагали всього двоє людей: фотограф та декоратор, які протягом зйомок чесно дотримувалися соціального дистанціювання. А вже етап постпродакшен передбачав виключно віддалену роботу.
«Експерти постійно застерігають, що зараження відбувається переважно через контакт з обличчям. І я раптом усвідомив, як часто я торкаюся свого обличчя. Я почав роздумувати, як можна змінити свою поведінку, і тут мені в голову полізли абсолютно непрактичні рішення. Всі ми в цей час допомагаємо, чим можемо, і я як сторітелер сподіваюся принаймні трохи розвеселити людей, щоб ситуація не здавалася такою похмурою».