Як створюються кліпи про подолання болю? Чому сьогодні про це важливо говорити і як правильно це зробити? Та скільки коштує з нуля реалізувати відеороботу про реальну історію? Розповідають Brain Tank — автори ідеї та реалізатори кліпу “Друже” для гурту Green Grey.
Як би страшно це не звучало, але тема втрати близьких людей сьогодні, на жаль, як ніколи стала масовою та актуальною. Це почуття, характеризоване внутрішнім спустошенням, розділилося між багатьма людьми, ставши їх спільною трагедією.
Наразі, ця проблема вийшла далеко за межі адекватного сприйняття. Її не можна просто замовчувати та ніяким чином не освітлювати, обходячи стороною спільне горе.
В нашому суспільстві є багато як відомих, так і звичайних цивільних постатей, що незалежно від свого статусу, так чи інакше згуртовано допомагають людям подолати важкі наслідки війни. Проте сьогодні ми торкнемося творчої сторони цього питання — мистецтва, що втілює моральну підтримку своїми головними меседжами.
Як вилити біль у мистецтво?
Своїм досвідом поділиться українська продакшн студія Brain Post by Brain Tank.
“Справжні страждання неможливо передати, озброївшись чуттєвими розповідями тих, хто колись відчував дотик втрати. Єдиний варіант, який ми бачили реальним, коли взялися за реалізацію кліпу “Друже” — осягнути самостійно цей самознищуючий вихор відчуттів, що замикається у циклі кількох стадій прийняття втрати Людиною. Цей мотив і став нашою провідною метою — продемонструвати біль, який своєю нестримною силою здатен знищити будь-кого.
У процесі роботи перед нами постав тільки один головний барʼєр — яким же чином показати цю історію, не нашкодивши тим, хто переживає аналогічну подію? Адже окрім перебігу самознищуючих почуттів, ми хотіли сказати та показати, що вихід є — розірвати замкнуті дев’ять кіл пекла, все ж таки можна, втіливши у цьому моральну підтримку для кожного, кому близьких подібний сценарій. Взявши на себе відповідальність, ми спробували донести цей головний меседж на прикладі реальної історії гурту Green Grey. — Андрій Франчук, режисер кліпу “Друже” про важливість висвітлення масштабної проблеми.
Трохи про деталі та сенси
Як заявляє сам режисер, кліп має певну структуру, яка складається з 3-ох частин. Кожна з них уособлює різні стадій прожиття болю через втрату, всього їх також 3:
- Неприйняття, депресія та тотальне спустошення;
- Втеча від себе : активація діяльності, яка на перший погляд, мала б вгамувати моральне спустошення, однак є не результативною.
- Остаточне прийняття, готовність впустити болючі спогади ближче до себе.
При цьому кожна фаза протистояння болю у зафільмованому сюжеті, ховає в собі багато деталей та фішок, що підсилюють сенс та зміст пісні.
“Історія кліпу сюжетно проста, проте досягти її емоційного апогею, викликавши зворотну реакцію глядачів, виявилось не так вже і просто, тому ми заклали багато сенсів, реалізувавши їх технічними прийомами.
Наприклад, танцюрист Ярослав Кайнар, якого ви можете спостерігати серед інших учасників кліпу — уособлює роль тіні найболючішого спогаду, який застрягши в іншому вимірі, чимдуж намагається достукатися до своїх друзів. Але біль настільки глибоко засів у кожному з них, що унеможливлює будь-яку взаємодію її учасників. Цей епізод нативно натякає глядачам про першу стадію перебігу трагедії — неприйняття.
Звернули уваги на прокручування однієї і тієї самої вінілової платівки? Ця фішка є не глюком і не технічним недоліком — це метафора, що закладена з особистої історії життя композитора, який так і не закінчив написання своєї симфонії, що незабаром стала відома як “Незавершена”. Проте через роки, критики, що знайшли друкований рукопис, визнали, що в цій симфонії просто немає виходу. Вона є органічною у своїй незавершеності, бо тим самим уособлює безвихідь.
Аби досягти подібного ефекту, ми залишили всі рухи героїв у другому куплеті без завершальної точки. Відтак, ми спостерігаємо, що фаза дії починається, проте не знаходить свого закінчення. Це на підсвідомому рівні дратує перфекціонізм глядача, порушує його гармонічне буття, в якому він не може знайти візуального виходу. Ось так Шуберт став режисером другої частини кліпу. Нам залишалося лише накласти його досвід на реальну історію та зафільмувати цей момент.
Ми показали другу стадію апатії після втрати, яку назвали втечею від себе або придушенням болю через дію. Наша історія символізує даремність однієї і тієї самої дії, коли ти перебуваєш у фазі активної втечі від себе замість того, щоб прийняти факт.
Медіатор, який повертається до свого власника — показовий символ прийняття трагедії друзями, що характеризує 3 заключний етап прожиття болю. Ми спостерігаємо спробу об’єднання учасників гурту заради спільного порятунку, і як підтвердження цьому, тінь спогаду, що блукала між світів, нарешті виривається з іншого виміру, фізично розрізаючи цю перешкоду пелени часу” —- Андрій Франчук, про сенси в кліпі “Друже”.
Скільки коштував кліп?
Кліп знімали в київській студії на ARRI ALEXA Mini. Головні ролі в ньому належать самим учасникам гурту та українському танцюристу Ярославу Кайнару, що зіграв образ тіні спогаду. У звичайному житті, як заявляє продюсер Олексій Куліков, відеоробота коштувала б далеко не один десяток доларів, проте команда взялася за реалізацію цього суспільно важливого кліпу на благодійних засадах.
Зйомки кліпу виявилися морально непростими. “Найскладнішим моментом стало періодичне пробудження внутрішньої туги, що час від часу накривало кожного учасника з гурту Green Grey, які досі відчувають на собі незагоєну душевну рану. Проте, в цьому розпачі і створювались ті самі трушні кадри, які ми і прагнули передати.” — каже Андрій Франчук.
