Наприкінці липня 2021 року в Києві відбулась виставка Future of Work 2030 присвячена покращенню навичок та підготовки до роботи майбутнього. Головна мета проєкту — створення спільного майданчику для комунікації стейкхолдерів ринку праці. Координаторка напряму Future of work в Career Hub розповідає про дослідження майбутнього роботи та виклики українському суспільству.
Про інтерактивну виставку Future of Work 2030 в Україні
Це перша в Україні інтерактивна виставка на подібну тематику для молоді, що допоможе їй підготуватися до майбутнього роботи. Не лише вивчити тренди, які існують, але й максимально прокачати себе до 2030 року. Виставка буде подорожувати містами України, підлаштовуючись під регіон свого розташування, аби бути максимально корисною.
Складається вона з кількох підлокацій:
- стенди, ґрунтуються на дослідженні (освіта і планування, навички майбутнього, галузі та професії, робоче місце),
- кар’єрні консультації (поради, тести, міні-співбесіди, швидка відповідь на запит),
- онлайн і офлайн події. Усі онлайн заходи проводяться нашими партнерами, які на основі своєї сфери діяльності намагаються поділитися з молоддю тими трендами та прогнозами, що вбачають у майбутньому. І що робити зараз, щоби готуватися до такого майбутнього,
- релакс-зона. На вихідних проходить медитація, йога, майстер-класи для пошуку work-life balance. Аби люди не думали, що робота — єдине, що є в житті, а навпаки намагалися вміло використовувати свій час.
Як виникла ідея створення подібної виставки?
Ця ідея виникла ще близько двох років тому. Ми у Career Hub проводимо форуми «Бізнес-Університети» та «Бізнес-Молодь: ефект Wow від співпраці» й бачимо певні виклики в комунікації цих ланок.
Виставкою ми хотіли створити спільний майданчик, де всі ці стейкхолдери можуть зустрітися разом, зрозуміти очікування один від одного і створити дороговказ подальших кроків.
Також, в основу виставки лягло наше дослідження «Future of Work 2030: як підготуватись до змін в Україні», яке і стало першим етапом національної дискусії про майбутнє роботи 2030.
Хто у команді?
У нас доволі велика команда Центру «Розвиток КСВ», орієнтовно 20 людей. Найбільше над виставкою разом зі мною як координаторкою напряму Future of work в Career Hub (експертна платформа для кар’єрного розвитку молоді від Центру «Розвиток КСВ»), працювали моя колега Анастасія Капітоненко — асистентка цього проєкту, також Тарас Деркач — керівник Career Hub, Марина Саприкіна — керівниця Центру та ініціаторка виставки, команда комунікаційниць. І, звісно ж, круті та залучені волонтери та волонтерки.
Яка цільова аудиторія проєкту?
Якщо казати широко — це молодь 14-35 років. Але найбільше уваги ми концентруємо на випускників, умовно 9-11 клас, а також студентів. Оскільки саме ці люди будуть виходити на ринок праці у 2030 році.
З ким ви співпрацювали?
У нас доволі багато партнерів — близько 40. Організаторами є ми — громадська організація Career Hub і Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в межах програми «Мріємо та діємо», яка фінансується USAID та впроваджується IREX разом із Центром «Розвиток КСВ».
Щодо інших — це бізнес-партнери, ті компанії, котрі проводять у нас онлайн події на виставці, а також діляться своїм баченням майбутнього роботи. Далі національні партнери — Міністерство освіти й науки України й Міністерство молоді та спорту України. Вони підтримували нас ще на етапі створення дослідження й у контексті підготовки виставки.
Серед інших партнерів у нас є медіа, які через комунікаційні аспекти намагаються висвітлити цю тему й показати, чому важливо готуватися до майбутнього роботи 2030. Також це молодіжні організації, наприклад, УАЛ (Українська Академія Лідерства), AIESEC in Kyiv, БУР. Котрі згодні, що навички майбутнього варто набувати вже зараз, а не у 2030.
У нас є технологічні партнери, які нам максимально допомагали і в створенні лендингу (сайт-вітрина), і в забезпеченні світла, звуку на самій виставці. Тобто, різні варіанти партнерств та колаборацій.
Які виклики нині існують на ринку праці України?
По-перше, виїзд молоді за кордон. У проведеному нами опитуванні, понад 60 % опитаних запевняли, що бажають жити в Україні. Інші ж стверджували, що прагнуть виїхати за кордон для набуття досвіду, щоби згодом повернутися додому з багажем знань і втілити його в Україні.
По-друге, роботодавці «дуже складно» приймають студентів без досвіду роботи. І вимагають від 18-річної молодої людини досвіду, якого вона набрати не в силі. Тож, ми рекомендуємо бізнесу переосмислити це питання і зрозуміти, що те ж саме волонтерство — це теж досвід, який може оцінюватися на рівні професійного. Адже там молодь набуває навичок праці з різними аудиторіями, роботи в спеціальних проєктах.
По-третє, діджиталізація. Під час пандемії здається, ніби діджиталізація поширилася і відкрила нові можливості, але в багатьох ці можливості пандемія навпаки забрали. По суті, тим, хто не вміє користуватися технологіями буде складніше, ніж тим, хто вміє.
У чому полягає інтерактивність виставки?
Для аудиторії важлива взаємодія. Коли людина не просто отримує інформацію, а одразу ж використовує її. Один із видів інтерактиву — наші кар’єрні консультації, де відвідувач має можливість поставити питання й одразу отримати компетентну відповідь на нього.
Під час виставки в нас також можна пройти квест. Кожному відвідувачу на стенді реєстрації видається паспорт людини майбутнього з незаповненими полями. На кожному стенді є спеціальні завдання (що допомагають прокачати певні навички майбутнього), за виконання яких можна отримати відмітку. По завершенню квесту, гравець здобуває міні подарунок — значок із написом «Я готовий/а до майбутнього роботи 2030» та sticker pack. За допомогою подібних заохочень, відвідувач свідомо розуміє, що зробив перший крок для підготовки себе до роботи майбутнього.
Про інклюзивність виставки
Усі онлайн події транслюється із перекладачем жестової мови, тож люди з порушеннями слуху без проблем можуть бути присутніми на івентах і отримати ту ж саму користь. Насправді тренд щодо інклюзивності вже є, але заходить доволі поступово. Існує різниця між поняттями «інклюзії» (сприйняття всіх оточуючих як рівних) та «співіснуванням поряд із людьми з інвалідністю». Україна зараз, на жаль, ще не на етапі інклюзії.
Плюс у тому, що бізнес вже долучається до цих процесів. Є окремі організації, котрі з радістю наймають людей із певними різновидами інвалідності й бачать у цьому перевагу. Наприклад, організація Isobar Ukraine питання інклюзивності вважають аспектом своєї соціальної відповідальності, яку вони хочуть внести й у світ також.
Навіть нещодавній сурдопереклад пісень на Atlas Weekend став дуже показовим у цьому питанні.
Професії майбутнього — які вони та з чим їх їдять?
Здебільшого люди вважають, що професії майбутнього будуть називатися доволі незвично, наприклад, сity-фермер або science-художник. Якщо дивитися на питання трохи глибше, розуміємо, що це ті ж професії, що й зараз. Змінюється лише зміст — професії починають потребувати нових навичок.
Сity-фермер — це просто поєднання декількох галузей: урбаністики, агропромисловості, технологій. Так само й science-художник: наука, мистецтво, технології.
Можна навіть вивести своєрідну формулу професії майбутнього:
- поєднання кількох галузей одночасно,
- технології, які будуть впроваджуватися в професію,
- креативність,
- нові людські проблеми, для вирішення яких будуть створюватися професії.
Які поради можете дати охочим створити свою виставку або ж просто захід для широкої аудиторії?
Ми йдемо кількома шляхами, тому що не існує єдиного ідеального рецепта, як дійти до тієї чи іншої аудиторії. Кожного разу виникають нові цікаві варіанти та можливості, як достукатися до молоді. Спочатку — консультація із самою цільовою аудиторією. Питаємо в них як краще, що саме їм цікаво.
Далі, намагаємося зрозуміти проблему, яка існує, і на тематику якої будемо надалі щось створювати. Після цього починаємо організовувати сам процес: обираємо формат, шукаємо спікерів та починаємо розповсюджувати інформацію.
Як ми це робимо? Перш за все, у нас є велика молодіжна спільнота, також є канали нашої спільноти: Career Hub, Центром «Розвиток КСВ», база партнерських закладів освіти (школи, коледжі, університети). Через такі «гарячі контакти» аудиторії, котра про нас уже знає ми виходимо на аудиторію, яка нас ще не знає. Це може бути таргетована реклама, розсилка, або ж взаємодія з медіа. Але перш за все — з’ясування бажань аудиторії, їх запит.
Партнери події:
Виставку Future of Work організовують Career Hub і Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в межах програми «Мріємо та діємо». Програма «Мріємо та діємо» впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Будуємо Україну разом (БУР), Центром «Розвиток КСВ» (CSR Ukraine), Making Cents International (MCI), Міжнародним республіканським інститутом (IRI) та Zinc Network.
Національні партнери: Міністерство молоді та спорту України, Міністерство освіти і науки України.
Бізнес-партнери: OLX Україна, UKRSIBBANK BNP Paribas, Альфа-Банк, Nestlé, ELEKS, Нова пошта.
Партнери: Isobar Ukraine, TUMO Kyiv, УТОГ, УТОГ Сервіс, Державна служба зайнятості, Live-sound, ІТ.Integrator, Жіночий консорціум України, Патрульна поліція, Уроки Медитації, Дім Роботів, UniExo, UReport Ukraine, Inventor, CamTouch, Інноваційні Освітні Рішення.
Інфопартнери: Або — Агенція медійного росту, America House Kyiv, AIESEC in Kyiv, Твій простір можливостей, БУР, Українська асоціація студентів, Українська асоціація молодіжних рад, Студентська рада КПІ.
Спілкувалася Катерина Леляк
Читайте також:
Відрізана нога як інструмент просування. Богдан Діордіца про народження та розвиток стартапу Sugarrr
