Junior Open University | Малий Відкритий Університет — це освітня платформа для підлітків 14-18 років. Кожен юніор самостійно визначає програму свого навчання. Кваліфікація перевіряється через міжнародні тести і через створення нових проєктів. З вересня 2020 року платформа працює у форматі онлайн. Яна Владімірова, співзасновниця й керівниця Junior Open University, розповідає про історію та цінності відкритого університету для підлітків, а також про те, чим Junior Open University відрізняється від школи.
Як працює університет для підлітків
Junior Open University — це освіта без вчителів, інститут наставництва. Кожен підліток самостійно визначає програму свого навчання. 50% часу освіти присвячується спортивним заняттям, 50% — вирішення кейсів і освоєння навичок за різними напрямками, які вибрав студент.
В університеті, вчитися чи ні, — окрема справа кожного студента. Зазвичай, у школі дитину контролюють батьки та вчителі, а в університеті кожен має вільний вибір, але на якомусь етапі з університету можуть відрахувати. Важливою відмінністю є відповідальність і самоконтроль студента у навчанні. У школі предмети не змінюються впродовж всього року, вчитель максимально розкладає матеріал. В університеті багато інформації треба засвоювати самостійно — вдома або у бібліотеках. Також немає тотального контролю, тому при цьому дуже важливо, чи розуміє студент сенс свого навчання саме у такому закладі.
То як саме проходить навчання в університеті для підлітків? Група протягом двох місяців вчиться налаштовувати мислення, працювати зі своєю дорожньою картою життя, а відразу після менторських сесій — застосовувати отримані знання.
Навчання проходить за чотирма основними принципами:
Принцип I
Перехід у навчанні від вчителя до наставника. Вчителем ми називаємо професію шкільного педагога, який рухається строго по класно-урочній системі, кваліфікується державною системою освіти, з року в рік слідує заданій зверху програмі. Наставником (синоніми: ментором, тренером, тьютором) ми називаємо експерта в своїй сфері діяльності, який продовжує роботу у своїй професії паралельно з менторством учнів.
Принцип II
50% часу освіти присвячено тілесним практикам/спортивним заняттям. Це допомагає знизити ризики виникнення стресу, втоми, вигоранню, прокрастинації.
50% часу освіти присвячено вирішенню кейсів у галузях, які для себе обрав студент. Серед напрямів: логіка, геометрія, етика, інженерія, космос, естетика, театр, музика, фізика, штучний інтелект, віртуальна реальність, планетарні колонії тощо.
Принцип III
Вільна і гнучка дорожня карта освіти. Коригується кожні 100 днів. Підліток перші 2 місяці обирає серії менторських сесій та лабораторних годин, вибирає проєкт, який захищатиме в кінці року, вибирає спортивну і дебатну команду, в якій захищатиме кваліфікацію в кінці проєкту/року, починає вести щоденник, опціонально: вибирає групу однодумців, з якою рухається по цілям.
Допомогу в складанні дорожньої карти надає спеціальна команда тьюторів.
Принцип IV
Максимальна інтеграція міжнародного ком’юніті в освіту протягом усього року. Це і інвестори, і ментори, і викладачі-футуристи, і космічні інженери, дизайнери, спортсмени, міжнародні юристи, методисти, фінансисти, менеджмент, перекладачі. Всі ці люди вже включені в екосистему та команду проєкту.
Навіщо це підліткам
Моє спілкування з підлітками та розуміння їхніх потреб почалось з інтенсиву Junior Hic Et Nunc («Тут і зараз» в перекладі з латини), на який я отримала грант в House of Europe.
Під час інтенсиву ми працювали з актуальними та, як мені здається, простими питаннями: як вибрати університет та факультет, як вибрати професію тощо. Для багатьох курсів або шкіл важливо, аби школярі мали хороші фундаментальні знання з математикики чи фізики. Я ставлю іншу ціль: допомогти їм скоріше освоюватися в цьому житті, знаходити потрібних людей, відчувати своє призначення, боротися із внутрішніми страхами й долати їх. Талановитим та розумним часто заважають саме внутрішні обмеження.
Мені дуже хочеться за допомогою JOU знайти форму, в якій би підлітки розкривалися і сформувати середовище, де вони могли знаходити себе. Звісно, після інтенсиву або після нашого університету мені писали: «Вибачте, я порадився з батьками і зрозумів, що вже вибрав професію. Тепер маю зайнятися своїм, підготовкою до екзаменів. Мені подобається те, що ви робите, дуже дякую, але…».
Що далі і де ж тут бізнес
У зв’язку з пандемією та досить складною ситуацією у школах з проведенням навчання в онлайн-форматі, ми декомпозиціювали навчання в короткі інтенсивні програми, наприклад Junior hic et nunc. Зараз завдяки грантам ми зробили цей проєкт безкоштовним, що теж вважаємо цінним для багатьох сімей України, зважаючи на незадовільний фінансовий стан багатьох через карантини.
На найближчу перспективу я бачу кілька напрямків:
Перший — це отримувати гранти й робити проєкти, до яких можуть долучатися усі талановиті діти, які не завжди можуть заплатити за навчання. Якщо в них є бажання розвиватися, важливо дати їм цю можливість. Онлайн-формат дуже допомагає охопити всю Україну.
Друга амбіція — зробити платне навчання. В школі в дітей мало практики та комунікації. Недостатньо менторів, з якими дитина могла б консультуватися. Як ідея — робити великі офлайн-форуми на крутих креативних локаціях — хаби, музеї, коворкінги — і пропрацьовувати практично речі, над якими працювали онлайн.
Яна Владімірова була учасницею Creative Enterprise Ukraine, де й працювала над проєктом. Випускники тренінгів отримують доступ до двох інших елементів Creative Enterprise Ukraine — можливостей підтримки для випускників та спільноти випускників.
Читайте також історію створення українського нішевого бренду прикрас ROOTS.
