Винахідниця годинника, який вимірює рівень стресу і допомагає з ним боротися, Ліза Воронкова — про новий проєкт і досвід роботи в Міністерстві цифрової трансформації
Досьє: Єлизавета Воронкова — випускниця магістратури фізтеху Київського політехнічного інституту, експертка в біоінженерії та носяться пристроях. Зараз їй 27. Розпочавши в 19 років дослідження в області стресу і біосигналів, шість років тому Єлизавета Воронкова створила стартап Force Emotion. Перші дослідження в галузі вимірювання пульсу і активності серця були проведені на базі клініки Into-Sana в Одесі. Пізніше досліди було продовжено в американському Стенфорді.
Воронкова встигла попрацювати в Мінцифрі, брала активну участь в розробці системи e-Лікарняних. Але нещодавно пішла з міністерства, щоб якісно зайнятися своїм новим проектом — розробкою розумних устілок для відновлення ходи, продовжуючи науково-дослідницьку діяльність в області неінвазивних вимірювань біосигналів.
Просто було нудно…
У якому віці ви почали думати в напрямку корисних винаходів і як прийшла ця ідея?
Я почала займатися нестандартними речами з 12-и років. Не можу описати, як саме приходили ідеї. Мені просто було нудно і хотілося спробувати зробити щось нове.
Хто слугує для вас прикладом для наслідування — в науці і не тільки?
Мені дуже подобається Леонард Ейлер: цей геніальний вчений отримав диплом магістра в 17 років і все життя був відданий одній пристрасті — математиці. Також серед прикладів для наслідування можу назвати Чан Кайші (за відданість ідеї), Роберта Фішера (за сміливість і зухвалість), Олександра Пушкіна (за характер і прямолінійність).
Як зазвичай проходить ваш день?
На карантині, напевно, як у всіх: прокидаюся, гуляю з собакою, снідаю. Робота, спортзал, сон. Нічого особливого.
Як батьки спілкувалися з вами в підлітковому віці і як на ваш вибір вплинуло те, що ваші бабуся і дідусь — інженери-будівельники?
До підліткового віку мені часто говорили, що мій дідусь в 14 років поїхав в інше місто і став жити і працювати сам. Після 14-ти (якесь знакове число вийшло) висловлювали свою думку щодо моїх ідей і проєктів, але останнє рішення – продовжувати роботу над чимось або покинути її – було завжди за мною. Мені здається, що професія бабусі і дідуся не дуже вплинула на мою долю. В кінцевому підсумку, я вибрала біоінженерію.
Мінцифра — власні проєкти взяли гору
З вашого посту в інстаграм. «Уже кілька тижнів я працюю над проєктами #eHealth з боку Мінцифри — тепер офіційно. Мета міністерства: 100% публічних послуг доступні громадянам і бізнесу онлайн в додатку Дія. Моя експертна область — проєкти МОЗ та їх переклад в цифровий формат». Що ви в підсумку встигли реалізувати в Мінцифрі і в чому вбачали мету своєї діяльності в міністерстві?
Минулого місяця я пішла з міністерства, щоб повністю присвятити себе новому проєкту www.comebackmobility.com. Це розумні насадки на милиці для контролю реабілітації, які допомагають пацієнтам оцінювати навантаження на хвору ногу під час кожного кроку і таким чином правильно відновлюватися. Що стосується успіхів в міністерстві, я працювала над деякими внутрішніми проектами МОЗ і брала участь в розробці єЛікарняних, але заслуга в реалізації цих проектів насправді належить численній команді людей. Як, власне, і функціонування всієї системи eHealth. Я вважаю, що мені потрібно ще підрости, щоб якісно розробляти та реалізовувати такі амбітні проєкти.
EM watch — зовнішнє та внутрішнє
Розкажіть більше про історію «плагіату» годинника EM watch, в якому вас звинуватили.
Ми взяли готовий корпус і зробили під нього своє електронне начиння, тому й виникли нарікання з приводу плагіату. Цю компанію я продала півтора роки тому, а виробництво закрила, бо ми не змогли вирости вище точки беззбитковості.
Цей годинник вимірює рівень стресу чи допомагає з ним боротися?
І перше, і друге.
CTO ComeBack Mobility, розумні устілки для відновлення ходи. На якому етапі зараз знаходиться цей проект?
Після перших випробувань ми перепрофілювали проект і замість розумних устілок вирішили робити розумні насадки на милиці — таке рішення нам допомогли прийняти перші пацієнти і ортопеди. Проект називається ComeBack Mobility, прочитати про нього можна на однойменному сайті. Зараз ми знаходимося на стадії клінічних випробувань, і мене дуже надихають відгуки від наших перших користувачів: як лікарів, так і пацієнтів.
Скільки всього у вас винаходів і яким був найперший? Що найскладніше і найлегше в реалізації інноваційних проєктів? Чи існують бюрократичні перепони на етапі отримання патентів?
Найскладніше — визнати, що твій винахід потрібний тільки тобі одному. Я дуже рада поточній співпраці з нашим СЕО в проекті ComeBack Mobility Іллєю Поповим, який може чітко виявити потребу. А я вже можу придумати, як цю потребу клієнта задовольнити. Поодинці це у мене не виходило.
Що стосується патентів, в Україні процедура досить проста: потрібно тільки оформити заявку і відправити її на розгляд. Це можна зробити як за допомогою патентних повірених, так і самостійно.
Дещо про освіту — в нас і в них
В одному з інтерв’ю читала вашу історію прощання з університетом, де вам поставили «трійку». Як ви взагалі оцінюєте рівень технічної освіти в Україні?
Досить високо. Якщо б у мене була можливість повернути час назад, то після закінчення фізтеху в КПІ я спробувала б вступити до магістратури в Німеччині або США, як, втім, і зробили деякі з моїх одногрупників.
Що вам дав досвід стажування в акселераторі Стенфорда? Чи не хотіли залишитися в США або програма мала на увазі повернення в Україну і впровадження отриманих знань тут?
Мені не дуже сподобалося жити в США, я добре себе почуваю в Україні.
Технологічні стартапи — це вже визначені та остаточно обрані вами шлях і кар’єра? Або в майбутньому ви бачите себе в якійсь альтернативної сфері?
Поки не бачу себе в іншій сфері. Хочеться розвиватися в своєму напрямку і вдосконалюватися саме в ньому, щоб до тридцяти років стати професіоналом найвищого рівня, якщо вийде. Мені надходить достатньо привабливих пропозицій про роботу, але я беруся тільки за по-справжньому цікаві проєкти, які потрапляють під мій профіль «ідеального проєкту»: компанія не працює на аутсорс, продукт апаратний і пов’язаний з медициною.
І зовсім трохи про захоплення…
Які ваші захоплення посідають друге місце після інформаційних технологій? Книги (улюблені автори), кіно (улюблені режисери), спорт?
Я дуже люблю грати в шахи, хоча ніколи професійно не займалася ними. Іноді можу настільки зануритися в гру, що не помічаю, що відбувається навколо. Пишаюся своїм рейтингом на chess.com в іграх на одну хвилину: зараз він перевищив 1500. Кіно дивлюся дуже зрідка, спортом займаюся, але без фанатизму — скоріше для «техпідтримки» організму і підвищення рівня продуктивності.
Виходячи з Вашого досвіду, що би ви порекомендували тим, хто робить перші кроки на шляху розробки та реалізації свого проєкту?
У кожного свій шлях. Як успіхи, так і помилки теж у кожного свої, неповторні. Тим, хто починає свій проєкт, можу порадити лише бути більш сміливим і навіть зухвалим, тримати очі відкритими до всього нового. Якщо практичніше — постійно набувати нові знання. Якщо ще конкретніше — обов’язково прочитати «Hard thing about hard things», «Pitch perfect» і статті від YC.
Інтерв’ю підготувала Ольга Усачова, спеціально для Creativity.ua.
Пропонуємо вам також дізнатись, як працює проєкт «Р.І.Д.», що дарує кожному з нас щоденне вивчення трьох слів і як стати володарем часу.
