Коли я тільки думала про кар’єру в PR, здавалося, що головним буде навчитися писати круті тексти та знати “своїх” журналістів. Я готувалася вивчати техніки написання пресрелізів, розбиратися в медіаландшафті та аналізувати, чому одні новини публікують, а інші — ні.
Але перші два місяці роботи в комунікаційній PR-агенції M&P Communications перевернули це уявлення. Адже, окрім набору прикладних навичок із опису вакансії, не менш важливими виявилися й мої soft skills. Адже саме вони допомогли адаптуватися до нового колективу, впоратися з новими задачами, зберігати спокій, коли все може змінитись в будь-який момент, і будувати зв’язки з людьми: з клієнтами, колегами, медіа.
І якщо hard skills — це інструменти, то soft skills — це те, що дозволяє користуватися ними впевнено та ефективно.
Ця стаття про ті soft skills, які виявилися критичними для мене на старті кар’єри в PR і які, на мою думку, можуть зробити перші кроки в професії простішими та приємнішими для тих, хто лише починає свій шлях у цій сфері.
Як виглядає старт кар’єри в PR: коротко про реальність
Початок роботи в PR — це коли все відбувається трохи швидше, ніж ти встигаєш звикнути. Перші тижні досить складно розібратись з усім, і що важливіше, просто не розумієш, куди зникає час.
І звісно ж це потік різних задач: від створення медіабаз, аналітики конкурентів до пошуку івентів для клієнтів або підбору інфлюенсерів для нових кампаній. Я писала мітинг-репорти, готувала ТЗ для копірайтерів, робила розсилки та фоллоу-апи, перекладала тексти, створювала презентації та навіть презентувала аналітичну частину роботи на зустрічі із потенційним клієнтом.
Саме ця різноманітність задач і показує, що у піарі не буває двох однакових днів, бо кожен приносить щось нове. І тут важливі не лише практичні навички, а й якості характеру, які допомагають відчувати людей, швидко підлаштовуватись та розуміти процеси.
Хочу зі свого досвіду розповісти про 4 навички, які дійсно допомогли мені почати роботу в PR та, сподіваюсь, допоможуть і вам.
Soft skills, які допомагають впоратись на старті кар’єри в PR
1. Критичне мислення
Ця навичка про те, щоб не виконувати задачу механічно, а підійди до неї з розумінням, навіщо вона потрібна і як краще її зробити. Це здатність оцінити ситуацію, подумати над різними варіантами і прийняти рішення, яке має сенс, а не просто виглядає правильно на папері.
Коли ти новачок, дуже хочеться швидко все зробити і показати, що ти справляєшся й без зайвих запитань. Але насправді треба навпаки, просто зупинитися і подумати, бо можна зробити купу непотрібної роботи.
Наприклад, під час пошуку блогерів для кампанії можна знайти акаунт з великою кількістю підписників і подумати, що це ідеальний варіант. Але якщо подивитись на контент сторінки уважніше, стає зрозуміло, що це зовсім не той tone of voice, аудиторія інша, а теми, про які постить блогер, не мають нічого спільного з тим, що потрібно клієнту. Або ж складаєш бюджет з цифрою, яка виглядає амбітно і покриє всі ідеї та заплановані цілі кампанії, але насправді нереальна для реалій українського ринку.
Тому, критичне мислення це просто звичка ставити собі питання перед тим, як щось зробити і зрозуміти сенс своїх дій.
Як це проявити:
- Перед кожним завданням питайте себе: “Навіщо я це роблю? Який результат має вийти?”.
- Перед тим як щось пропонувати, перевірте, чи це справді доречно, а не просто виглядає гарно.
- Не соромтесь перепитувати, якщо щось викликає занепокоєння чи здається нелогічним, бо це краще, ніж потім повертатись та все переробляти.
- Вчіться на чужих кейсах. Дивіться та аналізуйте не тільки “провальні”, а й ті, що спрацювали та нотуйте собі найважливіше, бо у майбутньому це вміння допоможе вам оцінювати власні ідеї ще до того, як ви почнете їх втілювати.
2. Адаптивність і швидке перемикання
Багатозадачність для піарника це must have: ви можете шукати медіа для коментарів, а через 10 хвилин уже робити аналіз конкурентів або комунікувати з організаторами заходу. Для мене спочатку було найскладнішим тримати все це в голові одночасно, бо це викликало в мені тільки відчуття хаосу, і я просто застрягала в ньому і не розуміла, що я маю робити далі і як себе заспокоїти.
Саме в таких ситуаціях і стає потрібною адаптивність. Вона допомагає навчитись перемикатися між завданнями без паніки, знаходити нові рішення та швидко оцінювати пріоритети і працювати далі.
Як це проявити:
- Коли змінюються плани, робіть паузу на декілька хвилин: глибокий вдих, швидка переоцінка ситуації, і тільки тоді беріться за задачу.
- Заведіть звичку “закривати попереднє завдання” ментально перед тим, як перейти до нового, адже це допомагає не тягнути хвіст думок з одного проєкту в інший.
- Не бійтесь питати, яка зараз найвища пріоритетність у задачах. Ви не будете здаватись дурнем, а навпаки покажете, що берете на себе відповідальність.
- Чергуйте клопіткі, але механічні задачі та завдання на ті, де потрібне активне залучення інтелекту, які потребують ментального ресурсу та креативності.
3. Комунікативність
Можливо ця навичка здається очевидною або звучить банально, але насправді вона не лише про “вміння говорити”, а про те, щоб чути інших. Завжди є хтось, кому треба щось пояснити, узгодити чи переконати, і часто успіх цієї взаємодії залежить не від аргументів, а від тону, з яким вони подаються.
У роботі піарника комунікація — це ще й про вміння перекладати, адже клієнт мислить мовою бізнесу, журналіст хоче побачити newsworthy історію, а команда шукає способи все це реалізувати. І коли ви є частиною цього процесу, часто саме від вас залежить, чи правильно всі зрозуміють одне одного. Наприклад, нещодавно я пітчила публікацію в медіа, якому важливо показати, чому тема цікава саме для його аудиторії. Потім, повертаючись до команди, я передала суть відповіді та побажання від медіа, щоб усі були в курсі й рухалися в одному напрямку і так, щоб комунікація відбулась з урахуванням всіх умов. Саме така частина роботи вчить підлаштовувати свій підхід під кожного, хто залучений у процес.
Ще одним важливим моментом є те, як ви ставите питання, адже його правильність може зекономити купу часу і зняти напругу в деяких моментах. Тому просте “Правильно я розумію, що…?” або “Ви маєте на увазі…?” часто вирішує ситуацію краще, ніж довгі пояснення.
Як це проявити:
- Вчіться активному слуханню, тобто фокусуйтесь не тільки на словах, але й на тоні, паузах, емоціях співрозмовника.
- Перш ніж відповісти, запитайте себе: “Що насправді хоче почути ця людина? Яка її мета?”.
- Практикуйте перефразування: “Якщо я правильно зрозуміла, ви хочете…?”, адже це допомагає уникнути 90% непорозумінь.
- Адаптуйте свою мову під аудиторію. З клієнтом говоріть про бізнес-результати, з журналістом про цінність та актуальність новини, а з командою про процеси.
- І головне — це не боятись уточнювати, бо це краще, ніж потім з’ясовувати, що кожен з вас говорив про різне.
4. Емпатія та людяність
PR — це сфера діяльності, в якій ключова задача полягає у спілкуванні з людьми, і від вашої чутливості до їхнього стану залежить набагато більше, ніж може здатись. І щоб це спілкування було не просто обміном словами, а справжнім діалогом, потрібна емпатія.
Насамперед ця навичка не про те, щоб “бути милим з людьми”, як всі звикли думати. Вона про здатність зчитувати емоційний стан співрозмовника і адекватно на нього реагувати.
Я помітила, що коли спілкуєшся з людиною не як із її “роллю”: клієнт, журналіст, колега, а також додаєш діалогу людяності, розмова проходить набагато простіше. Іноді клієнту важливо просто почути, що все під контролем і йде за планом, журналісту часто достатньо не пресрелізу, а короткого кавер-листа, який одразу пояснює, чому публікація варта уваги, колезі ж в складній ситуації не порада, а проста підтримка. І саме емпатія допомагає відчувати ці потреби у простих проявах: запитати, як справи після важкої ночі обстрілів, поцікавитися, як пройшов захід, який відвідував клієнт, чи як журналіст, з яким ви готували спільний матеріал, оцінює вашу співпрацю. Завдяки цьому знайти спільну мову стає значно легше.
Як це проявити:
- Перш ніж відповісти на запит, запитайте себе: “Що може хвилювати цю людину прямо зараз?”.
- Звертайте увагу на невербальні сигнали, адже емоційні реакції часто говорять більше, ніж слова.
- Практикуйте емпатичне слухання: не перебивайте, не поспішайте з порадами, спочатку просто почуйте людину.
- Якщо бачите, що хтось у стресі, просто скажіть: “Розумію, що зараз напружений момент…”, і це точно зніме частину занепокоєнь.
- Пам’ятайте, що за кожним запитом, листом, дзвінком стоїть людина зі своїми емоціями, страхами і потребами.
- Не бійтеся проявляти людяність. Просте запитання “Як справи?” перед діловою розмовою насправді не марна трата часу, а інвестиція в довіру і найкращий спосіб створити сприятливу атмосферу для діалогу.
Що варто пам’ятати
Якщо ви тільки починаєте свій шлях у PR, не бійтеся ставити запитання, визнавати, що чогось не знаєте, робити помилки та наважуватися на щось нове. Розумію, що іноді це може бути складно, особливо коли ще тільки адаптуєшся на новому місці і відчуваєш легку невпевненість. Саме у такі моменти мені допомагає одна цитата, яка стабілізує мій внутрішній хаос: “Життя дає нам тільки ті виклики, з якими ми справді можемо впоратися”. Тому пам’ятайте та згадуйте її, коли буде боязко під час виконання тієї задачі, з якою ви зіштовхнулися вперше або коли хочеться все відкласти “на потім” через страх помилитись, адже пробувати нове та виходити зі своєї зони комфорту це чудово, бо це шанс відкрити в собі новий талант або вміння, про існування яких ви навіть не підозрювали.
Автор: Дяченко Дарія, Junior PR Manager, M&P Communications