Художниця та журналістка Лєра Мальченко спільно з організацією «Культура Медіальна» записала подкаст «Источник заразы» про журнал «НАШ», що видавався у Дніпрі з 1998 по 2007 роки. У різні роки на сторінках журналу публікувались Микола Трох та Олександр Кадніков, Стас Волязловський, Олексій Цвєтков, Андрій Краснящих, Тетяна Заміровська, Микола Рідний та інші українські й зарубіжні художники і письменники.
«Источник заразы» — це серія аудіорозмов про дніпровський журнал «НАШ». В кожному випуску журналістка і художниця Лєра Мальченко говорить із редактором «НАШ» Максом Шевцовим і артдиректором Ігорем Ніколаєнком, щоб зрозуміти, як став можливий вихід часопису «НАШ», для кого цей часопис видавався та чим він був насправді: художнім проєктом, зіном, самвидавом чи панк-журналом.
Протягом свого існування «НАШ» публікував гонзо-репортажі, рецензії на рідкісні культурні артефакти, програмні тексти про постмодернізм і анархізм, есе та художні нариси. Видання не обмежувалось нічим, навіть географією: матеріали для нього готували автори з різних країн, від України та Білорусі до Канади та Австралії. Візуальне оформлення журналу, його яскраві обкладинки, виконані у різних техніках, та експерименти з версткою до сьогодні виокремлюють «НАШ» з усіх українських друкованих видань. Випусками журналу постійно обмінювалися та навіть зберігали на полицях поруч із книжками.
«Від початку це була саме гра в журнал. У нас, на відміну від, як я розумію, більшості журналів, ніколи не було редколегій. За весь час існування журналу ніколи не було шеф-редактора та, наскільки я пам’ятаю, жодного разу не обговорювалась жодна редакційна політика. Тобто це все було інтуїтивно», — розповідає редактор «НАШ» Макс Шевцов.
Серед авторів, які істотно вплинули на візуальну мову видання: фотографи Микола Трох та Олександр Кадніков, художник Стас Волязловський. Артдиректор «НАШ» Ігор Ніколаєнко говорить: «Саша Кадніков працював у журналі, назву якого я вже навіть полінуюсь згадувати, у київському. Там висіла в редакції така примітка на стіні: “фотографії бомжів, фотографії погано одягнених людей, фотографії безпритульників, і так далі, і так далі, і так далі — не друкувати”. Тобто життя тут немає, є лише якась целулоїдна картинка, і якщо щось їй не відповідає, це все йде у сміттєвий кошик. Але для цього існували ми. Ми були таким кошиком».
Подкаст складається з 4 випусків, в яких мова йде про ключових авторів та героїв, критику, персональні утопії, фестиваль «Нашатир», самвидав та панк. Наразі вийшов перший випуск подкасту, в якому автори журналу говорять про те, як «НАШ» опинився в тимчасовій автономній зоні, яким чином він виконував роль соцмереж та чому саме 10 випуск став своєрідною точкою відліку.
«У мене, як у давньої прихильниці цього видання, завжди була підозра, що НАШ це не зовсім журнал. І завжди хотілося з’ясувати, що це насправді. Протягом 4 випусків ми говорили про те чи був він самвидавом або зіном, художнім проєктом або панк-журналом. Ми так і не знайшли цієї односкладної відповіді (не впевнена, що вона існує), утім оприявнили деякі впливи, чинники та складові, без яких НАШ не був би можливий. Тому кожен слухач може скласти власне уявлення про це унікальне культурне явище», — говорить авторка подкасту Лєра Мальченко.
Подкаст «Источник заразы» виходить раз на тиждень на таких платформах:
Дизайн: Ігор Ніколаєнко
Звук: Макс Андрух
Подкаст створено за підтримки ГО «Культура Медіальна».
Читайте також:
В Національному центрі «Український дім» відбудеться відкриття скульптури Києва та виставки «Звуки Міста»
