Перше ґрунтовне дослідження українського музичного ринку провела агенція музичного консалтингу Soundbuzz за грантової підтримки Українського культурного фонду. Повна версія доступна за посиланням. Дослідження у відкритому доступі.
«У дослідженні кожен знайде щось для себе — відповіді на актуальні питання, факти, можливості для розробки культурної політики. По суті, ми «сфотографували» поточний стан індустрії. Було дуже дивне відчуття — побачити сферу, у якій працюєш, через графіки, діаграми та десятки коментарів. З одного боку розумієш, що поки ринок буде знаходитись в тіні, ні про який сталий розвиток не може йти мова. З іншого — бачиш потенціал музичної індустрії», — ділиться своїми враженнями від дослідження українського музичного ринку ініціаторка проєкту Дарця Тарковська.
Що є у дослідженні?
Команда Soundbuzz вирішила проаналізувати основних гравців українського музичного ринку, їхні взаємозв’язки, а також — експортний потенціал української музики. В кожному з розділів в кінці подані рекомендації для виявленої проблематики. У дослідженні є сім розділів:
- екосистема музичної індустрії України;
- автори та виконавці;
- музичний продакшн;
- музичний менеджмент;
- концертна індустрія;
- музичні лейбли, видавництво і дистрибуція;
- експортний потенціал музичної індустрії.
Для цього провели понад 25 глибинних інтерв’ю з представниками ринку та опитали понад 600 респондентів у найбільших містах України. Тут також описані окремі кейси відомих музикантів та проєктів, як от фестивалю електронної музики Strichka чи реперки Alyona Alyona.
Що вдалося дізнатися? 5 найцікавіших фактів:
Факт 1. Українська музична індустрія — переважно чоловіча сфера.
Жінок в індустрії лише 29,3%, однак ситуація в Україні краща, ніж, наприклад, у Великобританії (19,69% жінок) чи США (21,7%). В Україні ⅔ виконавців — чоловіки, половина артистів мають вік до 35 років, а більшість працює у столиці.
Факт 2. Українські артисти мало обізнані в юридичних аспектах своєї діяльності та здебільшого працюють на довірі.
69,3% авторів/виконавців пісень в Україні не є юридично оформленими, тобто працюють «в тіні» і не платять податки. 74,7% респондентів не укладають договори з будь-якими учасниками музичного ринку. У цьому полягає один з головних парадоксів індустрії — масова робота «на довірі» попри відсутність довіри одне до одного. І такий формат «співпраці» притаманний всім учасникам ринку.
Факт 3. 69,6% артистів заробляють переважно концертами. В часи пандемії основна частина артистів залишилась без доходу.
За результатами опитування, 94% представників концертної індустрії України засвідчили катастрофічне (якщо порівняти з їхніми річними доходами) падіння прибутку протягом перших чотирьох місяців карантину. Більше чверті респондентів недоотримали понад півмільйона гривень прибутку. Крім фінансових втрат в індустрії, суттєвою стала проблема прихованого безробіття та тіньової зайнятості.
Факт 4. Українські артисти думають, що лейбли — це жахливо, але все одно хочуть з ними працювати
64% артистів оцінюють роботу лейблів як жахливу, проте 60% все ж хотіли б з ними співпрацювати. Така ситуація пов’язана з невідповідністю очікувань і знанням реальних функцій, які виконують лейбли. Сьогодні на українському ринку є три музичні компанії, які більшість опитаних вважають великими лейблами: Mamamusic, MOZGI Entertainment, Secret Service. І хоча всі вони займаються просуванням артистів, не всі є лейблами у звичному розумінні. Серед незалежних лейблів представники галузі виділяють Masterskaya — симбіоз лейблу, освітнього центру, студії та точки збору артистів, об’єднаних спільнотою.
Факт 5. Кількість українських виконавців на європейських шоукейсах зросла втричі (з 7 у 2018 році до 21 у 2019 році)
До пандемії українські артисти почали активно їздити на такі галузеві заходи. Цьому сприяли підвищення поінформованості завдяки першим успіхам українських артистів на таких заходах та проведенню локальних шоукейс-фестивалів (Music Conference Ukraine, Kyiv Music Days, інші). Також вплинув безвізовий режим, який спростив підготовку до поїздок і самі поїздки. Сприяло й фінансування та менеджмент-підтримка з боку державних та приватних інституцій. Наразі цю місію виконують Український інститут та незалежна ініціатива Music Export Ukraine.
Ще більше фактів — в інсайтах дослідження.
Які головні висновки дослідження?
1. Криза 2020 року почала трансформацію музичної індустрії України і висвітлила її поточну недосконалість. Головне завдання зараз — докласти всі зусилля, для того, щоб у цивілізований спосіб, коригуючи стару і розробляючи нову законодавчу базу, допомогти музичній індустрії вийти «з тіні».
2. Артистам важливо замислитись над урізноманітненням джерел доходу. Тепер, коли складно сподіватися на живі концерти, треба шукати нові можливості, вчитися переводити свою творчість в онлайн. Креативні ідеї стануть рушійною силою трансформації музичної індустрії. Виграють ті, хто зуміє поєднати творчість з цифровими технологіями.