Косів — місто унікальне. Розташоване у передгір’ї Покутсько-Буковинської частини Карпат, на висоті 400 м н. р. м. в долині річки Рибниця, воно унікально поєднує курортно-туристичну привабливість та неповторну спадщину давніх ремесел, майстри яких надихаються самою атмосферою мальовничих і магічно-таємничих Карпат.
Кількість населення міста — 8500 осіб без навколишньої агломерації та близько 15000 осіб із прилеглими селами, для яких Косів становить центр економічних та культурних інтересів. Саме на цьому базисі було створено Косівську територіальну громаду, населення якої становить близько 32 тис. й охоплює територію площею приблизно 300 км. кв.
Косівський край ніби спеціально створений для надихання творчих людей і процвітання креативності у багатьох формах. В Косові це чудово розуміють і постійно шукають креативні рішення на користь розвитку громади.
Дорожня карта
Все розпочалося 6 років назад, коли на місцевих виборах змінилось керівництво міста, а згодом і утворилася Косівська міська територіальна громада. Тоді розпочався новий відлік у напрямку розвитку Косівщини.
У 2017 році команда Косівської міської ради подала заявку для участі у пілотній ініціативі «Креативні міста та регіони» від Програми ЄС-Східного Партнерства «Культура та Креативність»), шукаючи відповіді на запитання:
- Які кроки потрібно зробити Косівщині, щоб збереження та трансформація традиційних форм місцевої матеріальної й нематеріальної культури стали наріжним каменем економіки регіону?
- Як місцеві культурні ресурси можуть сприяти розвитку гірської місцевості, зважаючи на тенденції урбанізації та технологічний прогрес?
В якості відповідей на ці нагальні питання було підготовлено звіт, який вдалося отримати за підсумками участі у проєкті для міста і населених пунктів майбутньої Косівської ТГ. Цей звіт став першою дорожньою картою громади у напрямку розвитку креативних індустрій на основі наявної збереженої історико-культурної та мистецької спадщини. Народних майстрів, художників, ремісників почали сприймати по-сучасному, вони самі переосмислили традиційне мистецтво.
Саме в цьому звіті було викладено візію розвитку Косівщини до 2025 року. Отже, чого передбачалося досягти рухаючись в наміченому напрямку?
1.Косів знаний в Україні та у світі, як місце, де можна почерпнути здоров’я від гір, відчути живу традицію, знайти простір для творчої чи розумової праці, навчитися.
2. У Косові розвиваються галузі культурного туризму, креативного підприємництва на основі традиційного мистецтва, ековиробництва, та природолікування.
3. У Косові є багато простору для молоді й експериментів. Тут шанують історію, здоровий спосіб життя, тут раді гостям і вміють співпрацювати.
Все починалося з розет
Перші кроки креативного розвитку Косова датуються 2017 роком. Саме тоді Проєкт «Світ карпатських розет — заходи із збереження унікальності культури Карпат» став переможцем першого конкурсу Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.
Вже восени 2018 року у місті Косові почалась реалізація першого на Косівщині з часів незалежності, масштабного інфраструктурного розвиткового проєкту — ревіталізації килимового цеху колишньої виробничо-художньої фабрики «Гуцульщина» під створення і запуск культурно-креативного хабу «Центру карпатської культури (ЦКК)» (мультифункціональний культурний простір для розвитку та промоції історико-культурної спадщини краю, у першу чергу — автентичних ремесел). На сьогодні реалізація проєкту завершується, об’єкт найближчим часом буде переданий з комунальної власності району у комунальну власність Косівської ТГ.
Містечко майстрів
«Косів — це гуцульська Швейцарія. Тут сама природа надихає творити, надихає на мистецтво. Косів недарма називають „містечко майстрів“. В кожній косівській хаті, в кожній родині є свій майстер», — зазначав голова косівського осередку Національної спілки майстрів Михайло Трушик.
З розвитком місцевого самоврядування, створенням територіальної громади Косова, традиційні ремесла отримали новий поштовх до інтенсивних пошуків, поєднання ремісничої спадщини незабутих предків з використанням нових мистецьких трендів. Майстри Косівщини вдосконалюються самі та підносять мистецьку значущість своєї громади, її туристичну привабливість. Так сформувалися і продовжують формуватися нові цікаві креативні туристичні продукти.
Творча майстерня «Гушка»
Художник-кераміст Сергій Дутка, автор ідеї та засновник міжнародного пленеру керамістів «Золоте горно»;
Колекціонер старовинного одягу, етнограф Богдан Петричук зі своєю унікальною етно-галереєю;
Художник-різьбяр Микола Стринадюк та створений ним креативний бренд КОКА;
Творча майстерня CHEREPOK.
Це лише декілька імен та брендів, які створюють незабутню креативну атмосферу Косова. Насправді кожен відвідувач цього казкового краю обов’язково знайде щось для себе. Ткацтво і різьблення по дереву, килимарство і вишивка, кераміка і виробництво всесвітньо відомих ліжників — все це магічним чином зосередилося на одній території. І недаремно саме у місті Косові функціонує єдиний в Україні вищий навчальний мистецький заклад, у якому готують фахівців в т. ч. з народних гуцульських ремесел — Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
Неповторну атмосферу Косівщини підкреслюють та популяризують непересічні публічні культурні події локального характеру, які відомі далеко за межами Прикарпаття і щорічно привертають увагу поціновувачів автентики, мистецтва та Гуцульщини:
- Фестиваль одягу і традицій Лудинє
- міжнародний пленер керамістів «Золоте горно»
- обласний фестиваль «Мальований Дзбаник», присвячений традиціям косівської мальованої кераміки, яка у 2019 році внесена до Репрезентативного списку ЮНЕСКО як нематеріальна культурна спадщина людства
- День міста Косова (щорічно 7 липня)
- фестиваль новорічно-різдвяної іграшки на території туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая».
Крафтовий смак креативного краю
Активізація культурно-мистецького життя, розвиток креативних брендів, організація неординарних локальних культурних публічних заходів сприяли розвитку на території Косівської ТГ, протягом останніх трьох років, ще одного напрямку — крафтове виробництво на основі переробки молочної продукції місцевих виробників. Так на туристичній мапі з’явились крафтові сироварні, унікальний смак продукції яких вже здобув заслужену славу.
Таким чином, відвідавши Косів, турист отримує повний спектр вражень — естетичних і смакових, а якщо додати і мальовничу природу Карпат — відчуття незвичайної гармонії. Косівська територіальна громада чудово розуміє всі туристичні переваги свого краю і докладає чималих зусиль для того, щоб розвинути їх ще глибше, а туристичний статус Косова зробити ще вищим. В краю вершин не може бути інакше.
До нових вершин
Така цілеспрямована командна робота дала змогу Косівській ТГ впродовж другого півріччя 2021 року самостійно, без залучення зовнішніх експертів та бюджетних коштів, розробити власну стратегію розвитку — Стратегія розвитку Косівської міської територіальної громади на 2022-2027 роки та План заходів з її реалізації на 2022-2024 роки. Зазначений програмний документ був затверджений рішенням сесії міської ради 22 грудня 2021 року.
На основі смарт-спеціалізації було сформульовано Стратегічне бачення розвитку громади Косова та визначено пріоритетні напрями розвитку:
- Розвиток туристичного потенціалу, оскільки процеси трансформації економіки нашої держави, та наявний у громаді потенціал надають широкі можливості для розвитку цієї сфери, що сприятиме збільшенню кількості робочих місць.
- Розвиток сільського господарства, оскільки пріоритети економіки нашої держави, та наявний у громаді потенціал надають можливість для розвитку цієї сфери, яка сприятиме самозайнятості населення громади.
- Переробна галузь, оскільки зростання попиту на екологічно чисту продукцію на ринку збільшує кількість підприємців та приваблює інвесторів у громаду, що сприятиме подоланню безробіття шляхом збільшення кількості робочих місць.
Розвитку креативних індустрій приділено увагу в розділі «Розвиток туристично-рекреаційної сфери». Серед запланованих заходів передбачені, зокрема, такі:
- Завершення реконструкції та запуск функціонування об’єкта «Центр карпатської культури» у м. Косові культурно-мистецького та креативного простору для збереження, промоції та розвитку історико-культурної спадщини Гуцульщини та Карпатського регіону
- Будівництво культурно-мистецького центру «Дзбан» в с. Старий Косів
- Розвиток туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая»
- Відродження, збереження та розвиток народних ремесел Косівщини, як візитівки Гуцульщини та України
- Створення першого в Україні «Всеукраїнського центру репродукції грибів». Облаштування фунгітерапевтичних маршрутів.
- Відтворення гуцульської породи коней та задоволення потреб населення в гіпотуризмі та гіпотерапії шляхом залучення аборигенної для Карпат гуцульської породи коней.
Робота Косівської міської територіальної громади вже отримує гідну оцінку на обласному рівні. В грудні 2021 року Косівська міська рада була нагороджена Дипломом як переможець 10-го обласного конкурсу «Краща етнокультурна громада» у номінації етнокультурний регіон Гуцульщина.
А на початку лютого 2022 року відділом туризму Івано-Франківської облдержадміністрації було оголошено Рейтинг туристичної активності територіальних громад Івано-Франківської області за підсумками 2021 року. Топ-10 цього списку очолила Косівська міська територіальна громада. Як зазначає Віталій Передерко, начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА, після тривалого налагодження ділової комунікації й співпраці з новоутвореними після адміністративної реформи територіальними громадами вдалось створити на Прикарпатті дієве партнерське середовище з відповідальними працівниками ОМС за розвиток туризму, культури, проєктну діяльність. Рейтинг ілюструє результати роботи працівників і керівників ОМС у сфері туризму Прикарпаття, дає змогу ранжувати досягнення і пріоритети громад.
Роксолана Барчук та Ірина Дімбровська з відділу промоції, зв’язків та економічного розвитку міської ради вважають такі перемоги міської громади доволі важливими, адже Косівщина є туристичним магнітом Карпат. «Щороку наш край відвідує понад 100 000 туристів, які приїжджають сюди за неповторними емоціями від Карпатського краю, вивченням традицій і основ збережених давніх ремесел: різьбярства, гончарства, килимарства, ліжникарства, вишивки, писанкарства та інших. Такі визнання ще раз підтверджують, що нами обрано правильний напрямок розвитку».
Редакція висловлює щиру вдячність Відділу промоції Косівської ТГ та особисто Роксолані Мартинюк за надану інформацію, небайдужість та максимальне сприяння в підготовці матеріалу.
Читайте також:
Ближче до зірок. Шубинський досвід роботи територіальних громад з молоддю
