Експертна група з креативних індустрій Міністерства культури та інформаційної політики України у співпраці з командою Київської школи економіки (KSE) та партнерстві з американською агенцією Chemonics International проаналізували економічний стан та розвиток креативних індустрій до пандемії та з її початком, а також про обсяг податків, які вони сплатили у 2019 і 2020 роках. Показники дають змогу оцінити економічні наслідки кризи, викликаної пандемією COVID-19. Економічний розвиток дизайну у цей період був одним з найвищих.
За основу дослідження взяли 34 види економічної діяльності у таких сферах:
- Візуальне мистецтво
- Дизайн
- Література, видавнича справа, друковані ЗМІ
- Реклама, маркетинг, PR
- Нові медіа та ІТ
- Аудіальне мистецтво
- Аудіовізуальне мистецтво
- Бібліотеки та пам’ятки культури (архіви, музеї тощо)
- Виробництво музичних інструментів
- Виробництво прикрас
- Сценічне мистецтво
Експерти опрацювали дані з Державної податкової служби України, сайту Державної служби статистики України та опрацювали дослідження «Креативні індустрії: вплив на розвиток економіки України».
Протягом 2019-2020 років креативна сфера зростала та розвивалася попри карантинні заходи у 2020 році: з’являлися нові бізнеси, стартапи, на ринок виходили нові креативники.
Дохід
Найбільше на ринку з 2019 до 2021 року, за даними дослідження, розвивалися сфери нових медіа та ІТ (+40%), реклами та маркетингу (+24%), дизайну (+51%), аудіовізуального мистецтва (+24%) та візуального мистецтва (+22%).
Серед них дохід протягом останніх трьох років найбільше зростав у сферах медіа та ІТ. Дизайну та візуального мистецтва – найменше.
Втрати
Найбільших втрат від запровадження карантинних заходів зазнали у сферах аудіовізуального мистецтва (-8,1%), сценічного мистецтва (-17,2%), літератури, видавничої справи, друкованих ЗМІ (-3%) та виробництва прикрас (-12%).
Податки
У 2020 році представники креативних індустрій сплатили податків на суму 26 мільярдів гривень — на 15,8% більше, ніж у 2019 році.
92,5% від суми всіх сплачених податків у 2020 році сплатили у нових медіа та ІТ (11,55 мільярда гривень, або 44,5%). Далі у топ потрапили реклама, маркетинг, PR (6,8 мільярда гривень, або 26,2%), аудіовізуальне мистецтво (3 мільярди гривень, або 11,4%), сценічне мистецтво (1,4 мільярда гривень, або 5,4%), архітектура та урбаністика (1,3 мільярда гривень, або 5,0%).
Найбільше зростання сплати податків і єдиного внеску у порівнянні з 2019 роком показали реклама, дизайн, ІТ, діяльність музеїв, бібліотек та архівів, освіта у сфері культури.
Найменше сплачували сфери кіно (кінотеатри) й телебачення, виготовлення прикрас, концертної діяльності та видавничої справи.
Загалом з початку пандемії 2020 року представники креативних індустрій сплачували менше податків, але на початку осені динаміка покращилася.
Презентацію підготували за підтримки агенції США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Конкурентоспроможна економіка України».
Більше інформації, цифр та графіків – у докладній презентації.
Фото в заголовку: Елена Можвіло, unsplash.com
Читайте також: У мережі поширюється публікації під хештегами #занепідтримкиУКФ та #негодні: так представники проєктів-заявників на деякі грантові програми Українського культурного фонду висловлюють своє обурення відмовами у підтримці, які вони отримали від Наглядової ради Фонду. Читайте детальніше, що сталося, за цим посиланням.
