У анімаційному фільмі 1991 року «Красуня і чудовисько» молода дівчина Белль танцює та співає в чарівному замку, де оживають неживі предмети. До складу персонажів входять канделябри з французьким акцентом і кокетлива пір’янка; чайник і його син, чайна чашка; годинник з маятником; і голосна шафа.
Це може здатися плодом уяви аніматорів, але насправді їх походження походить безпосередньо від французького рококо, декоративного та поблажливого стилю 18-го століття, який прагнув привнести легкість і жвавість у темну серйозність бароко.
Бібліотека досліджень анімації Walt Disney
Паралельні бажання майстрів рококо 18-го століття й аніматорів Дісней 20-го століття — надихати, захоплювати та вражати свою аудиторію — є основою виставки «Надихаючий Уолт Дісней: Анімація французького декоративного мистецтва», яку зараз можна побачити в Музеї мистецтв Метрополітен.
Загалом десятки предметів мистецтва в стилі рококо з власної скарбниці Мет представлені разом зі 150 оригінальними творами студії Діснея з трьох анімаційних фільмів: «Попелюшка» (1950), «Спляча красуня» (1959) і «Красуня й Чудовисько» (1991).
Хоча термін «Діснейфікація» зазвичай використовується негативно, Макс Холлейн, директор музею, пише, що Уолт Дісней справляв вплив, як і деякі інші.
«Важко уявити іншого американця, який мав такий далекосяжний і тривалий вплив на візуальне мистецтво», — пише він.
Нижче дивіться фотографії з виставки.
Замок Амбрас, Музей історії мистецтва, Відень
Бібліотека досліджень анімації Walt Disney
Виставка «Надихаючий Уолт Дісней: Анімація французького декоративного мистецтва»
Фото на головній: Ейвінд Ерл, «Спляча красуня» (1959). Бібліотека досліджень анімації Уолта Діснея
Читайте також:
Як експериментальний театр ДАХ втілює в життя мистецтво в цифровому просторі
